Рішення

від 13.09.2013 по справі 910/15655/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15655/13 13.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕКТОРІ» Простягнення 20 958,88 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Франчук О.В. - дов. № б/н від 01.08.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕКТОРІ» про стягнення 20 301,18 грн. основного боргу та 654,70 грн. три відсотки річних за договором поставки продукції № 94 від 01.06.2012 р.

Ухвалою суду від 19.08.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.09.2013 року.

05.09.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 13.09.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕКТОРІ» (покупець) був укладений договір постачання № 94, відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В розділі 3 договору постачання № 94 від 01.06.2012 року сторони погодили, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. Строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні. Сторони можуть також встановити графік поставок. Постачальник зобов'язується поставляти товар у погоджений сторонами у замовленні або у графіку поставок строк. Пункт поставки товару: м. Київ, вул. Дорогожицька, 1.

Згідно з розділом 7 договору, ціна товару встановлюється у національній валюті - гривні. Ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору. Покупець зобов'язується оплачувати конкретну партію товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до розділу 9 договору поставки № 94 від 01.06.2012 року, даний договір набирає сили з моменту надходження першого замовлення від покупця і є укладеним на термін до 31 грудня 2013 р. і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору постачання № 94 від 01.06.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕКТОРІ» товар на суму 63 491,82 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-0000445 від 11.06.2012 р. на суму 6 761,40 грн., № РН-0000523 від 12.06.2012 р. на суму 8 044,80 грн., № РН-0000590 від 13.06.2012 р. на суму 7 027,20 грн., № РН-0000648 від 15.06.2012 р. на суму 5 270,40 грн. та № РН-0000663 від 16.06.2012 р. на суму 5 270,40 грн., копії яких міститься в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідачем частково було виконано свої зобов'язання, зокрема повернуто товар на суму 21 257,64 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-00016 від 04.07.2012 р. та здійснено часткову оплату на суму 21 933,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 20 301,18 грн.

01.04.2013 р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 р. по 31.03.2013 р. відповідно до якого заборгованість ТОВ «Фуд Фекторі» перед позивачем становить 20 301,18 грн.

10.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення існуючої заборгованості, яка останнім залишена без належного на те реагування.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 20 301,18 грн. основного боргу та 654,70 грн. три відсотки річних за договором постачання № 94 від 01.06.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до розділу 7 договору постачання № 94 від 01.06.2012 р., покупець зобов'язується оплачувати конкретну партію товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу був поставлений товар на 63 491,82 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-0000445 від 11.06.2012 р. на суму 6 761,40 грн., № РН-0000523 від 12.06.2012 р. на суму 8 044,80 грн., № РН-0000590 від 13.06.2012 р. на суму 7 027,20 грн., № РН-0000648 від 15.06.2012 р. на суму 5 270,40 грн. та № РН-0000663 від 16.06.2012 р. на суму 5 270,40 грн., копії яких міститься в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідачем зобов'язання з оплати були виконані частково, зокрема частково було повернуто товар на суму 21 257,64 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-00016 від 04.07.2012 р. та здійснено оплату на суму 21 933,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 20 301,18 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 20 301,18 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, просить суд також стягнути з відповідача 654,70 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 654,70 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУД ФЕКТОРІ» (місцезнаходження : 01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. «Б»; фактичне місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 1, код ЄДРПОУ 36050831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка» (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Мукачівська, 14-а, кв. 46, код ЄДРПОУ 31865104) 20 301 (двадцять тисяч триста одну) грн. 18 коп. основного боргу, 654 (шістсот п'ятдесят чотири) грн. 70 коп. три відсотки річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.09.2013 р.

Суддя Спичак О.М.