Рішення

від 10.09.2013 по справі 910/12731/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12731/13 10.09.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі Бородянського

районного підрозділу

до приватного підприємства "Світанок"

про стягнення 105 605,94 грн.

Представники:

від позивача: Конєва Л.Л. - представник за довіреністю № 125 від 24.05.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі Бородянського районного підрозділу до приватного підприємства "Світанок" про стягнення 105 605,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2003 року між відкритим акціонерним товариством «АЕС Київобленерго» та приватним підприємством "Світанок" укладено договір про постачання електричної енергії № 510 , відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства України, відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором не виконує, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 105 605,94 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулась до суду з вимогою про стягнення з приватного підприємства "Світанок" заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 105 605,94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/12731/13, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, а також у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 10.09.2013 року.

В судове засідання 10.09.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 105 605,94 грн., а також та 2 112,12 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

16.09.2003 року між відкритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (постачальник електричної енергії за договором) та приватним підприємством "Світанок" (споживач за договором) укладено договір на постачання електричної енергії № 510 (далі - договір).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АА 809231 відкрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188) змінило найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188).

Відповідно до положень розділу 1 договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.2.3 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 4 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 2 додатку № 2 до договору передбачено, що щомісячно до 25 числа згідно з додатком 4 до договору направляється представник споживача у відділ збуту Києво-Святошинського РЕМ за адресою: м. Бородянка, вул. Заводська, 1а для подання звіту про використану електроенергію споживачем та субспоживачами за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді (далі заявлені величини) та одержання рахунків на оплату.

Згідно положень пункту 8 додатку № 2 до договору визначено, що постачальник здійснює оплату платежів, по рахункам виставлених споживачем, згідно з договором в п'ятиденний термін після дати зазначеної в рахунках.

Положеннями п. 4 додатку № 4 до договору передбачено, що у випадку коли постачальник електричної енергії зняв покази електролічильника, які відрізняються від наданих споживачем, обсяги спожитої електроенергії розраховуються за показами знятими постачальником електричної енергії.

Відповідно до п. 9.5. договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2003 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту технічної перевірки розрахункового обліку електричної енергії 220/380В від 25.01.2013 року представниками постачальника електричної енергії знято фактичні показники лічильника № 0043671 які становлять 369960 кВт.год., проте 21.01.2012 року споживачем подано звіт за використану електричну енергію та зазначено показники в розмірі 280200 кВт.год. Таким чином, у відповідності до п. 4 додатку 4 до договору, споживачу нараховано до сплати суму по фактичному показнику лічильника, яка склала 105 605,94 грн.

29.01.2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 19 на суму 105 605,94 грн. про оплату фактично спожитої електроенергії. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої енергії, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 105 605,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором на постачання електричної енергії № 510 від 15.10.2003 року у відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію в розмірі 105 605,94 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Світанок" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 30471338) на користь публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 105 605 (сто п'ять тисяч шістсот п'ять) грн. 94 грн. та судовий збір в розмірі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 12 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 17.09.2013 року.

Суддя С.М. Мудрий