Рішення

від 12.09.2013 по справі 905/5851/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2013 Справа № 905/5851/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумбат», м.Запоріжжя

до Державного підприємства «Дзержинськвугілля», м.Дзержинськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 52976,10 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 50240,00 грн., 3% річних в розмірі 743,27 грн., інфляційні витрати в розмірі 50,24 грн., пеня в розмірі 1942,59 грн.,

за участю представників:

від позивача: Крохмаля А.Г., директор,

Соколова Ю.К., за довір. від 11.09.2013р.,

від відповідача: Шуліки З.А., за довір. від 13.12.2010р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акумбат» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 52976,10 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 50240,00 грн., 3% річних в розмірі 743,27 грн., інфляційні витрати в розмірі 50,24 грн., пеня в розмірі 1942,59 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №21-Т від 05 січня 2011 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить 50240,00 грн.

На підставі пункту 5.4 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1942,59 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 50,24 грн. та 3% річних в розмірі 743,27 грн.

Загальна сума заборгованості становить 52976,10 грн.

12 вересня 2013 року представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50240,00 грн. та пені в розмірі 1942,59 грн. в повному обсязі. Заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, у зв'язку з тим, що нарахування цих штрафних санкцій не передбачені договором.

12 вересня 2013 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив стягнути 3% річних за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року в сумі 743,27 грн. та інфляційні витрати за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року в сумі 50,24 коп.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50240,00 грн. та пені в розмірі 1942,59 грн., заперечував проти задоволення іншої частини позовних вимог.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Підстави для неприйняття визнання позову в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 50240,00 грн. та пені в розмірі 1942,59 грн. відповідачем у суду відсутні.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2011 року між Державним підприємством «Дзержинськвугілля» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акумбат» (Постачальник) укладений договір поставки №21-Т відкриті торги від 17 листопада 2010 року (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором, на підставі заявки Покупця, терміни товар (акумулятори кислотні та акумулятори батареї) високої якості, відповідаючий вимогам стандартів та технічним умовам виробника, вказаний у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти кожну узгоджену партію товару (на підставі акту приймання-передачі, чи іншим двостороннім документам), та оплатити її за умовами договору (пункти 1.1, 1.2 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, умови і терміни поставки та приймання товару, порядок розрахунків та загальну суму договору, відповідальність сторін та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору кількість, ціна, сортамент товару визначаються специфікацією, яка є складовою і невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із пунктом 3.1 договору «Узгодженою партією товару» за даним договором є кількість і сортамент товарів, вказаних в заявці Покупця.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що термін постачання узгодженої партії товару визначається в заявці Покупця за домовленістю сторін, але не пізніше 10 календарних днів з дня її отримання Постачальником. Можливе дострокове постачання.

Відповідно до пункту 3.4 договору Постачальник зобов'язується повідомити Покупця про готовність товару до відвантаження, а також надає покупцю разом з товаром слідуючи документи: рахунок-фактуру; документи, що свідчать про якість товару; товаротранспортні документи, накладні; податкову накладну, оформлену і передану відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР. Датою поставки є дата підписання акту приймання-передачі чи іншого двостороннього документу, що свідчить про перехід права власності на товар.

Ціна товару за одиницю і по позиціях вказана в специфікації до договору. Загальна сума цього договору складає 3964590,00 грн. (три мільйони дев'ятсот шістдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ 660765,00 грн. (шістсот шістдесят тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 00 копійок) (пункт 4.1 договору).

У наявній в матеріалах справи Специфікації до договору міститься інформація про найменування, кількість товару з зазначенням його вартості та загальну вартість товару, яка підписана сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств (а.с.9).

На виконання умов договору, позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000055 від 29 вересня 2011 року на суму 70240,00 грн., яка міститься в матеріалах справи (а.с.11).

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Пересунчак О.Б., яка діяла на підставі довіреності №923 від 27 вересня 2011 року (а.с.12).

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня прийняття товару.

Позивачем до матеріалів справи були надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем за отриманий товар згідно договору, а саме, платіжне доручення №2186 від 04 листопада 2011 року на суму 20000 грн. (а.с.13).

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання товару, суму основного боргу в розмірі 50240,00 грн. визнав в повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи (а.с.30-31).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 01 грудня 2012 року на загальну суму 50240,00 грн. (а.с.14).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Позивачем була складена претензія №526 від 12 квітня 2013 року на суму 50240,00грн. (а.с.15).

Відповідачем надана на вищевказану претензію відповідь №62/934/1 від 27 травня 2013 року, в якій останній визнав наявну суму заборгованості в розмірі 50240,00 грн. та зазначив, що сума боргу буде перерахована на розрахунковий рахунок позивача після отримання грошових коштів від реалізації вугільної продукції (а.с.16).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати в повному обсязі відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 50240,00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 50240,00 грн., 3% річних в розмірі 743,27 грн. та інфляційних витрат в розмірі 50,24 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.4 договору за порушення термінів оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, діючої на момент не виконання обов'язків за кожен день прострочення, але не більше ніж за 6 місяців.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 22 січня 2013 року по 22 липня 2013 року на суму заборгованості 50240,00 грн., суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 1942,59 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом не приймаються заперечення представника відповідача щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат у зв'язку з тим, що ці штрафні санкції не передбачені договором, оскільки це суперечить приписам статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних на суму заборгованості в розмірі 50240,00 грн. за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 743,27 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат на суму заборгованості в розмірі 50240,00 грн. за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір інфляційних витрат становить 50,09 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з своєчасної оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумбат» до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення заборгованості в розмірі 52976,10 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 50240,00 грн., 3% річних в розмірі 743,27 грн., інфляційні витрати в розмірі 50,24 грн., пеня в розмірі 1942,59 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» (85200, Донецька область, м.Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумбат» (69068, м.Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190/23, код ЄДРПОУ 32942163) суму основного боргу в розмірі 50240 (п'ятдесят тисяч двісті сорок) грн., 00 коп., 3% річних в розмірі 743 (сімсот сорок три) грн., 27 коп., інфляційні витрати в розмірі 50 (п'ятдесят) грн., 09 коп., пеню в розмірі 1942 (одну тисячу дев'ятсот сорок дві) грн., 59 коп.

В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» (85200, Донецька область, м.Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акумбат» (69068, м.Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190/23, код ЄДРПОУ 32942163) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 12 вересня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява