Рішення

від 21.12.2006 по справі 4/384/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/384/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" грудня 2006 р.                                                 Справа №  4/384/06

м. Миколаїв

  Позивач:                    ДП “Ровенькиантрацит”

вул.Комуністична,6 , Ровеньки, Луганська обл., 94700

Відповідач:          ТОВ “Миколаївський автоцентр “КамАЗ”

вул.Кірова,240-А, м.Миколаїв, 54031

  Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача            –не з'явився

Від відповідача          –не з'явився

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 3449,20грн. основного боргу за договором № 231-04у від 13.09.2004р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України,  але вимог суду не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами,  суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача  3449,20грн. основного боргу  посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 231-04у від 13.09.2004р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

-          13.09.04р. сторони уклали договір поставки № 231-04у  з додатком

(арк.спр.8-10,12), згідно  якого позивач  був зобов'язаний поставити відповідачу товар, узгоджений умовами договору, а відповідач його оплатити.

-          На виконання своїх зобов'язань за договором  позивач  поставив товар за

реквізитами, зазначеними  відповідачем в листі-заявці відповідача від 14.09.2004р.  (арк.спр.21), на загальну суму 90886,00грн., про що свідчать копії квитанцій залізної дороги про приймання вантажу та посвідчень про якість вугілля (арк.спр.22-29)

-          Згідно п.3.2 договору платежі здійснюються  шляхом перерахування

грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах 100% передоплати згідно виставленого рахунку. Крім того, відповідно до п.2.7 договору по кожній партії товару позивач  повинен був виставити відповідачу окремі рахунки.

На виконання умов договору, позивач надіслав на адресу відповідача рахунки на загальну суму 90886,00грн., щодо кожної партії (арк.спр.30-33,51-52).

-          Відповідач свої обов'язки, щодо оплати товару здійснив частково на

суму 87436,80грн, що підтверджується  копіями банківських виписок (арк.спр.48-50). Таким чином, заборгованість станом на час звернення позивача з позовом до  суду склала 3449,20грн., що також підтверджується розрахунком суми позову позивача (арк.спр.11).

На адресу відповідача позивачем неодноразово надсилались претензії з вимогою про погашення заборгованості, які залишені  без відповіді та без виконання (арк.спр.34-40).

          Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином.  Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Ухвали суду повернулись з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеними адресами (арк.спр.43-45,59-61).

Між тим, згідно ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідач, відповідно до ст.ст. 19,22 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”, змін до відомостей про юридичну особу не вніс, що підтверджується довідкою управління статистики  станом на 01.12.2006р. (арк.спр.53). Норми Господарського Процесуального Кодексу України не передбачають розшук судом або стороною по справі фактичне місце перебування сторони по справі.

Згідно ст.33 ГПК України,  кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49,82-85,89 ГПК України , господарський суд –

                                             В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський автоцентр “КамАЗ” вул.Кірова,240-А, м.Миколаїв, 54031 (код 05791650) на користь           Державного підприємства “Ровенькиантрацит”  вул.Комуністична,6, Ровеньки, Луганська обл., 94700  ( код 32320704) суму   3449,20грн. сновного боргу,  102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

   Суддя                                                        Т.М.Дубова