Рішення

від 10.09.2013 по справі 905/5321/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2013 Справа № 905/5321/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельтехпостач», м.Київ

до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 149080,97 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 147906,82 грн., інфляційні витрати в розмірі 976,36 грн., 0,1 % річних в розмірі 197,79 грн.,

за участю представників:

від позивача: Пшик І.М., за довір. від 23.05.2013р.,

від відповідача: Євсєєвої В.В., за довір. від 25.12.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельтехпостач» звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення заборгованості в розмірі 189053,43 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 187906,82 грн., інфляційні витрати в розмірі 976,36 грн., 0,1 % річних в розмірі 170,25 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 7, 20, 173, 174, 193, 216, 217, 229 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 14 червня 2012 року №21-12-305т. Зазначив, що відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума боргу з урахуванням часткової сплати становить 187906,82 грн.

Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 170, 25 грн. та інфляційні витрати в розмірі 976,36 грн.

Загальна сума заборгованості становить 189053,43 грн.

15 серпня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якому останній просив додатково стягнути з відповідача витрати в розмірі 2026,00 грн., пов'язані з явкою представника позивача у судове засідання.

10 вересня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про уточнення розміру позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 147906,82 грн. у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем, пеню в розмірі 10103,45 грн., 0,1% річних в розмірі 197,79 грн., інфляційні витрати в розмірі 976,36 грн. Також, просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з явкою представника у судові засідання в розмірі 4198,00 грн.

Окрім цього, 10 вересня 2013 року представником позивача надана заява, в якій останній просив не враховувати при розгляді справи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 10103,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, в якому зазначив, що у зв'язку з частковою сплатою заборгованості сума основного боргу становить 147906,82 грн.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2012 року між Комунальнім підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кабельтехпостач» (Продавець) укладений договір № 21-12-305т (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується у 2012 році поставити Покупцеві товари - провід та кабель ізольовані (лот №1-2), код - 31.30.1, а Покупець - прийняти та оплатити такі товари (далі - товар) (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, суму договору, порядок здійснення оплати, поставку товару, відповідальність сторін та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару вказані у Специфікації, яка є додатком №1 до цього договору.

Згідно із пунктом 3.1 договору сума цього договору становить 1481127 (чотириста шістдесят сім тисяч чотириста) гривень 01 коп., у тому числі податок на додану вартість 246854,50 гривень. Сума за лотом №1- 1022003,03 грн. та сума за лотом №2 - 459123,98 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації, яка є Додатком №1 до цього договору.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що в пункті 3.1 договору допущено технічну помилку в ціні договору, визначену письмово в дужках, та зазначив, що сума договору становить 1481127,01 грн.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання кожної замовленої партії товару.

Строк поставки товару - Продавець поставляє товар протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки Покупця (пункт 5.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами складений додаток №2 до договору «Конкретизація умов договору» від 14 червня 2012 року №21-12-305т щодо розділу V договору, з якої встановлено наступне.

Відповідно до пункту 5.3 договору Продавець поставляє товар партіями, відповідно до письмових заявок Покупця. Заявки можуть бути надані нарачно, факсовим зв'язком за номером (044) 221-89-42 поштою або електронною поштою на адресу: tender-ysp@ukr.net.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що заявки на поставку товару здійснювались в усному порядку.

Згідно із пунктом 5.7 договору права власності на товар переходить Покупцю з моменту фактичного приймання товару, що підтверджується підписанням Покупцем видаткової накладної з фактичною датою прийомки товару.

Відповідно до пункту 5.8 договору по кожній партії товару Продавець направлятиме Покупцю наступні оригінали документів: рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну, оригінал або завірена копія сертифікату якості, інші документи.

У наявній в матеріалах справи Специфікації міститься інформація про найменування предмету закупівлі, загальну кількість, ціну та загальну вартість товару, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств (а.с.26-29).

Так, відповідно до Специфікації, загальна вартість товару за лотом №1 - Провід та кабель на напругу до 1000В для електрозв'язку становить 1022003,03 грн., за лотом №2 - провід та кабель на напругу до 1000В для комп'ютерних мереж становить - 459123,98 грн.

Позивачем виставлені рахунки-фактури на оплату товару №56 від 12 липня 2012 року на суму 3623,40 грн., №80 від 31 липня 2012 року на суму 342701,94 грн., №81 від 31 липня 2012 року на суму 8731,15 грн., №82 від 31 липня 2012 року на суму 25363,80 грн., №120 від 27 вересня 2012 року на суму 100578,20 грн., №121 від 27 вересня 2012 року на суму 47424,96 грн., №134 від 25 жовтня 2012 року на суму 59903,66 грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.48-54).

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковим накладними №РН-000065 від 13 липня 2012 року на суму 3623,40 грн., №РН-000089 від 31 липня 2012 року на суму 342701,94 грн., №РН-000090 від 31 липня 2012 року на суму 8731,15 грн., №РН-000091 від 31 липня 2012 року на суму 25363,80 грн., №РН-000129 від 27 вересня 2012 року на суму 100578,20 грн., №РН-000130 від 27 вересня 2012 року на суму 47424,96 грн., №РН-000144 від 25 жовтня 2012 року на суму 59903,66 грн. на загальну суму 588327,11 грн. (а.с.30-36).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Циплакова П.В., який діяв на підставі довіреностей №171740 від 13 липня 2012 року, №408422/582 від 27 вересня 2012 року, №408120/130 від 25 жовтня 2012 року, Єфремова Е.В., який діяв на підставі довіреності №408013/313 від 30 липня 2012 року (а.с.37-40).

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.66-72).

Позивачем до матеріалів справи були надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриманий товар згідно договору, а саме, банківські виписки на суму 400420,29 грн. (а.с.41-47).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи частково сплачена сума заборгованості в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2560 від 31 липня 2013 року на суму 20000,00 грн. та №2620 від 02 серпня 2013 року на суму 20000,00 грн. (а.с.81-82).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати відповідно до видаткових накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням часткової сплати в розмірі 147906,82 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 0,1 % річних в розмірі 197,79 грн. та інфляційних витрат в розмірі 976,36 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.4 договору встановлено, що процент річних від простроченої суми складає 0,1%.

Перевіривши розрахунок 0,1% річних за періоди з 31 серпня 2012 року по 10 вересня 2013 року суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 0,1% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення 0,1% річних в розмірі 197, 79 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат за період з вересня 2012 року по червень 2013 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат в розмірі 976,36 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Пунктом 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи приписи пункту 3.11 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, суд розцінює надану представником позивача заяву про уточнення розміру позовних вимог як зменшення розміру позовних вимог.

Пунктом 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з явкою представника у судові засідання в розмірі 4198,00 грн., необхідно зазначити наступне.

Згідно із статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року №7, до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

В підтвердження витрат, пов'язаних з прибуттям у судові засідання, представником позивача надані: маршрутний лист пасажира на ім'я Пшик Ірина напрямком Київ-Донецьк та Донецьк-Київ з додатковим авіаквитком на загальну суму 1776,00 грн. та електронний авіаквиток на ім'я Пшик Ірина напрямком Київ-Донецьк та Донецьк-Київ на загальну суму 2172,00 грн. (а.с.75-76, 95).

Отже, за наявними в матеріалах справи підтвердженнями понесених позивачем витрат, пов'язаних з прибуттям представника у судові засіданні, загальна вартість понесених витрат становить 3948 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельтехпостач» до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення заборгованості в розмірі 149080,97 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 147906,82 грн., інфляційні витрати в розмірі 976,36 грн., 0,1 % річних в розмірі 197,79 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельтехпостач» (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, 3 офіс 174, код ЄДРПОУ 37400883) суму основного боргу в розмірі 147906 (сто сорок сім тисяч дев'ятсот шість) грн., 82 коп., інфляційні витрати в розмірі 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн., 36 коп., 0,1% річних в розмірі 197 (сто дев'яносто сім) грн., 79 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельтехпостач» (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, 3 офіс 174, код ЄДРПОУ 37400883) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3781 (три тисячі сімсот вісімдесят одну) грн., 07 коп. та витрати, пов'язані з явкою представника позивача у судові засідання у розмірі 3948 (три тисячі дев'ятсот сорок вісім) грн., 00 коп.

У судовому засіданні 10 вересня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява