Рішення

від 12.09.2013 по справі 910/15817/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15817/13 12.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Солоінвест» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» стягнення 143 697 гривень 24 копійок

Представники:

від Позивача: Щербак С.О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Солоінвест» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» (надалі також - «Відповідач») стягнення 143 697 гривень 24 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 14 січня 2013 року між Приватним підприємствов «Солоінвест» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» («Покупець») укладено Договір № 1 купівлі-продажу основних засобів. За вказаним Договором Позивач передав, а Відповідач прийняв у власність основні засоби (майно), згідно додатку, та зобов'язався сплатити його вартість у розмірі, в порядку та на умовах зазначених у Договорі. Передача-приймання основних засобів (майна) здійснювалась з оформленням відповідного Акту приймання-передачі майна від 14.01.2013 року. Сума балансової вартості майна склала 134 227 гривень 61 копійку. Відповідач, згідно умов пункту 2.3. Договору, мав сплатити Позивачу ціну Договору до 15 березня 2013 року. Проте, в порушення вимог п. 2.1-2.3. Договору Відповідач не оплатив своє зобов'язання. Згідно акту звіряння розрахунків станом на 30.06.2013 року Відповідач визнав заборгованість в повному обсязі на суму 134 227 гривень 61 копійку. Також, враховуючи невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором № 1 купівлі-продажу основних засобів, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача 3 865 гривень 02 копійки - штрафні санкції, 3 865 гривень 02 копійки - плата за користування чужими грошима та 1 739 гривень 59 копійок - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15817/13, розгляд справи призначено на 12.09.2013 року.

В судовому засіданні 12.09.2013 року представник Позивача підтримав вимоги, доводи позовної заяви та надав суду Довідку АТ «УкрСиббанк» про відкриті рахунки Позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29 серпня 2013 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 12 вересня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2013 року між Приватним підприємствов «Солоінвест» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» («Покупець») укладено Договір № 1 купівлі-продажу основних засобів (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця основні засоби (Майно), згідно додатку, який є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити його вартість у розмірі, в порядку та на умовах зазначених у Договорі

За Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Майна, виходячи із його балансової вартості. (пункт 2.1. Договору).

Підпунктом 2.1.1. Договору визначено, що сума балансової вартості Майна складає 134 227 гривні 61 копійку, у тому числі ПДВ 20% складає 22 371 гривня 27 копійок (Ціна договору), яку належить сплатити за Договором.

Відповідно до пункту 2.3. Договору, Покупець сплачує Продавцю Ціну Договору до 15 березня 2013 року.

Продавець передає майно Покупцю у строк протягом 1 календарного дня з дати підписання Договору (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що передача майна від Продавця Покупцю оформлюється актом приймання-передачі Майна, який підписується Сторонами у двох примірниках по одному для кожної із Сторін, в якому зазначається перелік Майна, що передається за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2013 року між Приватним підприємствов «Солоінвест» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» («Покупець») підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Продавець передав Покупцю майно загальною вартістю 134 227 гривень 61 копійка.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що в порушення вимог п. 2.1-2.3. Договору Відповідач не оплатив своє зобов'язання. Згідно акту звіряння розрахунків станом на 30.06.2013 року Відповідач визнав заборгованість в повному обсязі на суму 134 227 гривень 61 копійку. Також, враховуючи невиконання Відповідач зобов'язань за Договором № 1 купівлі-продажу основних засобів, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача 3 865 гривень 02 копійки - штрафні санкції, 3 865 гривень 02 копійки - плата за користування чужими грошима та 1 739 гривень 59 копійок - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 1 купівлі-продажу основних засобів між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором № 1 купівлі-продажу основних засобів підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом приймання-передачі майна від 14 січня 2013 року підписаним між Приватним підприємством «Солоінвест» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» («Покупець»), відповідно до якого Продавець передав Покупцю майно загальною вартістю 134 227 гривень 61 копійка.

Також, Суд звертає увагу, що відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків, підписаного представниками Позивача та Відповідача, станом на 30.06.2013 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» перед Приватним підприємством «Солоінвест» складає 134 227 гривень 61 копійка.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору № 1 купівлі-продажу основних засобів, не здійснив оплату вартості придбаного майна, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 134 227 гривень 61 копійки - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.2. Договору, визначено, що відповідно до п.3. ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару Продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. У разі порушення строку оплати переданого Майна визначеного п. 2.3., ст. 2 Договору Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ, на лату договору, від суми переданого майна.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Солоінвест» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» 3 865 гривень 02 копійок штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 232 Господарського кодексу України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Солоінвест» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» 3 865 гривень 02 копійок плати за користування чужими грошима підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Солоінвест» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» 1 739 гривень 59 копійок 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства «Солоінвест» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» (01011, м. Київ, вулиця Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 37194206) на користь Приватного підприємства «Солоінвест» (01034, м. Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 20, код ЄДРПОУ 35121419) 143 697 (сто сорок три тисячі шістсот дев'яносто сім) гривень 24 копійки, з яких: 134 227 гривні 61 копійка - сума основної заборгованості, 3 865 гривень 02 копійки - штрафні санкції, 3 865 гривень 02 копійки - плата за користування чужими грошима та 1 739 гривень 59 копійок - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМА-ЦЕМЕНТ» (01011, м. Київ, вулиця Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 37194206) на користь Приватного підприємства «Солоінвест» (01034, м. Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок 20, код ЄДРПОУ 35121419) 2 873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) гривні 94 копійки судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин