Рішення

від 04.04.2013 по справі 355/338/13-ц

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/338/13-ц

Провадження № 2/355/250/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Лисюка О.Д. при секретарі Ющенко Л.А.

за участю прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури Бабюка С.М.

представника Паришківської сільської Баришівського району сільського голови Щура О.М.

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Баришівка справу за позовом Баришівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі позивачів: управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області, ОСОБА_4 до Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_5 про скасування рішень Паришківської сільської ради та визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки , -

В С Т А Н О В И В :

Баришівський міжрайонний прокурор в інтересах управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області, ОСОБА_4 звернувся до суду з названим позовом стверджуючи про незаконність:

- рішення сесії Паришківської сільської ради народних депутатів Баришівського району Київської області від 26.10.1994 року про безкоштовну передачу ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в розмірі 0,23 га.,

- рішення № 79-13-06 від 05.01.2012 року 13-ї сесії 6 скликання Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області скасовано рішення Паришківської сільської ради № 21-4-6 від 12.01.2011 року «Про надання згоди на виготовлення техдокументації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право ОСОБА_5 на земельну ділянку» та надано дозвіл на виконання робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів на право власності на земельну ділянку;

- рішення Паришківської сільської ради № 113-18-06 від 14.08.2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою .

Вважаючи вищевказані рішення незаконними, просить суд їх скасувати, а державні акти, отримані відповідачем ОСОБА_5 визнати недійсними.

В судовому засіданні прокурор Баришівської міжрайонної прокуратури Бабюк Сергій Миколайович пред'явлений до суду позов підтримав повністю пояснивши, що в рішенні Паришківської сільської ради від 26.10.1994 року, яким відповідачу ОСОБА_5 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, не зазначено адреси місця розташування земельної ділянки, розмір земельної ділянки дописано невідомою особою, до того ж рукописним текстом між стрічками надрукованого тексту. Крім того, рішення сесії сільської ради підписано лише сільським головою.

В матеріалах технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки виготовленої ТОВ «Радіан ЛТН» наявний акт перенесення в натуру та погодження зовнішніх меж наданої земельної ділянки, що передається ОСОБА_5 Однак, у вказаному акті відсутній підпис суміжного користувача ОСОБА_4

Також встановлено, що відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 16 листопада 2009 року, було розділено житловий будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до часток кожного ? та ?.

Відповідно до ч. 4 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Оскільки ОСОБА_4 є власником ? частин житлового будинку, то має право на ? частини земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування даного житлового будинку.

З урахуванням вищенаведеного просить суд постановити рішення, яким скасувати рішення Паришківської сільської ради народних депутатів Баришівського району Київської області від 26.10.1994 року, скасувати рішення № 79-13-06 від 05.01.2012 року 13-ї сесії 6 скликання Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області, скасувати рішення Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області № 113-18-06 від 14.08.2012 року, скасувати рішення Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області № 24-08-23 від 28.12.1999 року (в частині передання у приватну власність земельних ділянок 0, 23 га ОСОБА_5 та площею 0, 23 га та ОСОБА_4 відповідно).

Також просить суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450281 площею 0,0625 га (цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3220285701:15:001:0020) та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянкуна право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450282 площею 0,1675 га (цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3220285701:15:001:0021).

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, поважності своєї неявки суд не повідомила.

Представник управління держземагентства у Баришівському районі в судове засідання не з'явився надавши суду клопотання про розгляд справи у відсутність їхнього представника.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник Паришківської сільської ради сільський голова Щур Олександр Михайлович суду пояснив, що твердження представника позивача про те, що у рішенні Паришківської сільської ради від 26.10.1994 року, яким було передано в приватну власність жителю села ОСОБА_5 земельної ділянки не зазначено адреси місця її розташування, має місце. Однак зазначив, що на той період, в с. Паришків Баришівського району не існувало найменування вулиць, і відповідно, не могло бути зазначено конкретної адреси розташування будь-якої земельної ділянки. Дане твердження підкріплене складеним 29.10.1988 року матір'ю сторін, ОСОБА_7, заповіту на користь своїх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Разом з тим, обгрунтовуючи свої вимоги, як однією із підстав для скасування рішення сесії Паришківської сільської ради від 26.10.1994 року, прокурор посилається на те, що рішення підписане лише головою сільської ради не грунтується на законі, оскільки лише протокол сесії сільської підписується головою та секретарем сільської ради, а саме рішення маєправо підписувати голова сільської ради.

Що стосується розміру земельної ділянки наділеної ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 0.23 га кожному, то цей розмір був також зазначений і в рішенні № 24-08.23 восьмої сесії Паришківської сільської ради 23- го скликання від 28.12.1999 року.

Стосовно відсутності підпису суміжного користувача ОСОБА_4 на акті перенесення в натуру та погодження зовнішніх меж наданої земельної ділянки, що передається ОСОБА_5, то остання категорично відмовилася від підпису, про що було складено відповідний акт обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_5 від 17.01.2012 року.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 вважає заявлений позов безпідставним та пояснив , що ОСОБА_4 було достовірно відомо про ті обставини, що після смерті матері, його довіритель ОСОБА_5 оформив спадщину і отримав свідоцтво про право на спадщину 11.12.1993 року.

У зв'язку з оформленням спадщини ОСОБА_5, йому у відповідності до ст. 67 ЗК України (1991 року ) рішенням сесії Паришківської сільської ради від 26.10.1994 року було наділено земельну ділянку розміром 0, 23 га., що складає 1/2 частину всієї земельної ділянки, яка була в користуванні матері. Ця земельна ділянка була виділена в натурі, встановлено межові знаки та передана у приватну власність гр. ОСОБА_5, про що внесено відповідні записи до земельно - шнурової книги Паришківської сільської ради.

Що стосується ОСОБА_4, то рішенням восьмої сесії 23 - го скликання Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області від 28.12.1999 року їй було передано безкоштовно у приватну власність частину земельної ділянки в розмірі 0, 23 га, що становить ? частину всієї земельної ділянки. Вищевказані рішення сесій Паришківської сільської ради є чинними на даний період.

Просить суд постановити рішення, яким відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає заявлений позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік померла ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації актів про смерть 18.05.1993 року зроблено відповідний запис за № 19.

За життя, 29 жовтня 1988 року ОСОБА_7, яка проживала в с. Паришків Баришівського району Київської області, на випадок своєї смерті склала заповіт згідно якого, своєму сину ОСОБА_5 заповіла ? частину житлового будинку з верандою із східної сторони і ? частину господарчої споруди, а своїй дочці - ОСОБА_4 заповіла ? частини будинку з верандою із західної сторони та ? частину господарчої споруди. Даний заповіт був посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори та внесений в реєстр за № 2239.

11 грудня 1993 року ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складалося з ? частини житлового будинку з верандою з східної сторони та ? частини господарчого сарая, що знаходяться в с. Паришків, Баришівського району Київської області та належало померлій ОСОБА_7 на підставі довідки, виданої виконкомом Паришківської сільської ради народних депутатів 29.11.1993 року за № 201 та запису в погосподарській книзі виконкому за № 54.

Відповідно до ст.30 Земельного Кодексу України від 1 8.12.1990 № 561-XII при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить в розмірах передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель ( присадибна ділянка) і не може бути більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара.

Як вбачається із земельної шнурової книги радгоспу « Україна» Баришівського району , затверджена Міністерством сільського господарства СРСР 11.10.1971 року ( розділ 3 « Присадибні землі особистого користування» ), ОСОБА_7 ( порядковий № 46 ) надана земельна ділянка розміром 0.46 га. із яких: 0.25 га. - рілля; 0.20 га. - під сад та інші плодо-ягідні багаторічні насадження та 0.01 га. - під будівлями ( фактично, згідно кадастрового плану земельної ділянки здійсненого МКП « Радіан» в 2007 році, дана земельна ділянка має розмір 0.478 га.)

Відповідно до п.1 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26.12.92 року ( Декрет втратив чинність на підставі Закону N 139-V ( 139-16 ) від 14.09.2006 ) « Про приватизацію земельних ділянок» , сільських Рад народних депутатів було зобов'язано забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

Після смерті ОСОБА_7, остання втратила право користування земельною ділянкою, на якій було розташоване її домоволодіння. Таким чином, уся земельна ділянка розміром 0.478 га. залишилася без законного користувача та перейшла в розпорядження Паришківської сільської ради. Реалізуючи своє право на отримання землі в приватну власність, ОСОБА_5 звернувся із заявою до Паришківської сільської Ради народних депутатів, яка рішенням 1-ї сесії І-го скликання від 26 жовтня 1994 року вирішила передати заявнику безкоштовно в приватну власність та постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в кількості 0.23 га .

При цьому прокурор стверджує, що вказане рішення є незаконним оскільки в ньому не зазначено адресу розташування земельної ділянки, її розмір дописано невідомою особою рукописним текстом між стрічками надрукованого тексту та підписано лише сільським головою.

Як встановлено судом, земельна ділянка на яку видано було оскаржуване рішення, знаходилася в користуванні матері ОСОБА_5 та якому, на підставі її заповіту, було видане свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку та ? частину сараю.

Із довідки № 171 Паришківської сільської ради Баришівського району від 05.05.2008 року ввбачається, що на момент винесення сесією даної сільської ради рішення про передачу ОСОБА_5 у приватну власність 0.23 га земельної ділянки, тобто в 1994 році, в селі Паришків Баришівського району були відсутні назва вулиці та нумерація будинків. Даний факт підтверджується також і свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11.12.1993 року, в якому, державний нотаріус також не вказав назви вулиці та номеру спадкового домоволодіння за їх відсутністю в правовстановлюючих документах.

Окрім того, ставлячи питання про визнання рішення сільської ради недійсним з підстав, що запис про розмір земельної ділянки дописано невідомою особою рукописним текстом, суд вважає також безпідставним оскільки, в 1994 році із-за відсутності технічних засобів, всі рішення оформлялися на типовому бланку виготовленому типографським способом, в якому взагалі не передбачено місце для зазначення розміру земельної ділянки. Як пояснив в судовому засіданні представник Паришківської сільської ради Щур О.М., на той час, всі рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок заповнювалися головою сільської ради Очеретьком О.К. особисто, а в разі його відсутності - заступником голови і він же - землевпорядник Паришківської сільської ради - В.І.Коротянським. Як доказ, надав суду копію рішення Паришківської сіьської ради від 12.05.1995 року.

Підтвердженням того, що ОСОБА_5 користувався земельною ділянкою розміром 0.23 га. є записи зроблені в земельно-шнуровій книзі виконкому Паришківської сільської ради Баришівського району за 1994 рік.

28 грудня 1999 року рішенням № 24-08-23 Паришківська сільська рада у відповідності до Декрету КМ України від 26.12.1992 року №15-92 на підставі поданих заяв вирішила передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки жителям с. Паришків та хутору Червоноармійськ, які знаходяться в їхньому користуванні і розміщені в межах населених пунктів, а також землі, якими користуються громадяни, які не проживають постійно на території ради у відповідності до Закону. До даного рішення наданий перелік громадян, які подали заяви про приватизацію земельних ділянок, серед яких, у порядкових номерах 103,104 значаться прізвища ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно. Таким чином, як ОСОБА_5 так і ОСОБА_4 ще в 1999 році визначилися із порядком користування земельною ділянкою.

30.09.2003 року Паришківська сільська рада своїм рішенням № 34 розглянувши заяву ОСОБА_4 надала їй згоду на оформлення свідоцтва про право власності на спадщину в порядку спадкування та 21.04.2004 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право власності на ? частини житлового будинку з верандою із західної сторони , ? частину сараю, що знаходяться в АДРЕСА_1.

05.09.2006 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою про виділення в натурі чатки, що є у спільній частковій власності, а 15.09.2006 року з поділом про розподіл майна звернулася ОСОБА_4

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 16.11.2009 року був повністю задоволений позов ОСОБА_4 та житловий будинок АДРЕСА_1 був розділений між позивачкою та відповідачем ОСОБА_5 відповідно до часток кожного ? та ? з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи. Цим же рішенням, був визначений і порядок користування сторонами земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1.

Статтею 12 ЗК України ( 2768-14 ) визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та інші.

Пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України ( 2768-14 ) визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах с. Паришків Баришівського району Київської області, тому на неї поширюються повноваження сільської ради.

ЗК України встановлює підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116). Однак громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

В своєму листі від 16.01.2012 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ роз'яснює, що враховуючи положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин ), із виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда; на земельну ділянку, що перевищує ці розміри (зокрема, ту, яка необхідна для їх обслуговування), право власності виникає на загальних підставах та у порядку, визначених чинним законодавством.

Такий порядок визначено статтею 116 ЗК України згідно з якою, набуття права власності або права користування ділянкою із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом , або за результатами аукціону. Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, визнання судом за особою права власності на земельну ділянку у наведених вище випадках законодавством не передбачено.

Згідно ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно п. 6 ст. 118 ЗКУ громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для, зокрема, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної сільської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Судом встановлено, що пунктом 2 рішення № 79-13-06 від 05.01.2012 року 13-ї сесії 6 скликання Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області ОСОБА_5 було надано дозвіл на виконання робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів на право власності на земельну ділянку загальною площею - 0,2300 га АДРЕСА_1, а саме:

- 0,0625 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- 0,1675 га - для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, рішенням Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області № 113-18-06 від 14.08.2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності ОСОБА_5 та передано у приватну власність вищезазначену земельну ділянку.

На підставі рішення Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області № 113-18-06 від 14.08.2012 року ОСОБА_5 отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450281 площею 0,0625 га (цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3220285701:15:001:0020) та отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450282 площею 0,1675 га (цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3220285701:15:001:0021).

Судом встановлено, що будь-яких порушень Закону при передачі ОСОБА_5 земельної ділянки у приватну власність із боку Паришківської сільської ради не було встановлено. Посилання представника позивача на рішення Баришівського районного суду від 16.11.2009 року не мають під собою підгрунтя, оскільки вказаним рішенням закріплювалося право ОСОБА_4 на користування ? частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 ( що становить 0.187 га.), а не закріплювалося за нею право власності на вказану землю, оскільки це прерогатива лише сільської ради.

ОСОБА_4 має повне право на звернення до сільської ради із заявою про надання їй земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, яка розташована в межах с. Паришків в розмірах визначених Законом та отримати державний акт на право власності на землю для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та надання в межах ст. 152 ЗК України іншої землі, яка є в наявності та знаходиться на території Паришківської сільскьої ради.

Встановлені судом обставини підтверджуються :

1. Копією рішення Паришківської сільської ради від 26.10.1994 року.

2. Копією рішення Паришківської сільської ради № 24-08-23 від 28.12.1999 року.

3. Витягу із списку громадян с. Паришків та Червоноармійське.

4. Копією рішення Паришківської сільської ради № 79-13-06 від 05.01.2012 року.

5. Копією рішення Паришківської сільської ради № 113-18-06 від 14.08.2012 року.

6. Копією акту перенесення в натуру та погодження зовнішніх меж наданої земельної ділянки від 13.01.12.

7. Копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450281.

8. Копією державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 450282.

9. Викопіювання частини території Паришківської сільської ради.

10 . Копією кадастрового плану земельної ділянки №3220285701:15:001:0020;

11. Копією кадастрового плану земельної ділянки № 3220285701:15:001:0021;

12. Копією рішення Баришівського районного суду Київської області від 16 листопада 2009 року.

13. Копією рішення № 171 від 05.05.2008 року Паришківської сільської ради;

іншими матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст.30,62 Земельного кодексу від 1 8.12.1990 № 561-XII, ст.ст. 12, 116,118,120,121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III, п.34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 № 280/97-ВР

(із змінами та доповненнями), п.1 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-92 від 26.12.92 року « Про приватизацію земельних ділянок», листом від 16.01.2012 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ, суд -

В и р і ш и в :

позов Баришівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі позивачів: управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області, ОСОБА_4 до Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області, ОСОБА_5 про скасування рішення Паришківської сільської ради від 26.10.1994 року, рішення Паришківської сільської ради № 24-08-23 від 28.12.1999 року, рішення Паришківської сільської ради № 79-13-06 від 05.01.2012 року, рішення Паришківської сільської ради № 113-18-06 від 14.08.2012 року та про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯМ № 450281 плошею 0.0625 га та серії ЯМ № 450282 площею 0.1675 га , - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського районного суду О. Д. Лисюк