Ухвала

від 05.02.2009 по справі 2-а-39/08/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.                                                                                                                

                    Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

          Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

                                                        Іменем України

«05» лютого 2009 року                                                                              справа № 2-а-39/08/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді

Старосуда М.І.

суддів:  при секретарі  за участю представників: від позивача від

відповідача 1

Ханової Р.Ф., Василенко Л.А.  Чуріковій Я.О.   Сафонова С.А., ОСОБА_ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

  приватного підприємства «Фелікс»

на постанову             

Луганського окружного адміністративного суду

від

15 жовтня 2008 року

по справі

№ 2-а-39/08

за позовом

Краснодонської об'єднаної державної

податкової інспекції Луганської області

до

1.приватного підприємства «Фелікс»; 2.приватного

підприємства «Луганськтехопт»

про

визнання договору недійсним, стягнення

грошових коштів, -

  ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Краснодонська об'єднана державна податкова інспекція

Луганської області звернулася до суду з позовом до приватного підприємства

«Фелікс»; приватного підприємства «Луганськтехопт» про стягнення з ПП «Фелікс» на

користь держави вартість отриманого від ПП «Луганськтехопт» товару по договору постачання № 1/09 від 01.09.2005 року у загальній

сумі 2 746 486,72 грн., стягнути з ПП «Луганськтехопт»

на користь ПП «Фелікс» суми грошових коштів, отриманих від ПП «Фелікс» на виконання договору № 1/09 від 01.09.2005 року у

розмірі 2 220 000 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008

року у справі № 2-а-39/08 позов Краснодонської

об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області задоволено

повністю, в наслідок чого, стягнуто з ПП «Фелікс» на користь держави вартість

отриманого від ПП «Луганськтехопт» товару за договором постачання від

01.09.05р. № 1/09 у загальній сумі 2.746.486, 72 грн.; стягнуто з ПП

«Луганськтехопт» на користь ПП «Фелікс» суму грошових коштів, отриманих від ПП

«Фелікс» на виконання договору від 01.09.05 р. № 1/09 у розмірі 2.220.000 грн.

Відповідачем  - ПП «Фелікс» подана

апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм

матеріального права.

            Колегія

суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і

обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

06.04.2005  року Краснодонською районною державною

адміністрацією Луганської області зареєстровано в Єдиному державному реєстрі

юридичну особу - приватне підприємство «Луганськтехопт», код ЄДРПОУ 33449417, Луганська область, Краснодонський район,

с. Валіївка, вул. Нижня, 27, засновником якого являвся ОСОБА_3.

01.09.2005 року між приватним підприємством «Луганськтехопт» та приватним підприємством «Фелікс» було укладено

угоду № 1/09 від 01.09.2005 року на постачання відходів металоконструкцій

та непридатного обладнання.

27.01.2007 року Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією

Луганської області складено АКТ № 189/23-13380949 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного

та іншого законодавства ПП «Фелікс», яким встановлено, що між ПП «Луганськтехопт» та ПП «Фелікс» було укладено

угоду № 1/09 від 01.09.2005 року на постачання відходів металоконструкцій

та непридатного обладнання. На виконання цієї угоди

ПП «Луганськтехопт» поставило ПП «Фелікс»

відходів металоконструкцій та непридатного обладнання на загальну суму 2 746 486,72 грн., а ПП «Фелікс», в свою чергу,

сплатило на рахунок ПП «Луганськтехопт» 2 220 000 грн. за поставлений

товар. 

Колегія суддів вважає, що

апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з постанови Господарського суду Луганської області від 25.04.2006 року у справі №

9/159 пн-ад, засновник ПП «Луганськтехопт» - ОСОБА_3. заявив, що у квітні 2005 року до нього звернулась громадянка ОСОБА_4., яка

запропонувала зареєструвати на його ім'я приватне підприємство за грошову винагороду. При проведенні

реєстраційної процедури ОСОБА_3. був присутній

під час оформлення необхідних документів, підписував їх. Після реєстрації

підприємства штамп, печатка та

паспортОСОБА_3. знаходилися у громадянки ОСОБА_4. Звіти та інші документи стосовно

діяльності ПП «Луганськтехопт» до органів державної влади, місцевого

самоврядування та контролюючих органів

ОСОБА_3. не надавалися.

Постановою Господарського суду Луганської

області від 25.04.2006 року у справі № 9/159 пн-ад визнано недійсним запис  про

проведення державної реєстрації ПП   

«Луганськтехопт» № 13651020000000150

від 06.04.2005  року та припинено

юридичну особу ПП «Луганськтехопт», код ЄДРПОУ 33449417, Луганська

область, Краснодонський район, с. Валіївка, вул. Нижня, 27.

Згідно вироку Краснодонського міськрайонного суду від 11.06.2007 року, ОСОБА_3. визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених

ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364

КК України і цим вироком встановлено, що ПП «Луганськтехопт» є 

фіктивним підприємством, яке було створено ОСОБА_3. з метою прикриття незаконної

діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків. Після реєстрації

вказаного підприємства ОСОБА_3. передав статутні документи ПП «Луганськтехопт», штамп і печатку

невстановленим слідством особам, які використовуючи вказані документи,

займалися фінансово-господарською діяльністю без ведення належного бухгалтерського

і податкового обліку.

Таким чином, постановою Господарського суду

Луганської області від 25.04.2006 року у справі № 9/159 пн-ад визнано недійсним запис  про проведення державної реєстрації ПП    «Луганськтехопт» № 13651020000000150 від 06.04.2005  року, а вироком суду встановлено, що

засновник  ПП «Луганськтехопт» - ОСОБА_3. створив фіктивне

підприємство, документи якого були використані 

невстановленими слідством особами, внаслідок чого державі була

заподіяна шкода.

Відповідно ч. 4 ст. 72

КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної

сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про

правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або

постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією

особою.

Отже на день укладення угоди

№ 1/09 від 01.09.2005 року між приватним

підприємством «Луганськтехопт» та приватним

підприємством «Фелікс» на постачання відходів металоконструкцій та

непридатного обладнання, запис про

проведення державної реєстрації ПП «Луганськтехопт»  від

06.04.2005  року, фактично визнаний

недійсним, а ПП «Луганськтехопт»

являлося фіктивним підприємством, створеним з метою прикриття незаконної

діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків.

Колегія суддів вважає, що факт засудження засновника ОСОБА_3. - суб'єкта

господарювання ПП «Луганськтехопт»

за скоєння злочинів, передбачених ч.

5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364

КК України, є доказом наявності мети такого суб'єкта

господарювання на укладання угод та виконання господарських зобов'язань з

метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вироком суду

встановлено, що ПП

«Луганськтехопт» було створено з порушенням норм діючого законодавства, без

наміру здійснення підприємницької діяльності, з метою ухилення від сплати податків, а також

здійснювало господарську діяльність з порушенням норм законодавства України, а тому угоди

укладені з боку ПП «Луганськтехопт» є нікчемними.

Отже, суд першої

інстанції дійшов правильного висновку, що договір постачання № 1/09 від

01.09.05 між приватним підприємством

«Луганськтехопт» та приватним підприємством «Фелікс» укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а

тому є нікчемним, оскільки приватне підприємство «Луганськтехопт» було створено без наміру здійснення законної

підприємницької діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності,

пов'язаної з ухиленням від сплати податків.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України,

господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням

хоча б одним з них господарської компетенції

(спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або

відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в

частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу

України  застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною

інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам

суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК

України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не

вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10

Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на

підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в

доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, посилаючись на їхню

нікчемність.

Згідно статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано

недійсним як таке, що вчинено з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності

наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход

держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у

разі виконання зобов'язання однією стороною

з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне

з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише

у однієї із сторін усе одержане нею повинно

бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на

відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Колегія суддів також погоджує висновок суду

першої інстанції, що позивач не пропустив строк звернення до суду, тому що на

день звернення позивача до суду, договір в частині розрахунків діяв до повного

виконання сторонами зобов'язань за вказаним договором, тобто господарська

діяльність за цим договором між приватним підприємством «Луганськтехопт» та приватним підприємством «Фелікс» не закінчилась.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції

правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням

норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195 - 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.

206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

             Апеляційну скаргу

приватного підприємства «Фелікс» на постанову Луганського окружного

адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року у справі № 2-а-39/08 -  залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008

року у справі № 2-а-39/08 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та

проголошені у судовому засіданні  05

лютого 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  09 лютого 2009 року.

            Ухвала

суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з

моменту проголошення.

             Ухвала може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України   протягом

одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної

інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього

Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                    

Судді