Постанова

від 12.09.2013 по справі 816/5121/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5121/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представників позивача - Кальяна О.С., Бондарчука І.В.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Холод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Холод" (далі - ТОВ "Мастер Холод", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002291502 від 19.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість висновків ДПІ у м. Полтаві, викладених в акті перевірки №995/15.2/36514462 від 15.02.2013, щодо порушення ним пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом - ТОВ "Старт-Д" повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. При цьому, посилався також на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, що набрала законної сили, у справі №804/1259/13-а за позовом ТОВ "Старт-Д" до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправними дій, якою визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що полягають у проведенні перевірки ТОВ "Старт-Д", в результаті чого складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.2012; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.2012 висновків про визнання відсутності у ТОВ "Старт-Д" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям у період з лютого 2012 року по жовтень 2012 року. В зв'язку з цим просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002291502 від 19.03.2013.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях від 30.08.2013 №2737/9/16-01-10 (а.с. 56-58).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Мастер Холод" (ідентифікаційний код 36514462) зареєстроване рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради за №1 588 102 0000 008486 від 07.05.2009. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість.

В період з 04.02.2013 по 08.02.2013 ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Мастер Холод" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Старт-Д" за жовтень 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом 15.02.2013 складено акт №995/15.2/36514462, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 6093,33 грн за жовтень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Старт-Д", завищено податкові зобов'язання на суму ПДВ 3218,33 грн за жовтень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ фірмою "Триплекс", занижено податок до сплати за жовтень 2012 року на 2875,00 грн (а.с. 117-132).

На підставі висновків даного акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві 19.03.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002291502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3593,75 грн, в тому числі 2875,00 грн - основний платіж, 718,75 грн - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 72).

Позивач, не погоджуючись з правомірністю збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002291502 від 19.03.2013.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що ТОВ "Мастер Холод" на підставі податкових накладних від 12.10.2012 №88 та від 26.10.2012 №210, виписаних ТОВ "Старт-Д", у жовтні 2012 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 6093,33 грн.

Перевіркою виявлено безпідставне завищення податкового кредиту на суму ПДВ 6093,33 грн за жовтень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Старт-Д", завищення податкового зобов'язання на суму ПДВ 3218,33 грн за жовтень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ фірмою "Триплекс" та заниження податку до сплати за жовтень 2012 року на 2875,00 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки (акт №995/15.2/36514462 від 15.02.2013) посилається на слідуюче:

- на рахунках-фактурах, акті виконаних робіт відсутні прізвища та ініціали осіб, які підписали дані документи, що свідчить про їх складення невстановленими особами;

- надані на перевірку в підтвердження факту сплати ТОВ "Мастер Холод" контрагенту - ТОВ "Старт-Д" за отримані товари та надані послуги копії платіжних доручень не завірені банком, що не дає можливості підтвердити факт сплати коштів за отримані товари;

- на перевірку не надані товарно-транспортні накладні, подорожні листи або інші документи, що підтверджують перевезення товарів від продавця до покупця, а також документи, які б підтверджували зберігання придбаного товару;

- придбаний товар реалізовано ТОВ фірма "Триплекс" за ціною його придбання без торгової націнки, при цьому на перевірку позивачем до документів на реалізацію придбаного товару не надано договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ТОВ фірмою "Триплекс", податкову накладну, товарно-транспортну накладну, подорожній лист.

Крім того, перевіряючими при формуванні висновків акту перевірки №995/15.2/36514462 від 15.02.2013 враховано висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7203/224/32694059 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д"...", відповідно до яких ТОВ "Старт-Д" порушено статтю 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 роках (а.с. 78-116).

Не погоджуючись з позицією податкового органу, позивачем, з метою доведення реальності виконання на його користь ТОВ "Старт-Д" робіт з монтажу холодильного обладнання на суму 17250,00 грн, в тому числі ПДВ - 2875,00 грн, надано рахунок-фактуру №1026/1 від 26.10.2012, акт виконаних робіт №6087 від 26.10.2012, податкову накладну №210 від 26.10.2012, банківські виписки (а.с. 147-154).

Представники позивача вказали, що договір підряду на виконання робіт між ТОВ "Мастер Холод" та ТОВ "Старт-Д" в письмовій формі не укладався.

З даного приводу суд зазначає, що поняття, істотні умови та порядок укладення договору підряду визначається параграфом 1 глави 61 "Підряд" Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (стаття 844 ЦК України).

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Тобто ЦК України визначає, що при укладенні договору підряду сторони в такому договорі обумовлюють строки, ціну, порядок виконання та оплати підрядних робіт.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, договір підряду на виконання монтажних робіт між ТОВ "Мастер Холод" та його контрагентом ТОВ "Старт-Д", в якому мали бути погоджені всі його істотні умови, в письмовій формі не укладався.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення ; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту наданого позивачем до матеріалів справи акту виконаних робіт №6087 від 26.10.2012 (а.с. 148) не можливо встановити який об'єм монтажних робіт виконано, монтаж якого саме обладнання здійснювалось, де саме виконувалися дані роботи. Також в акті не зазначені прізвища та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. Вказане свідчить про складення акту виконаних робіт з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Представники позивача вказали, що метою придбання у ТОВ "Мастер Холод" робіт з монтажу холодильного обладнання було виконання договірних зобов'язань перед ТОВ фірма "Триплекс" згідно умов договору монтажу №50/1 від 01.10.2012. В підтвердження вказаного додано до матеріалів справи копію договору монтажу №50/1 від 01.10.2012 з додатками, акти про пуск обладнання в експлуатацію від 05.11.2012 та від 08.11.2012, процедури зміни та ремонту неякісного обладнання ТОВ "Мастер Холод", акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000086 від 13.11.2012 та №ОУ-0000087 від 14.11.2012, податкові накладні №2 від 13.11.2012 та №11 від 11.12.2012 (а.с. 160-171, 175-178).

Як вбачається з акту виконаних робіт №6087 від 26.10.2012, вартість монтажних робіт, придбання яких позивачем у ТОВ "Старт-Д" оформлено в жовтні 2012 року, становить 17250,00 грн, в тому числі ПДВ - 2875,00 грн.

При цьому, як слідує зі змісту податкових накладних №2 від 13.11.2012, №11 від 11.12.2012 та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000086 та №ОУ-0000087, ТОВ "Мастер Холод" реалізовано на користь ТОВ фірми "Триплекс" роботи по монтажу холодильного обладнання загальною вартістю 15167,90 грн, в тому числі ПДВ - 2527,99 грн.

Представник позивача вказав, що роботи по монтажу холодильного обладнання на решту суми (2082,10 грн) ТОВ "Старт-Д" виконані на користь іншого підприємства, що знаходиться у м. Полтаві, з яким ТОВ "Мастер Холод" має договірні відносини щодо виконання робіт з монтажу холодильного обладнання. Разом з тим документи на підтвердження наведеного ні в ході перевірки, ні в ході розгляду справи не надавались. З огляду на положення статті 44 Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у платника податків на час складення відповідної звітності.

В той же час, слід зазначити, що присутній в судовому засіданні керівник та головний бухгалтер ТОВ "Мастер Холод" Бондарчук І.В. не зміг пояснити порядок виконання робіт по монтажу холодильного обладнання на користь підприємства, що знаходиться у м. Полтаві, а саме, чи приїжджали працівники ТОВ "Старт-Д", місцезнаходженням якого є м. Дніпропетровськ, до м. Полтави з метою виконання вказаних робіт.

З огляду на викладене, суд вважає долучені позивачем до матеріалів справи первинні документи юридично дефектними та такими, що не підтверджують реальність виконання ТОВ "Старт-Д" на користь ТОВ "Мастер Холод" робіт по монтажу холодильного обладнання. Відтак, суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2875,00 грн.

Реальність господарської операції з придбання позивачем у жовтні 2012 року у ТОВ "Старт-Д" товарно-матеріальних цінностей (повітроохолоджувач СТЕ 029 2000р. б/в у кількості 1 шт., повітроохолоджувач СТЕ 035 1999р. б/в у кількості 1 шт., щит керування з контролером у кількості 2 шт.) на загальну суму 19310,00 грн, в тому числі ПДВ - 3218,33 грн, також не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, на підтвердження придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей позивачем надано суду рахунок-фактуру №1012/1 від 12.10.2012, видаткову накладну №6087 від 12.10.2012, податкову накладну №88 від 12.10.2012 (а.с. 144-146). Метою придбання вказаного товару, як пояснив представник позивача, було виконання зобов'язань перед ТОВ фірма "Триплекс" щодо поставки товару згідно договору поставки №01/12 від 01.10.2012, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000016 від 26.10.2012, довіреністю №1004/1 на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковою накладною №11 від 26.10.2012 (а.с. 155-159, 172-174).

В ході перевірки встановлена та підтверджена судовим розглядом відсутність у позивача товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, які б підтверджували фактичне переміщення товару придбаного позивачем у ТОВ "Старт-Д".

Доводи представника ТОВ "Мастер Холод" про те, що транспортування придбаного товару 31.10.2012 здійснювалося головним інженером ТОВ "Мастер Холод" ОСОБА_4 його власним автотранспортним засобом вантажним фургоном Dodge Ram Van 2.4І-SP НОМЕР_1, на підтвердження чого надано наказ (розпорядження) №7-К від 01.07.2012 на прийняття на роботу, посвідчення про відрядження №КУ-0000002, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 179-182), судом оцінюються критично з огляду на слідуюче.

Так, використання особистого транспорту фізичної особи (працівника) в господарській діяльності товариства свідчить про перебування такого транспортного засобу в наймі у суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи повинен бути складений у письмовій формі та бути нотаріально посвідченим.

Разом з тим, нотаріально посвідченого письмового договору між власником транспортного засобу (ОСОБА_4) та ТОВ "Мастер Холод" про найм (користування) автомобілем НОМЕР_1 позивачем до матеріалів справи не надано, а тому належних доказів в підтвердження перевезення товару матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно видаткової накладної №6087 товар від ТОВ "Старт-Д" отримувався уповноваженою особою позивача 12.10.2012, однак згідно посвідчення про відрядження ОСОБА_4 (який отримував товар) відряджався до м.Дніпропетровська 31.10.2012 (а.с. 180-181). При цьому, довіреність на отримання ТМЦ йому не видавалась.

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, є також наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Як свідчать копії видаткових та податкових накладних, придбані позивачем у ТОВ "Старт-Д" товарно-матеріальні цінності на суму 19310,00 грн, в тому числі ПДВ - 3218,33 грн, реалізовані на користь ТОВ фірма "Триплекс" у жовтні 2012 року за ціною їх придбання. Обґрунтованих пояснень щодо реалізації товару за ціною його придбання представниками позивача надано не було.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи доказів позитивного впливу на результати господарської діяльності ТОВ "Мастер Холод" та наявності у останнього економічної вигоди (прибутку) від здійснення операції з придбання у ТОВ "Старт-Д" товарно-матеріальних цінностей.

Отже в ході розгляду справи позивачем не доведена реальність здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Старт-Д" в жовтні 2012 року товарно-матеріальних цінностей (повітроохолоджувач СТЕ 029 2000р. б/в у кількості 1 шт., повітроохолоджувач СТЕ 035 1999р. б/в у кількості 1 шт., щит керування з контролером у кількості 2 шт.) на загальну суму 19310,00 грн, в тому числі ПДВ - 3218,33 грн.

Посилання представників ТОВ "Мастер Холод" на преюдиційні обставини, встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі №804/1259/13-а, які на їх думку, спростовують висновки ДПІ у м.Полтаві про заниження позивачем ПДВ за жовтень 2012 року на 2875,00 грн, судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Отже, за змістом частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, що набрала законної сили, у справі №804/1259/13-а за позовом ТОВ "Старт-Д" до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправними дій визнано протиправними дії вказаної ДПІ, що полягають у проведенні перевірки ТОВ "Старт-Д", в результаті чого складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.2012; визнано протиправними дії ДПІ щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.2012 висновків про визнання відсутності у ТОВ "Старт-Д" об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям у період з лютого 2012 року по жовтень 2012 року; визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "СТарт-Д" за лютий 2012 року по жовтень 2012 року, яке відбулось на підставі акту перевірки №7203/224/32694059 від 21.12.2012 (а.с. 8-20).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Старт-Д", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що перевірка вказаного товариства, складення акту №7203/224/32694059 від 21.12.2012 та його висновки здійснені з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки в ході перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не були досліджені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Старт-Д". Судом такі первинні документи також не досліджувались, встановлених фактів реальності здійснення ТОВ "Старт-Д" господарських операцій з його покупцями в жовтні 2012 року, зокрема з ТОВ "Мастер Холод", судове рішення не містить. Відтак посилання позивача на наявність преюдиційних обставин, встановлених постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, що є підставою для звільнення його від доказування реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Старт-Д" в жовтні 2012 року, є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що висновки акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №7203/224/32694059 від 21.12.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д"..." не слугували єдиною підставою для висновку ДПІ у м.Полтаві щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

За висновком суду, податкові зобов'язання та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкових зобов'язань чи податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що сама по собі наявність у позивача податкових накладних та акту виконаних робіт не підтверджує фактичне отримання останнім товарів та послуг з монтажу від ТОВ "Старт-Д", а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо заниження ПДВ до сплати за жовтень 2012 року в сумі 2875,00 грн.

Таким чином, висновки ДПІ у м. Полтаві щодо порушення ТОВ "Мастер Холод" вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, викладені в акті перевірки №995/15.2/36514462 від 15.02.2013, є правильними та обґрунтованими.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що на підставі вказаної норми відповідачем правомірно застосовано до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафні (фінансові) санкції в сумі 718,75 грн (25% суми визначеного податкового зобов'язання).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002291502 від 19.03.2013 прийнято ДПІ у м. Полтаві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак позовні вимоги ТОВ "Мастер Холод" про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Холод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава