Постанова

від 12.09.2013 по справі 811/2049/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Справа №811/2049/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М. розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом : Приватного підприємства «Лісне»

до відповідача : Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Приватне підприємство «Лісне» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000302240 від 02.04.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 р. у сумі 10 950,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки у березні 2011 р. ним до складу податкового кредиту віднесено ПДВ на підставі належно оформлених податкових накладних отриманих, зокрема, від ПП «Будсантех». Також позивач зазначає, що податковим органом поза межами компетенції та безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених ним із ПП «Будсантех».

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що господарські операції контрагента позивача - ПП «Будсантех» з його постачальником ТОВ «Український Ресурс» не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків з огляду на не підтвердження факту поставки (передачі) товарів.

У судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву.

12 вересня 2013 року у судовому засіданні представниками позивача та відповідача подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.168, 169).

На підставі усної ухвали прийнятої 12.09.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 01.03.2013 р. по 07.03.2013 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказу №428 від 25.02.2013 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Лісне» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 р. по взаємовідносинах з ПП «Будсантех», за результатами якої складено акт №37/22-4/00450045 від 15.03.2013 року, висновками якого є порушення ПП «Лісне», на думку відповідача, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено значення рядка 15 по скороченій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р. на суму 10 950,00 грн. (а.с.8-23).

На підставі вказаного акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000302240 від 02.04.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 р. у сумі 10 950,00 грн. (а.с.24).

Судом встановлено, що 19.04.2011 р. позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочена) за березень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит у розмірі 52 328,00 грн. (ряд.13 Декларації) та від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 49 511,00 грн. (ряд.15 Декларації), у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту, зокрема, ПДВ у сумі 10 949,87 грн. на підставі податкової накладної №1 від 01.03.2011 р., виданої ПП «Будсантех» (а.с.42-55).

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС вважає, що вказана податкова накладна видана ПП «Будсантех» за господарською операцією, яка не носила реального характеру та не відбулася в об'єктивній дійсності.

Як встановлено судом, податкова накладна №1 від 01.03.2011 р. отримана ПП «Лісне» від ПП «Будсантех» за господарською операцією щодо купівлі-продажу дизельного пального в кількості 7 840,00 л. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000027 від 01.03.2011 р. (а.с.55, 58).

Зі змісту видаткових накладних №РН-0000542 від 11.03.2011 р. та №РН-0000583 від 31.03.2011 р. встановлено, що ПП «Будсантех» поставило ПП «Лісне» дизельне пальне в загальному обсязі 7 840,00 л. на загальну суму 65 699,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10 949,87 грн. (а.с.56, 57).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується меморіальним ордером №5017400 від 01.03.2011 р. та банківською випискою про рух коштів по рахунку (а.с.59, 60, 141, 142).

У судовому засіданні встановлено, що транспортування товару, придбаного позивачем у ПП «Будсантех» здійснювалося фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у відповідності до договору №11/03/11 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 11.03.2011 р. (а.с.135-136, 163-164), що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.137, 155, 159, 165), талонами замовника (а.с.138, 139, 153, 157, 161), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.140, 144, 154, 158, 162).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до пп.2.1, 2.2 п.2 Статуту ПП «Лісне» метою діяльності підприємства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності, а предметом діяльності є, зокрема, сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини (а.с.61-66).

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що придбане у ПП «Будсантех» дизельне пальне оприбутковане позивачем, зберігалося на нафтобазі ПП «Лісне» та використовувалося ним для обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в обґрунтування чого надав до суду копію книги оборотних відомостей по товарно-матеріальним рахункам за 2011 р. (а.с.130), копію книги основних засобів (а.с.133-134), копію державного акту на право колективної власності на землю (а.с.104-113), копію договору оренди землі (а.с.114-116), копію заправочної відомості за березень та квітень 2011 р. (а.с.117-129).

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач у березні 2011 р. сформував податковий кредит та від'ємне значення суми ПДВ на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому ПП «Будсантех», який на момент їх виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість, що не заперечувалося відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України був зобов'язаний нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом у судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 р. за взаємовідносинами з ПП «Будсантех» став висновок про те, що господарські операції ПП «Будсантех» з контрагентом-постачальником не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків з огляду на не підтвердження факту поставки (передачі) товарів.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність не тільки за несплату податків продавцями постачальників своїх продавців, а й за несплату податків самими продавцями, тобто власними контрагентами. Натомість, у разі якщо ж такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на формування витрат за такими господарськими операціями, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру понесених витрат та дотримався усіх законодавчо встановлених умов щодо їх формування .

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Кіровограднафтопостач» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Із системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, у тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Будсантех». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ПП «Будсантех», а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000302240 від 02.04.2013 р., підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 114,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000302240 від 02 квітня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Приватному підприємству «Лісне» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 р. у розмірі 10 950,00 грн.

Присудити Приватному підприємству «Лісне», код ЄДРПОУ 00450045 (27614, с. Лісне Кіровоградський район, Кіровоградська область, вул. Кіровоградська, 22) судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.), зобов'язавши Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт