Рішення

від 12.09.2013 по справі 910/14082/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/14082/13 12.09.13 За позовом Державного підприємства “Керченський морський рибний порт” до Державного підприємства “Науковий селекційно-генетичний центр рибництва” про стягнення грошових коштів                                                                                                                 Суддя Котков О.В. Секретар судового засідання Ільєнко О.О. Представники сторін: не з'явились. СУТЬ СПОРУ: 23 липня 2013 року Державне підприємство “Керченський морський рибний порт” (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 24-4/978 від 03.07.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства “Науковий селекційно-генетичний центр рибництва” (відповідач) передоплати в розмірі 99 800,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч  вісімсот гривень). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Продавець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 2 від 14 червня 2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив позивачеві, як Покупцю, поставку товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.08.2013 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін відкладено до 12.09.2013 року. Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України. У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень                      ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, суд, - ВСТАНОВИВ: 14 червня 2012 року між позивачем (далі по тексту – Покупець або Отримувач) та відповідачем (надалі – Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити на умовах договору наступний товар, згідно накладної. Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, поставку товару Постачальник на користь Продавця не здійснив, незважаючи на перерахування останнім 100% оплати за товар в сумі 99   800,00 грн., у зв'язку із чим Покупець в червні 2013 року звернувся до Продавця з досудовим повідомленням № 24-4/925 від 20.06.2013р. в якому зауважив на обставинах повернення грошових коштів у випадку не виготовлення та не передачі Продавцем товару. Як вказує позивач, відповідач товару не поставив, грошових коштів за товар не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 99   800,00 грн. Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін                 (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму. Як вже було встановлено судом, 14 червня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 2 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити на умовах договору наступний товар, згідно накладної. Пунктом 2.1., 2.2. Договору встановлено, що вартість товару, що поставляється за договором згідно Протоколу узгодження ціни (додаток 1), становить 99 800 грн. у т.ч. ПДВ 16 633 грн. 33 коп. Оплата продукції: 100% предоплата проводиться з дня отримання виставлених Продавцем рахунків протягом 10 банківських днів. З матеріалів справи вбачається, що в червні 2012 року, на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури № СФ-000054 від 14.06.2012р., Покупець перерахував на користь Постачальника 99   800,00 грн., як 100% передплати за товар по Договору, що підтверджується банківською випискою (копія виписки міститься в справі). Пунктом 3.5. Договору, з урахуванням уточнень за Додатковою угодою № 1 (копія в справі), передбачено, що термін виготовлення та передача товару не пізніше 30.06.2013 року. Доказів поставки Постачальником на користь Покупця товару за Договором в строк не пізніше 30.06.2013 року до суду не представлено. Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України). За ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий  товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за непоставлений в строк товар Продавець Покупцю не повернув. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договору, а також доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар, станом на вересень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договором поставки в розмірі 99   800,00 грн. Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1   996,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства “Науковий селекційно-генетичний центр рибництва” (ідентифікаційний код 00472609, адреса: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135,         р/р 260003011579 в ПАТ „КБ „Актив-банк" у м. Київ, МФО 300852), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства “Керченський морський рибний порт” (ідентифікаційний код 00467873, адреса: 98320, АРК, м. Керч, вул. Свердлова, буд. 49, п/р 260070400061 ПАТ Банк „Морской", МФО 324742, м. Севастополь), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 99 800,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч  вісімсот гривень) та судові витрати – 1   996,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість гривень). Видати наказ. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/14082/13.    Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені                       ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 16.09.2013р. Суддя                                                                                                                               О.В. Котков