Постанова

від 11.09.2013 по справі 811/2394/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року Справа № 811/2394/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Підлубного В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Воля" до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Воля" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 червня 2013 р. №0001652210.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо нікчемності правочинів укладених з ПП "Будсантех" за вересень 2012 року, оскільки правочин з поставки пального мав реальний зміст та підтверджується належними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення на позов, які обгрунтовані тим, що ПП "Будсантех" мало господарські відносини з ПП "Денвол ОІЛ", яке має ознаки фіктивності, а відтак і господарські операції вчинені ПП "Будсантех" вчинені без мети створення реальних наслідків.

Свідок ОСОБА_2, працює директором ПП "Будсантех", повідомив суду, що його підприємство дійсно реалізувало ФГ "Воля" паливно-мастильні матеріали. Зазначив, що навантаження ПММ відбувалось із арендованих ПП "Будсантех" резервуарів, надавши суду договори оренди резервуарів, а транспортування товару здійснюне за договором надання послуг з ФОП ОСОБА_3, копію договору також надав суду.

Крім того, свідок повідомив суду, що він не є родичем ФОП ОСОБА_3, вони просто мають однакове прізвище.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України у судовому засіданні 11.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 16.09.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Воля" (далі позивач) зареєстроване як юридична особа Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 1404.1995 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №086020 (а.с.9) та є сільськогосподарським підприємством зі спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість відповідно до свідоцтва №200085293 серія НБ №113127 (а.с.12).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Маловискіська ОДПІ головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач), у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами податкового органу на підставі наказу від 04.06.2013 року №4 проведено позапланову невиїзну перевірку фермерського осподарства "Воля" (код за ЄДРПОУ 23095670) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Будсантех" (код ЄДРПОУ 31919793), за наслідком якої складено акт від 18.06.2013 року № 24/2210/23095670 (а.с.25-35). Висновками проведеної перевірки є встановлення, як на думку посадових осіб податкового органу, порушень пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в частині включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту за вересень 2012 р. на суму 12043 грн.

За наслідками перевірки Маловисківською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 10.07.2013 року №0001652210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 12043 грн. за основним платежем та 3011 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (далі оскаржуване рішення, а.с.40).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про збільшення грошових зобов'язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з висновків акту перевірки, підставою для збільшення суми грошового зобов'язання стали посилання податкового органу на нікчемність правочину укладеного між позивачам та ПП "Будсантех".

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ПП "Будсантех" за наслідками яких сформовано податковий кредит за вересень 2012 р., суд зазначає наступне.

Між позивачем (покупець) та ПП "Будсантех" укладено договір поставки нафтопродуктів №11/09/01 від 09.09.2012 р., відповідно якого ПП Будсантех" продає, а позивач купує паливно-мастильні матеріали. Відповідно до умов договору продавець зобов'язаний здійснити поставку товару (а.с.42-43). Крім того, в п. 9.2 зазначено про те, що Покупець (позивач) є платником фіксованого сільсьгосподарського податку (ФСП).

ПП "Будсантех" виставлено рахунок-фактуру №СФ-000628 від 11 вересня 2012 р. на кількість дизельного палива 7695 л (а.с.44), на підтсаві якого позивачем здійснено оплату товару в сумі 72256,06 грн. (а.с.48).

По факту поставки дизельного палива ПП "Будсантех" виписано видаткову накладну №РН-0000455 від 12 вересня 2012 р. (а.с.46), податкову накладну від 12 вересня 2012 р. №67 (а.с.47).

Транспортування дизельного палива здійснено ФОП ОСОБА_3, що підтверджується товарно-трансопртною накладною 455 від 12.09.2012 р., за замовленням ПП "Будсантех" (а.с.45).

Договір про надання послуг трансопртування укладений між ПП "Будсантех" та ФОП ОСОБА_3, копію якого надано свідком ОСОБА_2 (а.с.126-129).

Позивачем придбане дизельне паливо використано у господарській діяльності, що підтверджується копіями документів щодо наявності транспортних засобів та ін. (а.с.74-93).

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положення).

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право на формування податкового кредиту у платника податку виникає лише за умови фактичного отримання послуг від контрагента - платника ПДВ в разі, якщо господарські операції підтверджуються первинними документами.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП "Будсантех", суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Відповідачем щодо форми, змісту або реквізитів податкових накладних або інших первинних документів по господарським операціям позивача з ПП "Будсантех" заперечень не висловлено.

Враховуючи підтвердження реальності господарської операції, суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з ПДВ.

Крім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи встановлено, що до податкового органу позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за вересень 2012 року (а.с.107-124). З розшифровки податкового кредиту до податкових декларацій за вересень 2012 року вбачається, що позивач включив до податкової декларації з податку за додану вартість за вересень 2012 року суму ПДВ 12042,84 грн. за податковою накладною виписаною ПП "Будсантех".

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З огляду на те, що позивач, будучи суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, позбавлений обов'язку сплати податку на додану вартість до бюджету, що виключає можливість існування заниження податкового зобов'язання в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи те, що позивач не допустив заниження податкового зобов'язання (недоплати) в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд вважає відсутнім об'єкт (базу) для нарахування штрафу за частиною 1 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, що свідчить про неможливість застосування даної норми до позивача, а відтак дана обставини є ще однію підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач не допустив заниження податкового зобов'язання (недоплати) в розумінні пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд вважає відсутнім об'єкт (базу) для нарахування податкового зобов'язання за пп.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, що свідчить про неможливість застосування даної норми до позивача.

Враховуючи викладене, нарахування податковим органом позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану є безпідставним та не ґрунтується на законі.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Кіровоградській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню.

Стосовно обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, суд зазначає наступне.

Позивач при зверненні до суду просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Враховуючи приписи пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р., визнання спірного акту нечинним та одночасне скасування його є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

Оскаржувані рішення не породили жодних наслідків, а відтак належним способом захисту в даному випадку є скасування таких рішень без визнання їх протиправними.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 150,54 грн., що підтверджується квитанцією 981123.608.1 від 16.07.2013 року (а.с.2), тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства "Воля" до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 10 липня 2013 р. №0001652210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12043 грн. - за основним платежом та 2011 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити фермерському господарству "Воля" судовий збір в розмірі 150,54 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 28.07.2013 р., про що повідомлено сторони після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Повний текст постанови виготовлено 12.09.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна