Постанова

від 24.07.2013 по справі 804/8946/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 р. Справа № 804/8946/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Шайді О.В., за участю: представника позивача - представника відповідача - Данилова А.В., Семєйко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000572205, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2013 року Приватне підприємство «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000572205.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки відповідачем були зроблені протиправні висновки щодо нереальності здійснених господарських операцій Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» з контрагентами за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року, а також щодо дефектності первинних документів, завищення сум податку на додану вартість, які віднесені до складу податкового кредиту на суму 1 697 151, 48 грн., у томі числі у періодах за січень 2012 року по грудень 2012 року. З урахуванням вказаних висновків податковою інспекцією було винесено протиправне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000572205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 121 439, 35 грн., з яких штрафні санкції складають - 424 287, 87 грн. За твердженнями позивача, всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт реальності проведених господарських операцій, підтверджують валові витрати та податковий кредит. Крім того, такі посилання відповідача, які ґрунтуються лише на підставі актів перевірок інших підприємств-контрагентів позивача, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігран» - є протиправними. Також в обґрунтування своїх посилань позивач надає суду всі необхідні первинні документи та рішення суду, які набрали законної сили.

Просить суд: визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України від 19.06.2013 року № 0000572205.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, та пояснив, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль». За твердженнями відповідача висновки, викладені в акті перевірки є правомірними. Адже за поясненнями контролюючого органу, правочини, укладені між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоковіта» (надалі за текстом - ТОВ «Шоковіта») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лігран» (надалі за текстом - ТОВ «Лігран»), - не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, товар (послуги) по вказаних правочинах не було передано в порушення вимог ст.ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, а саме: по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року. У зв'язку із такими обставинами, які було встановлено в ході проведеної перевірки, позивачем в порушення вимог ст. 198 Податкового кодексу України було завищено суму податкового кредиту всього на суму - 1 647 151, 48 грн. за період січень - грудень 2012 року. Крім того, Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» документально не було доведено зворотного факту, зокрема, в частині реалізації господарської діяльності, в частині участі у господарських відносинах під час реалізації господарської компетенції. Також перевіркою була встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року по правочинах з вищевказаними контрагентами - ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран». А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000572205 є винесеним правомірно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з огляду на наступне.

Аналіз матеріалів справи показує, що 01.02.2010 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36961038). Це підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка є наявною в матеріалах справи.

У період з 18.06.2013 року по 25.06.2013 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ - 34656479) та ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ - 33421689) за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Вказану перевірку було проведено на підставі наказу відповідача від 18.06.2013 року № 500, згідно положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з відома директора Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль». Копію наказу від 18.06.2013 року № 500 було вручено позивачу - 18.06.2013 року під розписку та пред'явлено направлення № 335 та № 336 від 18.06.2013 року, як того вимагають норми Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Хід та результати проведеної перевірки відповідачем були оформлені актом перевірки від 19.06.2013 року № 2072/225/36961038. Так, за висновками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України перевіркою була встановлена нереальність здійснення господарських операцій між Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» та його контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.02.2012 року по 31.12.2012 року, встановлена юридична дефектність первинних документів навіть у разі їх наявності. Також за твердженнями відповідача, на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем було завищено суму податку на додану вартість, яка віднесена до складу податкового кредиту всього на суму - 1 697 151, 48 грн., у тому числі у період за січень - грудень 2012 року. Акт перевірки було підписано позивачем із запереченнями.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000572205 на суму податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем - 1 697 151, 48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 424 287, 87 грн.

Позивач не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням оскаржує останнє в судовому порядку.

Судом встановлено, що 01.01.2012 року між ТОВ «Лігран» та Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» було укладено договір № 112-Т/Е про транспортно-експедиторське обслуговування. За умовами даного договору ТОВ «Лігран» за дорученням Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» та за його рахунок зобов'язувалось організувати транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» залізничним транспортом по території України, відповідно до обумовлених сторонами умов. Оплата за вказаним договором проводиться Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» грошовими коштами шляхом їх переказу на поточний рахунок ТОВ «Лігран». Також між контрагентами було складено додаток до договору, протоколи погодження ціни.

Факт реальності проведеної господарської операції за даним договором було підтверджено позивачем наданими відповідачу під час перевірки та суду копіями первинних документів, а саме: договору від 01.01.2012 року, додаткової угоди № 1 до договору № 112-Т/Е від 01.01.2012 року, протоколів погодження ціни до договору № 112-Т/Е від 01.01.2012 року: № 1 - № 6 від 01.01.2012 року, № 7 - № 10 від 01.02.2012 року, № 11 - № 13 від 01.03.2012 року, № 14 - № 18 від 01.04.2013 року, № 19 - № 21 від 01.05.2012 року, № 22 - № 27 від 01.07.2012 року, № 28- № 29 від 01.08.2012 року, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 року - 14.09.2012 року між ТОВ «Лігран» та Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль», податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) разом з додатком, платіжні доручення.

Також у перевіряємий період між ТОВ «Шоковіта» та Приватним підприємством «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» було укладено договір № Т-120801 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.08.2012 року. Відповідно до умов договору ТОВ «Шоковіта» за дорученням Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» та за його рахунок зобов'язувалось організувати транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» залізничним транспортом по території України на обумовлених умовах, відповідно договору.

На підтвердження реальності проведеної господарської операції позивачем також були надані відповідачу під час проведеної перевірки та суду відповідні копії первинних документів, а саме: договору від 01.08.2012 року № Т-120801 разом з додатком № 1 до нього, протоколи погодження ціни № 1 - № 6 від 01.01.2012 року, № 7 - № 10 від 01.02.2012 року, № 11 - № 13 від 01.03.2012 року, № 14 - № 18 від 01.04.2012 року, № 19 - № 21 від 01.05.2012 року, № 22 - № 23 від 01.06.2012 року, № 24 - № 27 від 01.07.2012 року, № 28 - № 29 від 01.08.2012 року, податкові накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) разом з додатками.

Свої висновки відповідач зробив, зокрема, на підставі актів перевірок Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України контрагентів Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль», а саме: ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» - акти перевірок № 7206/224/33421689 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ - 33421689) під час здійснення господарських відносин з БПП «СУРА» (код ЄДРПОУ - 30668399) за період вересень 2011 року, ТОВ «КОМПАНІЯ «ХІМАГРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ - 37237904) за період листопад 2011 року»; № 7250/224/34656476 від 28.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ - 34656476) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфортерм» (код ЄДРПОУ - 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ - 31441234) за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ - 36293292) за березень 2011 року, ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ - 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ - 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ - 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код ЄДРПОУ - 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код ЄДРПОУ - 37237904) за листопад 2011 року, відповідно.

Суд зазначає, що у відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Так, як вже зазначалось вище позивачем на підтвердження реальності проведених господарських операцій були надані відповідачу під час перевірки та суду відповідні копії первинних документів, які є наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В ході проведеної перевірки відповідач зробив висновок про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) по господарських операціях Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» з ТОВ «Шоковіта» у період з 01.09.2012 року по 31.10.2012 року та з ТОВ «Лігран» у період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, у період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року. А у зв'язку із цим і про те, що такі операції ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» порушують положення частин 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України щодо недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. Тому, на підставі вищезазначених актів перевірок, посилається на незаконність віднесення позивачем витрат з виконання господарських операцій по вищевказаним угодам до складу валових витрат та податкового кредиту.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Це належним чином і було зроблено позивачем.

Проте, відповідач свої висновки щодо відсутності ознак реальності у проведених господарських операціях за укладеними угодами ґрунтує на даних актів перевірок, проведених іншою податковою службою, перелік яких було зазначено вище.

Так, зокрема, пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, суд вказує на те, що такі посилання податкового органу не відповідають вимогам чинного законодавства, адже результати перевірок платників податків, зокрема, з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинах із контрагентами, мають ґрунтуватися на даних первинних документів, які належить безпосередньо досліджувати під час проведення перевірок. А тому, посилання відповідача на акти перевірок стосовно його контрагентів, складені іншою податковою службою, не можуть братися до уваги.

Таким чином, відповідач мав базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документах, тим паче, що позивачем були пред'явлені всі необхідні первинні документи.

Крім того, на підтвердження правомірності своїх тверджень позивачем були надані суду судові рішення, а саме: постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі № 804/1271/13-а, відповідно до якої визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Шоковіта» на підставі акту перевірки від 21.12.2012 року за № 7206/224/33421689; постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі № 804/1724/13-а, набрала законної сили - 03.06.2013 року, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України щодо формування у акті перевірки від 21.12.2012 року за № 7250/224/34656476 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ - 34656476)» висновків про відсутність у ТОВ «Лігран» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011 - 2012 роках.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А тому, суд приймає до уваги зазначені позивачем факти та надані належні письмові докази, які мають ґрунтовне значення, та вказує, що тим самим спростовуються протиправні висновки відповідача щодо відсутності у ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, а також доказів щодо перевезення товару, його походження, сертифікації; щодо порушення частин 1, 5 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Так, ст. 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідач, зробивши висновок про нереальність здійснених господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів, хибно керувався лише припущеннями щодо цього на підставі висновків іншої податкової інспекції, викладеними в актах перевірок. Тим більше, що такі висновки були спростовані вищенаведеними рішеннями суду, які набрали законної сили. А це в свою чергу спростовує висновок контролюючого органу про завищення суми податку на додану вартість, яка віднесена до складу податкового кредиту всього у розмірі - 1 697 151, 48 грн., у тому числі у періодах січень 2012 року - грудень 2012 року.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України від 19.06.2013 року № 0000572205 та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також суд зазначає, що положеннями ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру позивач надав суду оригінал квитанції № 14 від 03.07.2013 року на суму 2 294, 00 грн., який є наявним в матеріалах справи.

Отже, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2 294, 00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000572205 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України від 19.06.2013 року № 0000572205.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна компанія «Трансмагістраль» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36961038) судовий збір в розмірі 2 294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 26.07.2013 року.

Суддя А.Ю. Рищенко