Постанова

від 09.09.2013 по справі 801/7649/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2013 р. (14:04) Справа №801/7649/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап"

до Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Роздольненського районного центру зайнятості, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим, відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Роздольненському районі АР Крим, управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим, Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції",

про визнання протиправними дій,визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії начальника відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим Сидоренка В.В. щодо винесення при примусовому виконані зведеного виконавчого провадження №13633217 (наказ №2-16/9055-2005 від 24.06.2006 року) про стягнення з ТОВ «Остап» на користь юридичних осіб та у дохід держави заборгованості у розмірі 673348,68 грн., постанови від 18.07.2013 року про арешт 31/100 нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, Роздольненський район, вул. Красноперекопське шосе, 19а, яке складається з: літ.«Г» - ремонтна майстерня», літ. «Е» - магазин», літ. «З» - сарай, лі. «И» - склад ГСМ, літ. «УБ» - вбиральня, та оголошення на його відчуження;

- визнати протиправною і скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим Сидоренка В.В. від 18.07.2013 року, винесену при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №13633217 (наказ №2-16/9055-2005 від 24.06.2006 року) про стягнення з ТОВ «Остап» на користь юридичних осіб та у дохід держави заборгованості у розмірі 673348,68 грн., про арешт 31/100 нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, Роздольненський район, вул. Красноперекопське шосе, 19а, яке складається з: «Г» - ремонтна майстерня», літ. «Е» - магазин», літ. «З» - сарай, лі. «И» - склад ГСМ, літ. «УБ» - вбиральня, та оголошення на його відчуження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова про накладення арешту не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки розмір обтяження (підданих арешту коштів) значно перевищує розмір заборгованості з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій та накладення арешту на нерухоме майно, при наявному арешті на рухоме майно є передчасним. Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням на час складання постанови складає 168789,20 грн., проте на балансі підприємства обліковується рухоме майно на суму 304107 грн., що свідчить про можливість погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням при реалізації рухомого майна.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином - судовою повісткою, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, проте доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Представник третьої особи (управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим) у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб (Роздольненського районного центру зайнятості, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим, відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Роздольненському районі АР Крим, Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час, місце судового розгляду справи, причин неявки не повідомили.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

На примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №183 стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (ідентифікаційний код 22249214), до складу якого входять наступні виконавчі документи:

- наказ Господарського суду АР Крим від 14.08.2006 р. у справі №2-16/9055-2006 на суму 466 721,55 грн.;

- наказ ГС АР Крим від 23.10.2006 р. у справі №2-24/14349-06 на суму 3811,04 грн.;

- наказ ГС АР Крим від 09.06.2006 р. у справі №2-21/8410-2006 на суму 6021,46 грн.;

- наказ ГС АР Крим від 09.02.2007 р. у справі №2-29/18547-2006 на суму 636,03 грн.;

- виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2011 р у справі №2а-6911/11/0170/25 на суму 346,30 грн.;

- виконавчий лист ОАС АР Крим у справі №2а-8617/09/9/0170 на суму 502,91 грн.;

- виконавчий лист ОАС АР Крим від 08.10.2012 р. у справі №2а-3357/12/0170/23 на суму 1094,83 грн.;

- наказ ГС АР Крим від 28.05.2009 р. у справі №2-29/9799-2008 на суму 101,50 грн.;

- наказ ГС АР Крим від 01.06.2006 р. у справі №2-30/1901-2006 на суму 4586,00 грн.;

- виконавчий лист ОАС АР Крим від 15.03.2011 р. у справі №2а-4502/10/2/0170 на суму 1629,81 грн.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу від 18.07.2013 року, виконавчий напис приватного нотаріуса приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 від 27.10.2005 р. на суму 438561,03 грн. повернуто позивачу.

Отже, загальна сума боргу за зведеним виконавчим провадженням, за виконавчими документами, складає 485 451,43 грн.

18.07.2013 року начальником Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції Сидоренко В. В. складено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на майно, що належить боржнику (ТОВ «Остап»): нерухоме майно(31/100), розташоване за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19а, яке складається з літ. «Г» - ремонтна майстерня», літ. «Е» - магазин», літ. «З» - сарай, лі. «И» - склад ГСМ, літ. «УБ» - вбиральня, заборонено відчуження даного майна.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття постанови та її змістом, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон).

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону).

Відповідно до ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. До цих документів також відносяться рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (ч.1 ст. 19 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ст. 32 Закону одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. (ч. 1, 2 ст. 52 Закону).

Відповідно до ч. 5 цієї статті у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.57 Закону встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч.2 ст.57 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Таким чином, законодавчо обумовлено, що накладання державним виконавцем арешту на кошти обмежується сумою стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 33 Закону №606, якою обумовлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Такі самі норми містяться і в пункті 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. N 74/5 (з наступними змінами та доповненнями).

Верховний суд України в пункті 16 постанови Пленуму "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року N 14 зазначив, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 55, 57 Закону N 606-XIV.

Судом встановлено, що з десяти виконавчих документів зведеного виконавчого провадженням позивачем частково сплачено заборгованість лише за наказом Господарського суду АР Крим від 14.08.2006 року у справі №2-16/9055-2006. Суми за іншими виконавчими документами боржником не погашалися. Вказані обставини були визнані сторонами, а тому в порядку частини 3 статті 72 КАС України підлягають звільненню від доказування.

Відповідно до наданої ПАТ "ЧБРР" довідки від 27.08.2013 року розмір боргу позивача станом на 18.07.2013 року за кредитним договором №010/04/562/2004 (стягнення якого відбувається на підставі наказу Господарського суду АР Крим від 14.08.2006 року у справі №2-16/9055-2006) становить 150 059,04 грн. (а.с.222).

Таким чином, загальний розмір заборгованості позивача станом на 18.07.2013 року за зведеним виконавчим провадженням дорівнює 168 788,92 грн.

Отже, з урахуванням 10% виконавчого збору, державний виконавець мав право накласти арешт на суму 185667,81 грн.

За запитом від 30.07.2013 року підприємством «Северін-Консалтінг», якому видано сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12334/11 від 08.08.2011 року, визначено станом на 08.08.2013 року ринкову вартість 31/100 частки виробничої бази ТОВ «Остап», розташованої за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул.. Красноперекопське шосе (літ.«Г» - ремонтна майстерня», літ. «Е» - магазин», літ. «З» - сарай, лі. «И» - склад ГСМ, літ. «УБ» - вбиральня) у розмірі 696 000 грн. (а.с.90-91).

З огляду на викладене вбачається, що відповідачем було накладено арешт на нерухоме майно, вартість якого значно перевищує суму стягнення за зведеним виконавчим провадженням.

Більш того, згідно акту опису та арешту майна від 09.08.2012р. відповідачем накладено арешт на 24 одиниці рухомого майна, яке належить позивачеві (а.с.16).

Згідно акту узгодження вартості предмету застави від 03.09.2004р., підписаного ТОВ «Остап» та АКБ «Чорноморський банк реконструкції та розвитку», вартість предмету застави, а саме рухомого майна позивача на яке накладено арешт згідно вищевказаного акту опису та арешту майна, складає 211 400грн. При цьому, остаточна балансова вартість цього майна складає 304 107грн. (а.с.112).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Слід зазначити, що посадова особа відповідача Сидоренко В.В., якою прийнята оскаржувана постанова, безпосередньо приймав участь у розгляді адміністративної справи №801/3573/13-а. Під час розгляду даної справи судом було визначено суму заборгованості станом на 14.03.2013 року, у тому числі розмір заборгованості позивача перед ПАТ «ЧБРР», який вже на той час складав 150059,04 грн. Проте, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідач не скористався інформацією щодо реального розміру заборгованості, що призвело до безпідставного накладення арешту на майно, що значно перевищує суму стягнення.

Позиція відповідача про обґрунтованість визначення суми стягнення у розмірі 673 348,68 грн. ґрунтується на тому, що дана сума була визначена у судовому порядку під час розгляду справи №801/3573/13-а. Зазначена сума була визначена судом з урахуванням того, що арешт накладається державним виконавцем в межах сум стягнення, тобто тих, які зазначені у виконавчих документах, без врахування підстав виникнення боргу. Відповідачем залишено поза увагою, що сума стягнення зведеного виконавчого провадження станом на 14.03.2013 року визначена з урахуванням виконавчого напису приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_4 від 27.10.2005 року на суму 438 561,03 грн., який 18.07.2013 року повернуто стягувачу.

Таким чином, постанова Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції від 18.07.2013 року про арешт майна, розташованого за адресою: АР Крим, Роздольненський район, смт Роздольне, вул.. Красноперекопське шосе, 19а, яке складається з літ. «Г» - ремонтна майстерня», літ. «Е» - магазин», літ. «З» - сарай, лі. «И» - склад ГСМ, літ. «УБ» - вбиральня, та заборону відчуження даного майна є протиправною і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій начальника відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим Сидоренка В.В. суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають оскільки необхідним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є визнання протиправною та скасування постанови про накладення арешту від 18.07.2011року.

В силу викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні, яке відбулось 09.09.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 16.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 94, 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову начальника відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції АР Крим Сидоренка В.В. від 18.07.2013 року, винесену при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №13633217 (наказ №2-16/9055-2005 від 24.06.2006 року) про стягнення з ТОВ «Остап» на користь юридичних осіб та у дохід держави заборгованості у розмірі 673348,68 грн., про арешт 31/100 нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, Роздольненський район, вул. Красноперекопське шосе, 19а, яке складається з: «Г» - ремонтна майстерня», літ. «Е» - магазин», літ. «З» - сарай, лі. «И» - склад ГСМ, літ. «УБ» - вбиральня, та оголошення на його відчуження.

3. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.