Рішення

від 17.09.2013 по справі 925/1446/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 925/1446/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Фербей О.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом спільного українсько-естонського підприємства у формі

товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД",

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Галамед",

м. Черкаси

про стягнення 22 113 грн. 94 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Галамед" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 60079 від 25 квітня 2012 року в розмірі 22 113 грн. 94 коп., в тому числі: 18 428 грн. 29 коп. основний борг та 3 685 грн. 65 коп. відсотки за користування грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 вересня 2013 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17 вересня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 вересня 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 вересня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1446/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 25 квітня 2012 року між спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Галамед" (покупець) було укладено договір поставки за №60079.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві, а покупець - прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 24 004 грн. 66 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- №13058181 від 08 травня 2013 року на суму 6 670 грн. 23 коп.;

- №13058182 від 08 травня 2013 року на суму 38 грн. 84 коп.;

- №13058183 від 08 травня 2013 року на суму 500 грн. 12 коп.;

- №13058520 від 10 травня 2013 року на суму 3 536 грн. 81 коп.;

- №13058521 від 10 травня 2013 року на суму 121 грн. 66 коп.;

- №13058925 від 13 травня 2013 року на суму 4 190 грн. 27 коп.;

- №13058926 від 13 травня 2013 року на суму 268 грн. 37 коп.;

- №13063430 від 24 травня 2013 року на суму 4 028 грн. 81 коп.;

- №13063431 від 24 травня 2013 року на суму 179 грн. 83 коп.;

- №13063922 від 27 травня 2013 року на суму 2 153 грн. 34 коп.;

- №13063923 від 27 травня 2013 року на суму 33 грн. 14 коп.;

- №13064404 від 28 травня 2013 року на суму 2 187 грн. 30 коп.;

- №13064405 від 28 травня 2013 року на суму 95 грн. 94 коп. (а.с. 16 - 43).

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб та відтиском печатки у вищенаведених видаткових накладних та копією повідомлення №10 від 01 січня 2013 року до договору №60079 від 24 квітня 2012 року. (а.с. 15).

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 5 576 грн. 37 коп.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 18 428 грн. 29 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №60079 від 25 квітня 2012 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 6.1. договору поставки оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем самостійно при поданні замовлення на поставку.

Відповідно до п. 6.2. договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку - фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов'язковим.

З урахуванням п. 6.2. договору поставки позивачем у видаткових накладних було вказано дату оплати товару з відстроченням платежу 21 та 30 днів від дати доставки товару.

Водночас у видаткових накладних від 28 травня 2013 року (останні поставки) позивачем було вказано дату оплати - 18 червня 2013 року, в зв'язку з чим строк оплати поставленого товару на день звернення позивачем до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 18 428 грн. 29 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 10.4. договору поставки визначено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Позивачем на підставі п. 10.4. договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 685 грн. 65 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, що становить 20% від простроченої суми оплати станом на момент звернення позивача до суду (а.с.6).

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи вищенаведене, нарахування позивачем відсотків в розмірі 3 685 грн. 65 коп. (а.с.6) є правомірним, а тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галамед", бульв. Шевченка, 325, кв. 48, м. Черкаси, ідентифікаційний код 37551620, п/р 260000328687900 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005 на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД", вул. Кіквідзе, 18-а, м. Київ, ідентифікаційний код 21642228, п/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313 - 18 428 грн. 29 коп. - основного боргу, 3 685 грн. 65 коп. відсотків та 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 18 вересня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович