Рішення

від 29.08.2013 по справі 910/12620/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12620/13 29.08.13

За позовом фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Юрійовича

до приватного підприємства «Медлайф»

про розірвання договору та стягнення 42 015,49 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Варакута Г.Г. (за довіреністю)

від відповідача Ворошилов Є.О. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа-підприємець Григор'єв Олег Юрійович до приватного підприємства «Медлайф» про стягнення 68 495,64 грн., а саме: 65 509,89 грн. основного боргу, 2 985,75 грн. трьох процентів річних за угодою про переказ боргу від 24.09.2009 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за угодою про переказ боргу від 24.09.2009 р., за якою прийняв як наступник зобов'язання по оплаті наданих позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Лаваль-Фарм» послуг за договором про надання послуг № 2004/09 від 20.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/12620/13 та призначено її до розгляду на 25.07.2013 р.

У судовому засіданні 01.08.2013 р. відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності.

Розгляд справи було відкладено на 29.08.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача 39 409,89 грн. основного боргу та 2 605,60 грн. трьох процентів річних

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

20.04.2009 р. між фізичною особою - підприємцем Григор'євим Олегом Юрійовичем (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лаваль-Фарм» (виконавцем) було укладено договір про надання послуг № 2004/09 (далі - Договір надання послуг).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 3.1. вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.

Відповідно до п. 3.3 Договору надання послуг замовник зобов'язаний підписати даний акт та перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, протягом 5-ти днів з моменту підписання такого акту.

Сторонами було підписано акти приймання-здачі наданих послуг від 15.05.2009 р. на суму 25 520,00 грн., від 05.06.2009 р. на суму 12 500,00 грн., від 04.07.2009 р. на суму 12 750,00 грн., від 05.08.2009 р. на суму 12 040,00 грн., від 05.09.2009 р. на суму 12 340,00 грн. на загальну суму 75 150,00 грн.

24.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Лаваль-Фарм» (переказником) та приватним підприємством «Медлайф» (наступником) було укладено угоду про переказ боргу (далі - Угода), відповідно до п. 1 якого переказник передає, а наступник приймає на себе зобов'язання першого та стає боржником за договором надання послуг між замовником та виконавцем.

Згідно з п. 2 Угоди наступник зобов'язується здійснити (замість переказника) наступні зобов'язання переказника: оплатити послуги (заборгованість) перед замовником в сумі 75 150,00 грн.

24.09.2009 р. замовником було надано згоду на переведення боргу в сумі 75 150,00 грн., що оформлено повідомленням кредитора та зазначено в п. 3 Угоди.

15.10.2010 р. між замовником та наступником було складено графік погашення платежів, згідно з яким заборгованість мала бути погашена у період з 18.06.2010 р. по 20.07.2010 р.

У визначений графіком строк наступник оплату не здійснив.

Станом на день розгляду справи наступником не було погашено заборгованість за період з 02.07.2010 р. по 20.07.2010 р., внаслідок чого заборгованість становить 39 409,89 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 39 409,89 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена сплата боргу. Претензія позивача від 04.07.2011 р. (отримана відповідачем 11.08.2011 р.) з вимогою сплатити кошти залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 39 409,89 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2 605,60 грн. трьох процентів річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд, з урахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України здійснив власний перерахунок трьох процентів річних за період з 18.05.2011 р. по 29.08.2013 р. та дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 2 406,70 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 198,90 грн. судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 39 409,89 грн. та трьох процентів річних в розмірі 2 406,70 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 712,25 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Медлайф» (02194, м. Київ, вул. Юності, 6-А, код 31287059) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь фізичної особи-підприємця Григор'єва Олега Юрійовича (82100, м. Дрогобич, вул. Козловського, 24, код 2745913498) 39 409 (тридцять дев'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 89 коп. основного боргу, 2 406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 70 коп. трьох процентів річних та 1 712 (одну тисячу сімсот дванадцять) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 17.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова