Рішення

від 11.09.2013 по справі 11/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/283 11.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС"

до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

простягнення 729 671,00 грн.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Котков О.В.

Суддя Спичак О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Діденко Ю.О. (представник за довіреністю);

Василевський О.А. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

21.09.2011 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 729 671,00 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 22.11.2012).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди приміщення серії ВКЕ №253598.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 суддею Смирновою Ю.М. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд спарви призначено на 25.10.2011.

В судове засідання, призначене на 25.10.2011, представники сторін з'явились та надали усні пояснення по суті спору. Керуючись ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву до 08.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 зупинено провадження у справі №11/283 до вирішення по суті справи № 30/139пн за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" про спонукання прийняти з орендного користування приміщення шляхом підписання двостороннього акту здачі-приймання нерухомого майна та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2012 провадження у справі №11/283 поновлено на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та призначено розгляд справи на 11.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору у справі №11/283 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення та уточнення позовних вимог, подану 22.11.2012. Розгляд справи відкладено на 14.01.2013.

В судовому засіданні 14.01.2013, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив перерву до 28.01.2013.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013, у зв'язку з перебуванням судді Смирнової Ю.М. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Цюкалу Ю.В.

Ухвалою 28.01.2013 суддя Цюкало Ю.В. прийняв справу №11/283 до свого провадження та призначив розгляд справи на 18.02.2013.

В судове засідання, призначене на 18.02.2013 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі. В судовому засіданні оголошено перерву до 06.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2013 розгляд справи відкладено на 27.03.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 продовжено строки розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 10.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 суд ухвалив розгляд справи №11/283 здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 для здійснення колегіального розгляду справи №11/283 визначено наступний склад суддів: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 колегія суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Ониськів О.М. прийняла справу №11/283 до свого провадження та призначила до розгляду на 15.05.2013.

В судове засідання, призначене на 15.05.2013 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.

В судовому засіданні, призначеному на 15.05.2013 було оголошено перерву до 29.05.2013.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 доручено розгляд справи №11/283 здійснювати колегіально у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Привалов А.І., Чеберяк П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 колегія суддів прийняла справу №11/283 до свого провадження та призначила її до розгляду на 12.06.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 доручено розгляд справи №11/283 здійснювати колегіально у складі: Підченко Ю.О (головуючий), Привалов А.І., Чеберяк П.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Підченко Ю.О (головуючий), Привалов А.І., Чеберяк П.П. та призначено розгляд справи на 03.07.2013.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 доручено розгляд справи № 11/283 здійснювати колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Ониськів О.М та призначено розгляд справи на 03.07.2013.

В судовому засіданні, призначеному на 03.07.2013, було оголошено перерву до 17.07.2013.

17.07.2013 у зв'язку із перебуванням судді Ониськів О.М. у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва доручено розгляд справи № 11/283 колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Спичак О.М.

В судове засідання, призначене на 17.07.2013 сторони з'явились та надали усні пояснення щодо суті спору. В судовому засіданні оголошено перерву до 31.07.2013.

У зв'язку із перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 доручено розгляд справи №11/283 здійснювати колегіально у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Нечай О.В., Привалов А.І.

В судове засідання, призначене на 31.07.2013 з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013, на підставі ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.08.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 12.08.2013, у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, передано для розгляду справу колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Бондаренко Г.П. та Привалов А.І.

В судовому засіданні, призначеному на 12.08.2013 р. оголошено перерву до 02.09.2013 на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013, у зв'язку із перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці, передано для розгляду справу колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Спичак О.М. та призначено розгляд справи на 03.07.2013.

В судове засідання, призначене на 02.09.2013, з'явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору. В судовому засіданні, на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.09.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 11.09.2013, у зв'язку із перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, передано для розгляду справу колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Котков О.В., Спичак О.М.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» (надалі - «орендодавець») та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», (надалі - «орендар») укладено договір оренди (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендодавця в оренду на весь строк оренди, як він зазначений у статті 2.1 далі, вбудовані нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150, загальною площею 71,90 кв.м., в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-4, згідно із технічною документацією, виготовленою Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк 13.09.2002 р.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендодавець передає орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за актом приймання-передачі приміщень не пізніше, ніж 19.03.2008 р.

Відповідно до п. 3.2 Договору щомісячна орендна плата за період з дати початку до закінчення перших 3 місяців строку оренди становить суму у гривнях, яка дорівнює еквіваленту 1 250,00 Євро згідно з офіційним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Згідно з п. 3.4 Договору починаючи з 4 місяця з дати підписання цього договору щомісячна орендна плата становить суму у гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 3 750,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця.

На виконання умов Договору позивачем були передані відповідачу в оренду приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150, загальною площею 71,90 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі приміщень від 17.08.2008 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем умов Договору, на підставі чого позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 1 107 539,44 грн. за період з серпня 2011 року по липень 2013 року.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11. 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт передачі приміщень в оренду (акт приймання-передачі приміщень від 17.08.2008 р.) та користування ними відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено в п. 2.1 Договору, строк оренди за цим Договором розпочинається від дати підписання сторонами акту приймання передачі приміщення та продовжується протягом п'яти років від дати початку.

Однак, з 01.05.2009 р. укладений між сторонами Договір оренди було розірвано.

Даний факт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. у справі № 48/298 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення 142 971,25 грн., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р.

За змістом ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що спір у справі № 11/283 виник між тими ж сторонами, що й у справі №48/298, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Положеннями ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно з п. 2.3 Договору після закінчення строку оренди або в разі дострокового припинення орендних правовідносин орендар повертає орендодавцеві приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди та з урахуванням змін, що здійснені орендарем за згодою орендодавця. Орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного внаслідок нормального зносу. З моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщень, як зазначено у цій статті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем у користування фіксується сторонами в акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками.

Як свідчать матеріали справи, відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією прийняти приміщення з оренди та підписати відповідний акт приймання-передачі (листи №447 ГО від 28.01.2009 р., №2113 ГО від 26.05.2009 р.).

Проте, акт приймання-передачі (повернення) приміщення позивачем підписано не було.

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) приміщень від 29.10.2010 р. (Додаток №3 до Договору) позивач відмовився приймати передані ним відповідачу за Договором приміщення з підстав, викладених у додатку до даного акту (зокрема, зміна схем опалення, водопостачання, газопостачання, змінені вікна, додана конструкція під банкомат та ін.).

Отже, відмова позивача підписати акт приймання-передачі мотивована тим, що орендарем було здійснено зміну планування приміщення, яка призвела до зміни цільового призначення такого приміщення, невідповідності плану технічного паспорту БТІ та паспорту фасаду будівлі.

З матеріалів справи вбачається, що листом №43-ТД від 01.09.2008 р. та погодженням у листі б/н б/д позивач надав згоду на здійснення ремонтних робіт в орендованому приміщенні у відповідності до умов Договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що орендодавець погоджується, що орендар може за власний рахунок, без зарахування у рахунок орендної плати переплановувати, вдосконалювати та іншим чипом переробляти приміщення для цілей оренди, аби приміщення влаштовували орендаря, включаючи встановлення в приміщеннях об'єктів, необхідних для отримання банківської ліцензії та будь-яких погоджень від Національного будинку України. При цьому, орендар зобов'язаний усі перебудови, які пов'язані із зміною несучих конструкцій, зміною фасаду будівлі, де розташовані приміщення, зміною схем опалення, водопостачання та газопостачання (у разі наявності) приміщень, належним чином погоджувати з відповідними органами та зареєструвати у БТІ.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендар самостійно звертається до відповідних органів та установ за отриманням дозволів та погоджень, що можуть бути необхідні для здійснення зазначених у цьому Договорі ремонтних робіт.

Отже, п. 4.1 Договору сторонами було погоджено умови та порядок здійснення орендарем перебудови та вдосконалення орендованих приміщень.

При цьому, на здійснення орендарем ремонтних робіт, що не пов'язані зі зміною несучих конструкцій, зміною фасаду будівлі, де розташовані приміщення, зміною схем опалення, водопостачання та газопостачання (у разі наявності), позивачем надано згоду безпосередньо у вказаному пункті Договору та окремого погодження виконання такого роду роботи не потребують.

Натомість, за змістом п. 4.2 Договору, усі перебудови, які пов'язані із зміною несучих конструкцій, зміною фасаду будівлі, де розташовані приміщення, зміною схем опалення, водопостачання та газопостачання (у разі наявності) приміщень, орендар зобов'язаний належним чином погоджувати з відповідними органами та зареєструвати у БТІ.

Факт проведення в орендованих приміщеннях ремонтних робіт, в тому числі тих, які потребують погодження відповідними органами та реєстрації у БТІ, відповідачем не заперечується.

Таким чином, з огляду на положення п.п. 4.1. 4.2 Договору та враховуючи, що відповідачем не було надано позивачу доказів відповідності проведених ремонтних робіт вимогам державних будівельних норм та правил, а також реєстрації таких змін у БТІ, позивачем правомірно відмовлено у наведеному в листах від №447 ГО від 28.01.2009 р., №2113 ГО від 26.05.2009 р. проханні відповідача прийняти приміщення з оренди та підписати акт приймання-передачі.

В подальшому, за твердженням відповідача, ним здійснювались заходи щодо усунення недоліків, на яких грунтувались заперечення відповідача стосовно прийняття приміщення.

23.09.2011 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил ПАТ «Універсал Банк».

За результатами вказаної перевірки встановлено, що приміщення по вул. Горького, буд. 150, що належить ТОВ «ТД АКС» відповідає технічному паспорту БТІ від 13.09.2002 р., про що складено відповідний акт від 23.09.2013 р.

Отже, 23.09.2011 р. компетентним органом було підтверджено, що орендовані приміщення відповідають технічному паспорту БТІ, тобто відсутні зміни несучих конструкцій, зміни фасаду будівлі, де розташовані приміщення, зміни схем опалення, з існуванням яких пов'язувалась правомірність відмови ТОВ «ТД АКС» від прийняття приміщень з оренди.

У зв'язку з тим, що відповідачем було отримано підтвердження відповідності приміщень технічній документації БТІ останній звернувся до позивача з листом № ОУ-280911 від 28.09.2011 р. з проханням прийняти приміщення з-під оренди та направлено для підписання примірник підписаного відповідачем акта приймання-передачі (повернення) приміщення.

Повернення речі після закінчення договору найму є двосторонньою дією, оскільки обумовлено діями наймача по поверненню майна та діями наймодавця по його прийняттю.

Відтак, виконання обов'язку наймачем по поверненню майна обумовлене обов'язком наймодавця його прийняти, а тому про належне виконання наймачем передбаченого ст. 785 Цивільного кодексу України зобов'язання може свідчити вчинення всіх можливих дій, передбачених договором або законом, для повернення майна орендодавцю (звільнення займаного приміщення від речей, передачі ключів, направлення пропозиції наймодавцю прийняти майно, участь у комісіях по поверненню майна, передача акту повернення майна тощо).

Таким чином, направивши на адресу позивача лист від 28.09.2011 р. з пропозицією прийняти майно та підписаний акт приймання-передачі, відповідач вчинив всіх можливих дій щодо повернення майна з оренди. Враховуючи наявність висновку компетентного органу (акт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 23.09.2011р., яким підтверджено відповідність орендованих приміщень технічній документації БТІ), у позивача були відсутні законні підстави для відмови прийняти приміщення. Відтак, з боку позивача має місце прострочення виконання обов'язку щодо прийняття орендованих приміщень з оренди, тобто в даному випадку має місце прострочення кредитора.

Відповідно до частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З урахування правової природи договору найму та встановленого судом порядку вчинення наймачем та наймодавцем дій по поверненню майна після закінчення строку оренди, в даному випадку має місце прострочення орендодавця, оскільки орендар вчинив всі можливі дії, спрямовані на передачу об'єкту суборенди, а неприйняття такого майна після 28.09.2011 р. (дата направлення відповідачем акта приймання-передачі після проведення перевірки Інспекцією ДАБК та встановлення факту відповідності проведених перепланувань технічній документації БТІ) зумовлено простроченням позивача.

В обгрунтування правомірності своїх вимог позивач, серед іншого, посилається на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2012 р. у справі №30/139пн, в якій міститься посилання на експертний висновок «Експертно-технічного центру» ПІТ «Інноваційна научно-технічна експертна компанія» від 28.11.2011р. У вказаному висновку зазначено про невідповідність типу світильників та їх розташування кресленням робочого проекту; невідповідність кольору плитки підлоги, що перероблена орендарем, обумовленій робочим проектом; невідповідність внутрішньої відділки приміщення (підлога, гіпсокартона обліцовка стін, підвісні системи стелі) вимогам чинних норм щодо якості таких робіт. Також виявлені вертикальні та горизонтальні тріщини на стінах (у тому числі на перегородці, змонтованій орендарем під час другої реконструкції). Зазначено, що підвісна стеля змонтована із дефектами; колір підлоги не відповідає обумовленому кольору робочого проекту; вікна, двері, ролети не відповідають кресленням робочого проекту; на одній двері відсутня гарнітура. Крім того, експертом встановлено, що змонтована орендарем опалювальна система не відповідає вимогам чинних норм та зазначено про відсутність вентилятора вентиляційної системи в санвузлі.

Однак, суд відзначає, що невідповідність кольору плитки підлоги, що перероблена орендарем, обумовленій робочим проектом, невідповідність типу світильників та їх розташування не є недоліками приміщення, а за своїм змістом є змінами, що здійснені орендарем. При цьому, оскільки зазначені зміни не пов'язані зі зміною несучих конструкцій, зміною фасаду будівлі, де розташовані приміщення, зміною схем опалення, водопостачання та газопостачання, то в силу положень п. 4.1 Договору їх здійснення не потребували додаткового погодження з орендарем.

В той же час, відповідність всіх інших проведених в приміщеннях робіт вимогам будівельних норм та правил, а також технічній документації БТІ встановлена актом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, яка є компетентним органом в сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Зазначене спростовує доводи позивача про наявність недоліків приміщення, які унеможливлюють їх прийняття з оренди.

З вказівкою на відсутність підписаного між сторонами акта прийому-передачі приміщення з оренди, в рамках даної справи позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів, нарахованих за період з серпня 2011 р. по липень 2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.3, 3.5 Договору та надіслання позивачем рахунків, відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд відзначає, що розірвання Договору 01.05.2009 р. ніяким чином не впливає на обов'язок відповідача сплачувати орендні платежі, оскільки пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що орендодавець припиняє нарахування орендної плати та інших платежів з моменту підписання акту приймання-передачі (повернення) приміщень, що відповідає положенням ст.ст. 6, 627, 628, 762 Цивільного кодексу України. Наведене відповідає положенням ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України, оскільки в пункті 2.3 Договору сторонами обумовлений обов'язок наймача сплачувати орендну плату незалежно від строку дії Договору - до фактичного повернення майна наймодавцю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. у справі № 48/298, з огляду на відсутність в матеріалах вказаної справи належних дозволів та погоджень здійсненого перепланування орендованих приміщень відповідно до умов Договору та чинного законодавства України, було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендних платежів за користування приміщеннями за травень та липень 2011 р.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі (повернення) приміщень (що свідчить про користування відповідачем даними приміщеннями) та враховуючи, що до 28.09.2011 р. відповідачем не було надано жодних документів, підтверджуючих правомірність здійснених перепланувань, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з серпня 2011 р. по 27.09.2011 р. у розмірі 89 515,68 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Решта вимог - про стягнення заборгованості за період з 28.09.2011 р. по липень 2013 р. задоволенню не підлягають, оскільки з 28.09.2011 р. відповідачем вчинено всіх можливих дій для виконання свого обов'язку по поверненню орендованого майна. Однак з боку позивача мало місце прострочення кредитора, що за приписами ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України виключає можливість прострочення боржника та стягнення орендної плати за період з 28.09.2011 р. по липень 2013 р.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за період з серпня 2011 р. по 27.09.2011 р. у розмірі 89 515,68 грн.

Як вбачається з доданих позивачем до позовної заяви платіжних доручень, останнім за подання позову було сплачено 942,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи, що задоволені судом позовні вимоги стосуються періоду нарахування, заявленого при подачі позову, витрати по сплаті державного мита інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, заявлених в первісній редакції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 81-А; ідентифікаційний код 25120188) заборгованість у розмірі 89 515 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 68 коп., державне мито у розмірі 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 15 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 12.09.2013.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Судді О.В. Котков

О.М. Спичак