Постанова

від 12.09.2013 по справі 816/4495/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/4495/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Мекенченко М.А.,

за участю:

представника позивача - Підопригори О.М.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новосанжарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Новосанжарський районний центр зайнятості (далі - позивач, Центр зайнятості) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2) про стягнення надмірно виплаченої допомоги на випадок безробіття в розмірі 3900 грн. 13 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_2 одночасно працював за договором цивільно-правового характеру, чим порушив вимоги Законів України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та безпідставно отримав допомогу у зв'язку з безробіттям в розмірі 3900 грн. 13 коп. Вимогу Центру зайнятості про відшкодування коштів від 21.06.2013 року №1993 відповідачем залишено без задоволення, у зв'язку з чим кошти підлягають стягненню на підставі судового рішення.

27.08.2013 року судом отримано заперечення на позов, в яких відповідач зазначив, що позовні вимоги Центру зайнятості не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів фактичного працевлаштування ОСОБА_2 у період перебування останнього на обліку в Центрі зайнятості як безробітного. Посилався на те, що за договором про надання послуг із транспортного обслуговування від 01.10.2012 року ним отримано кошти у якості відшкодування витрат на пальне та за послуги, заробітну плату відповідачем не отримано, її розмір вказаним договором не визначено.

Також, відповідач зазначив, що він згоден відшкодувати Центру зайнятості 347 грн. 76 коп. допомоги у зв'язку з безробіттям, отриманої за жовтень 2012 року. Разом з тим, не погоджується з вимогами позивача про стягнення допомоги по безробіттю за листопад 2012 року - лютий 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 23.10.2012 року та згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" гр. ОСОБА_2 зареєстровано в Центрі зайнятості як шукаючого роботу. У поданій заяві відповідач, окрім іншого, зазначив, що на момент її подання не має постійного та тимчасового заробітку (в т.ч., за договорами цивільно-правового характеру) /а.с. 14/.

Наказом директора Центру зайнятості від 23.10.2012 року №НТ121023 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю /а.с. 13/.

Відповідно до наказу директора Центру зайнятості від 06.03.2013 року №НТ130306 відповідача знято з обліку в центрі зайнятості з 04.03.2013 року відповідно до пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних у зв'язку з працевлаштуванням безробітного за направленням ДСЗ /а.с. 13/.

У зв'язку з надходженням відомостей від органів ДПС про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення безробітного позивачем проведено перевірку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За результатами перевірки складено акт від 20.06.2013 року №26, в якому зафіксовано, що відповідач, у період перебування на обліку в Центрі зайнятості як безробітний з 23.10.2012 року по 04.03.2013 року, одночасно протягом IV кварталу 2012 року отримував дохід відповідно до умов цивільно-правового договору з Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №149.

За таких обставин, позивач дійшов висновку, що відповідачем за період з 23.10.2012 року по 04.03.2013 року безпідставно отримано допомогу у зв'язку з безробіттям, сума якої, відповідно до довідки від 27.08.2013 року складає 3900 грн. 13 коп. /а.с. 10/.

Центром зайнятості 21.06.2013 року за №52 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2" та, з метою повідомлення відповідача про необхідність повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, надіслано ОСОБА_2 вимогу про відшкодування допомоги по безробіттю від 21.06.2013 року №1993 /а.с. 11-12/.

Оскільки відповідачем кошти в добровільному порядку не відшкодовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-XII (чинного на момент виникнення спірних відносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Водночас, пунктом "а" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, в ході звірки з органами ДПС Центром зайнятості встановлено факт отримання ОСОБА_2 доходу від зайняття трудовою діяльністю.

Так, відповідно до договору про надання фізичною особою послуг із транспортного обслуговування окружної виборчої комісії від 01.10.2012 року, укладеного між Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №149 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець), виконавець за завданням замовника мав надавати дільничній виборчій комісії №530616 послуги із транспортного обслуговування транспортним засобом ВАЗ-21053, д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 6-8/.

Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що вартість послуг із транспортного обслуговування включає оплату послуг водія та суму амортизаційних відрахувань /а.с. 7/.

Архівною довідкою районного трудового архіву Карлівської районної ради Полтавської області, копію якої долучено до матеріалів справи, підтверджено, що згідно з книгою розрахунково-платіжних відомостей на виплату заробітної плати членам дільничних комісій по виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року ОСОБА_2 у жовтні 2012 року за 22 робочі дні отримано заробітку плату в розмірі 1436 грн. 74 коп. /а.с. 9/.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що звертаючись до Центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відповідач фактично відносився до зайнятого населення та отримував дохід.

Крім того, вищевикладеним спростовуються доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів працевлаштування ОСОБА_2 та отримання ним заробітної плати.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо повідомлення ним Центр зайнятості про працевлаштування, оскільки як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 від 23.10.2012 року /а.с.61/, відповідач у даній заяві зазначив лише про намір працювати водієм на виборчій дільниці, натомість на момент подання заяви, відповідачем було укладено оплатний цивільно-правовий договір від 01.10.2012 року.

Крім того, ОСОБА_2 у своїй заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, поданою 23.10.2012 року, власним підписом ствердив, що на час її подання не має постійного або тимчасового заробітку, в тому числі за договорами цивільно-правового характеру або інших передбачених законодавством доходів /а.с. 14/.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

В силу частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Разом з тим, відповідачем даний обов'язок не виконано, не повідомлено Центр зайнятості про факт укладення договору цивільно-правового характеру.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що cума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 21.06.2013 року за №52 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2" та, з метою повідомлення відповідача про необхідність повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, надіслано ОСОБА_2 вимогу про відшкодування допомоги по безробіттю від 21.06.2013 року №1993 /а.с. 11-12/.

Згідно з пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідачем вимогу про відшкодування допомоги по безробіттю від 21.06.2013 року №1993 отримано 04.07.2013 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи, однак, кошти в добровільному порядку не відшкодовано.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем до суду рішення про повернення допомоги по безробіттю.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Новосанжарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2; АДРЕСА_1) на користь Новосанжарського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22529215; вул. Пролетарська, 2В, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300) кошти в розмірі 3900 (три тисячі дев'ятсот) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2013 року.

Суддя С.С. Сич