Рішення

від 16.09.2013 по справі 916/1966/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1966/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Луков С.С. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 25.07.2013 року за вх. №3058/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та нарахованої неустойки за договором про організацію перевезення вантажів.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи до суду уточнення позову.

Відповідач у судовому засіданні не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, так як був присутній на попередньому засіданні 14.08.2013 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" було укладено Договір № 23/А від 01.09.2011 року про організацію перевезень вантажів, за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити перевезення вантажів відповідача, а відповідач зобов'язався сплачувати за перевезення вантажу встановлену сторонами плату.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС", за фактично надані послуги, було виставлено Рахунок-фактуру на суму 45 280,36 грн., у тому числі ПДВ 7 546,73 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" 31.08.2012 року було підписано Акт здачі-прийому робіт на суму 45 280,36 грн., у тому числі ПДВ 7 546,73 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послуги на суму 4 280,36 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" заборгованість за Договором № 23/А від 01.09.2011 року в сумі 41 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 024,44 грн., збитки від інфляції 164,00 грн., проте у позовній заяві позивач зазначив загальну суму боргу 42 188,52 грн., а не 42 188,44 грн.

14.08.2013 року за вх. №24772/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" надало до суду уточнення до позовної заяви, виправивши суму основного боргу, вказавши 42 188,44 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник)

зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" (далі - позивач, Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" (далі - відповідач, Замовник) було укладено Договір про організацію перевезень вантажів № 23/А від 01 вересня 2011р., за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити перевезення 20-ти і 40-ка футових контейнерів відповідача (п.1 Договору), а відповідач, як замовник, згідно п.п. 2.2.4. Договору, зобов'язався сплачувати рахунки за послуги, виставлені Виконавцем в узгоджені терміни.

Згідно п.п. 3.1. п. 3 Договору, оплата послуг Виконавця здійснюється за фактом надання послуг, протягом десяти днів після виставлення рахунку, а п.п. 3.2. та 3.3. визначається перелік обов'язкових документів після пред'явлення яких може бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо перевезення вантажів виконав належним чином, виставивши Рахунок-фактуру № СФ-0038 / А від 31.08.2012 року на суму 45 280,36 грн. (з ПДВ 7 546,73 грн.)., в свою чергу відповідачем 31.08.2012 року було підписано Акт здачі-прийому робіт (надання послуг) № ОУ-00038 за послуги з перевезення контейнерів на суму 45 280,36 грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач не пізніше 10.09.2012 року повинен був погасити заборгованість у розмірі 45 280,36 грн.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" частково розрахувалося з позивачем лише 13.03.2013 року на суму 2 000,00 грн., та 29.03.2013 року на суму 2 280,36 грн.

Відповідач зобов'язання за Договором належним чином не виконав, грошові кошти за автоперевезення не сплатив у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 41 000,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законодавством або договором.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Станом на 10.07.2013 року відповідачем прострочено зобов'язання на 304 дні (з 10.09.2012р.). Внаслідок чого позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних, що складає - 1 024,44 грн., та збитки від інфляції у розмірі 164,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач документів, спростовуючих позовні вимоги, не надав.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЛІНК" (68004, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 5, кв. 7, код ЄДРПОУ 36369539, р/р 2600131226001 в ФАБ „Південний" м. Іллічівськ, МФО 328663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІБО-ТРАНС" (65045, Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 32, кв. 3, код ЄДРПОУ 26417884, п/р 26006311067201 ПАТ АБ „Південний" м. Одеса, МФО 328209) заборгованість за Договором № 23/А від 01.09.2011 року в сумі 41 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 024,44 грн., збитки від інфляції 164,00 грн., суму судового збору у розмірі 1 720,50 гривні.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.