Рішення

від 29.08.2013 по справі 910/12586/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12586/13 29.08.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Дім»

про стягнення 5 861,82 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Брайко М.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» до товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Дім» про стягнення 5 861,82 грн., а саме: 5 362,28 грн. основного боргу, 403,87 грн. пені, 81,10 грн. трьох процентів річних та 14,57 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар, поставлений за договором № 954-КИЕ від 07.09.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/12586/13 та призначено її до розгляду на 25.07.2013 р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судові засідання неодноразово відкладалися.

Ухвалою суду від 08.08.2013 р. було відкладено розгляд справи на 29.08.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та подав уточнений розрахунок пені.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

07.09.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Дім» (покупцем) було укладено договір поставки № 954-КИЕ (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати поставки.

Постачальником було поставлено, а покупцем прийнято продукцію на загальну суму 27 653,94 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в матеріали справи.

Покупець свої обов'язки по оплаті за поставлений товар та поверненню товару виконав частково в розмірі 22 291,66 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 5 362,28 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 5 362,28 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлену продукцію.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 362,28 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 403,87 грн., 14,57 грн. інфляційних та 81,10 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків визначених п. 4.2. Договору, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період заборгованості, за кожен день прострочення. Сторони домовились, що неустойка за порушення покупцем строків визначених п. 4.2. Договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зробив власний перерахунок пені з урахуванням уточнюючого розрахунку позивача та встановив, що пеня складає 396,87 грн. У задоволенні вимог про стягнення 7,00 грн. пені судом відмовлено.

Вимоги про стягнення 81,10 грн. трьох процентів річних та 14,57 грн. інфляційних підлягають стягненню за розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 362,28 грн., 396,87 грн. пені, 14,57 грн. інфляційних та 81,10 грн. трьох процентів річних. У стягненні 7,00 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 718,43 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Дім» (03680, м. Київ, вул. Боженка, 86-Л, код 36557307) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код 36841030) 5 362 (п'ять тисяч триста шістдесят дві) грн. 28 коп. основного боргу, 396 (триста дев'яносто шість) грн. 87 коп. пені, 81 (вісімдесят одну) грн. 10 коп. трьох процентів річних, 14 (чотирнадцять) грн. 57 коп. інфляційних та 1 718 (одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 17.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова