Ухвала

від 05.09.2013 по справі 2а-13190/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13190/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромсоюз» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства у м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва щодо ненадання висновків Головному управлінню Державного казначейства у м. Києві про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Енергопромсоюз» податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромсоюз» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 189612 грн., зокрема, за листопад 2009 року - 31717грн., за січень 2010 року - 4615грн., за лютий 2010 року 83009грн., за березень 2010 року - 68147грн., за квітень 2010 року - 2124грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Енергопромсоюз» подало до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва наступні податкові декларації з податку на додану вартість: за листопад 2009 p. з визначеною сумою бюджетного відшкодування 589664 грн.; за січень 2010 р. з визначеною сумою бюджетного відшкодування 325790 грн.; за лютий 2010 р. з визначеною сумою бюджетного відшкодування 3648401 грн.; за березень 2010 р. з визначеною сумою бюджетного відшкодування 561683 грн.; за квітень 2010 р. з визначеною сумою бюджетного відшкодування 1752631 грн.; за травень 2010 р. з визначеною сумою бюджетного відшкодування 256990 грн.

Податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергопромсоюз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010року, які виникли за рахунок від'ємного значення, що декларувалось за період з червня 2009 року по квітень 2010 року.

За наслідками перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №0000590700, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6 445 235,00 грн., зокрема, по періодам - листопад 2009 року - 123667грн.; січень 2010 року - 321175грн. ; лютий 2010 року - 3565392грн.; березень 2010 року - 493536грн.; квітень 2010 року - 1750507грн.;, травень 2010 року - 190323грн..

За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі № 2а-15342/11/2670 було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №0000590700 від 01.07.2011 року. Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2012 р. вищезазначене рішення суду першої інстанції скасоване, та прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням винесеного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6 445 235,00 грн., зокрема, по періодам - листопад 2009 року - 123667грн.; січень 2010 року - 321175грн. ; лютий 2010 року - 3565392грн.; березень 2010 року - 493536грн.; квітень 2010 року - 1750507грн.; травень 2010 року - 190323грн., суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з вирахуванням від заявлених у даному позові сум, сум зменшення бюджетного відшкодування, відповідно до вищезазначеного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, станом на дату подання декларації, були визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п. 7.7.4).

Як вбачається з матеріалів справи, разом з податковими деклараціями за листопад 2009 року, січень - травень 2010 року позивачем були подані до податкового органу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7.7.5. Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п 7.7.6.).

З матеріалами справи вбачається, що за вказаними періодами податковим органом була проведена виїзна позапланова перевірка, за результатами якої було зроблено висновок щодо порушення товариством положень Закону України «Про податок на додану вартість» та винесено податкові повідомлення - рішення, якими було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вказані періоди.

Обставина правомірності включення до податкового кредиту суми ПДВ, які були сплачені позивачем, була досліджена судом в інших справах, про що було постановлено рішення, які набрали законної сили.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Натомість вказані дії відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.