Рішення

від 10.09.2013 по справі 918/1197/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р. Справа № 918/1197/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Мир"

до Приватного підприємства "ГРАНД-СС"

про стягнення заборгованості в сумі 7 578 грн. 59 коп.

За участі представників:

від позивача: Гончарук Н.М., довіреність №19/08-13 від 19.08.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель Мир" (далі ТОВ "Готель Мир") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ГРАНД-СС" (далі ПП "ГРАНД-СС") про стягнення в сумі 8 137,11 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором суборенди приміщення №01/10-12/54, з яких: 6 256,00 грн. заборгованості з орендної плати, 738,04 грн. пені, 993,01 грн. штрафу та 150,06 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 20 серпня 2013 року.

05.09.2013 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 7 578,59 грн., з яких: 6 256,00 грн. заборгованості з орендної плати, 577,57 грн. пені, 625,60 грн. штрафу та 119,42 коп. 3% річних. Суд приймає заяву позивача, та розглядає спір в межах зменшених позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

На адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 33010, м. Рівне, вул. Жукова, буд.33, надсилались ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 42-47). Крім того, згідно інформації вказаної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач не перебуває в процесі припинення та зареєстрований за вищезазначеною адресою вказаною в позовній заяві (а.с. 54-55).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 10 вересня 2013 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1 жовтня 2012 року між ТОВ "Готель Мир" (орендар) та ПП "ГРАНД-СС" (суборендар) було укладено договір суборенди приміщення № 01/10-12/54 (далі Договір) відповідно до умов якого орендар зобов'язується передати суборендареві у строкове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Міцкевича, 32, 6 поверх, кімната №65 загальною площею 17 м 2 , а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування вказане приміщення та сплачувати орендареві орендну плату (п. п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору). (а.с. 7-9). Приміщення надаються суборендарю для розміщення офісу (п. 2.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, та скріплений печатками цих підприємств.

Відповідно до пункту 3.4 Договору орендар гарантує, що приміщення належить йому на праві оренди, згідно договору оренди №03/05-11 від 03 травня 2011 року укладеного між орендарем та власником приміщення.

В матеріалах справи міститься договір оренди №03/05-11 від 03 травня 2011 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньінвестбуд" (орендодавець) та ТОВ "Готель Мир" (орендар) відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування приміщення майнового комплексу "Готель Мир" за адресою м. Рівне, вул. Міцкевича, 32 (п. п.1.1, 1.2, 1.4). Орендар має право передавати іншим юридичним та/або фізичним особам свої права та обов'язки за даним договором, в тому числі передавати майно визначене даним договором в суборенду (п. 9.2.3 договору оренди №03/05-11).

Згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.4 Договору орендар зобов'язується передати приміщення протягом 5 днів з моменту підписання даного договору. При передачі приміщення складається акт приймання-передачі приміщення, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною цього Договору. В акті приймання-передачі вказується технічний стан приміщення на момент його передачі в оренду. Обов'язок щодо складання акта покладається на сторону, яка передає приміщення. Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення.

На виконання вказаних пунктів Договору орендарем та суборендарем 1 жовтня 2012 року підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі зазначеного вище приміщення (а.с. 10).

Пунктами 6.1, 6.1.1, 6.1.2 сторони погодили, що суборендар сплачує орендарю орендну плату, розмір якої становить у період з 15 квітня по 15 жовтня складає 1 292,00 грн., у період опалювального сезону - з 15 жовтня по 15 квітня складає 1 564,00 грн.

У відповідності до п. 6.4 Договору в якості гарантій виконання зобов'язань, до передачі приміщення, але не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту укладення цього договору суборендар перераховує орендарю в якості авансу орендна плата за останній місяць оренди.

Розмір плати за кожний наступний місяць визначається орендарем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на офіційний індекс інфляції за відповідний місяць (п. 6.5 Договору).

Згідно з п. 6.8 Договору суборендар сплачує орендну плату щомісячно, у формі авансу, до 25 числа місяця, що передує місяцю в якому приміщення буде використовуватись, шляхом банківського переказу на поточний рахунок орендаря.

Пунктом 9.1.2 Договору передбачено обов'язок суборендаря сплачувати встановлені договором платежі своєчасно та в повному обсязі.

1 квітня 2013 року між орендарем та суборендарем було укладено угоду про розірвання договору суборенди приміщення №01/10-12/54 від 01.10.2012 року (а.с. 14) та згідно акту повернення приміщення 1 квітня 2013 року орендар прийняв, а суборендар повернув приміщення визначене Договором (а.с 15).

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення орендної плати за грудень 2012 - березень 2013 року не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову його заборгованість перед позивачем становить 6 256 грн. 00 коп.

Даний договір за правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як передбачено абзацем 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки заборгованість відповідача у сумі 6 256 грн. 00 коп. зі сплати орендних платежів за грудень 2012 - березень 2013 року не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 6 256 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 11.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати орендної плати суборендар зобов'язаний сплатити орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Період за який нараховується пеня не обмежується строком встановленим чинним законодавством. Пеня нараховується на весь період прострочення зобов'язання по оплаті за отримані послуги оренди.

У випадку прострочення терміну оплати понад 30 днів суборендар додатково сплачує орендарю штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

На підставі вказаних положень Договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 577 грн. 57 коп. за періоди: з 25.11.2012 року по 09.06.2013 року та штраф в сумі 625 грн. 60 коп. (розрахунок на а.с. 49).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляді сплати пені та штрафу.

Крім того, приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

Розмір вказаних штрафних санкцій, нарахованих позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 577 грн. 57 коп. та 625 грн. 60 коп. штрафу підлягають до задоволення.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 119 грн. 42 коп. 3% річних за періоди: з 26.11.2012 року по 31.08.2013 року.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нарахування позивачем трьох відсотків річних та визнано вірними (розрахунок на а.с. 49). Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 119 грн. 42 коп. 3% річних підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач вимог позивача не спростував. Доказів належного виконання зобов'язання за Договором суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Готель Мир" про стягнення з ПП "Гранд-СС" 6 256 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 577 грн. 57 коп. пені, 625 грн. 60 коп. штрафу та 119 коп. 42 коп. 3% річних стверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Гранд-СС" (33010, місто Рівне, вулиця Жукова, будинок 33, код ЄДРПОУ 30800596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Мир" (33028, місто Рівне, вулиця Міцкевича, 32, код ЄДРПОУ 37645962) 6 256 (шість тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 57 коп. пені, 625 (шістсот двадцять п'ять) грн. 60 коп. штрафу, 119 (сто дев'ятнадцять) коп. 42 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "16" вересня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.