Постанова
від 10.09.2013 по справі 823/1312/13-а
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа № 823/1312/13-а

м. Черкаси

15 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: Кушнірика С.Я. - директор;

представника відповідача: Івченко Я.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Серп і Молот» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Серп і Молот» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 №0006262301, №000006262301, №0006252301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Серп і Молот» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 та ПП «Шлях-2 за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 складено акт від 29.11.2012 №346/23-2/34555989, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №0006262301 про зменшення ПП «Серп і Молот» від'ємного значення сум податку на додану вартість в розмірі 15281 грн., податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №000006262301 про визначення ПП «Серп і Молот» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 379787 грн. і 73073 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №0006252301 про визначення ПП «Серп і Молот» грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 489205 грн. і 91339 грн. штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ПП «Серп і Молот» без задоволення, а спірні рішення без змін. За твердженням позивача спірні податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахування вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за наслідками визнання господарських операцій неправомірними з окремими контрагентами з огляду на наявні первинні документи.

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, достовірність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та зазначив, що оскільки формуючи податкову звітність, позивач використовував для відображення операцій документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, останні не можуть належно підтверджувати реальність здійснених операцій, а тому зменшення від'ємного значення ПДВ і збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток є законним та правомірним і у діях суб'єкта владних повноважень відсутні порушення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Приватне підприємство «Серп і Молот» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.08.2006 (ідентифікаційний код 34555989) та є платником податку на додану вартість з 17.08.2006 відповідно до свідоцтва №32160265.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010р. №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI).

Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Статтею 6 Кодексу №2755-VI передбачено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. За приписами ст. 9 Кодексу №2755-VI податок на додану вартість належить до загальнодержавних у податковій системі.

Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Серп і Молот» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП ОСОБА_3 за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 та ПП «Шлях-2 за період з 01.01.2010 по 30.06.2011, результати перевірки оформлено актом від 29.11.2012 №346/23-2/34555989.

В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: п.1.32 ст.1, п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 489205 грн., в т.ч. за 2010 pік III квартал на 73333 грн., IV квартал на 292021 грн. та за І квартал 2011 року на 123851 грн.; пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97- ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.10.2010, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 379787 грн., в т.ч. за 2010 рік липень 53667 грн., серпень 5000 грн., жовтень 107383 грн., грудень 126233 грн., за 2011 рік лютий 81377 грн., березень 2423 грн., та зменшення залишку від'ємного значення за березень 11577 грн.

Спеціальним законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкт, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, застосування податкової накладної, порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону №168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння цього податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підп. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 198.1. Кодексу №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-XII (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно підп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (надалі за текстом - Закон №334/94-ВР) у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правопорушень, платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

За змістом ст. 3 Закону №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

За приписами ст. 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті. До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 81 Закону України "Про податок на додану вартість", включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу другого підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього Закону.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Кодексу №2755-VI).

Відповідно до п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3 ст. 135 Кодексу №2755-VI доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї ст. та у ст. 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

За змістом п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 123.1 ст.123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені вище положення Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки від 29.11.2012 №346/23-2/34555989 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №0006262301 про визначення ПП «Серп і Молот» зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 15 281 грн., податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №000006262301 про визначення ПП «Серп і Молот» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 379787 грн. і 73073 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 №0006252301 про визначення ПП «Серп і Молот» грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 489205 грн. і 91339 грн. штрафних санкцій.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку. За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Позивач зазначеною можливістю адміністративного оскарження скористався, за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги позивача без задоволення, а спірні рішення без змін.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку». Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до пункту 2.1. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704. Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що між сторонами ПП «Серп і Молот» та ПП «Шлях-2» укладено договір купівлі-продажу від 01.02.2011 №20112 та договір поставки товарів від 01.11.2010, що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер, предметом договорів є продаж сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза, ячмінь, сою, соняшник, ріпак та ін.) у кількості та за ціною, погодженою виставленому рахунку.

В судовому засіданні судом досліджено, що між сторонами ПП «Серп і Молот» та ПП «Шлях-2» укладено договір від 01.01.2011 №20111 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та договір від 01.11.2010 по транспортно-експедиційних послугах предметами зазначених договорів є надання послуг, пов'язаних з систематичним перевезенням вантажів та наданням транспортно-експедиційних послуг по перевезенню зернових, відповідно, що підписано сторонами, останні мають двосторонній зобов'язальний характер.

Судом досліджено, що позивач в бухгалтерському та податковому обліку відобразив взаємовідносини з ПП «Шлях-2» в зв'язку з придбанням товарів (договір б/н від 01.09.10, договір №20112 від 01.02.2011 та транспортно-експедиційних послуг (договір б/н від 01.11.2010, договір №20111 від 01.01.2011) на загальну суму 1996188 грн. в т.ч. ПДВ 332698 грн. відповідно до накладних, актів виконаних послуг. Проте, у судовому засіданні не надано підтверджуючих документів за листопад 2010 року на суму 53167 грн., за грудень 2010 року на суму 333665 грн. Відповідно до виписок банку про призначення платежу по контрагенту ПП «Шлях-2». Заборгованість по розрахункам за товар складає 22145 грн.

Суд наголошує, що відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців). Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України від 16.05.96 №99 «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей» (зареєстровано у Мін'юсті України за №293/1318 від 12.06.96).

Відповідно до пункту 2 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 року №99 зареєстровано в Мінюсті України 12 червня 1996 за №293/1318 (далі - Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Суд звертає увагу на те, що факту виписки довіреностей на отримання ТМЦ від ПП «Шлях- 2» перевіркою не встановлено.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, далі Положення № 88),первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Суд зазначає, у разі якщо ТМЦ доставляється вантажним автомобілем, то таким документом є товарно-транспортна накладна за ф. №1-ТН, затвердженою наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 №488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару), замовника (хто саме замовляв транспорт) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Судом встановлено що для підтвердження взаємовідносин з ПП «Шлях-2» надано товарно-транспортні накладні, але в них замовником, вантажовідправником виступає ПП «Серп і молот», або замовником, вантажоодержувачем виступає інший контрагент, але не ПП «Шлях- 2».

Судом досліджено акт перевірки ДПІ у місті Черкаси від 14.06.2011 №953/17-21/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 01 січня 2008 по 31 грудня 2010», у якому встановлено відображення в податковій звітності правових взаємовідносин з суб'єктами господарювання, в т.ч. з ПП «Серп і молот» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.08 по 31.12.10 щодо придбання СГ ФО ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу СГ ФО ОСОБА_3 товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.21б, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини, в т.ч.: по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) між СГ ФО ОСОБА_3 та контрагентами -покупцями; по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між СГ ФО ОСОБА_3 та контрагентами - постачальниками. Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за СГ ФО ОСОБА_3 не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Суд зазначає, що ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом досліджено постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 у справі №1-586/11, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів по 4.2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.2, 3 ст. 23, ч. 2, 3 ст. 358 КК України.

Пункт 187.1 ст. 187 Кодексу №2755-VI визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пункт 201.10 ст.201 Кодексу №2755-VI визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проте, як вбачається з акту перевірки та документів досліджених у судовому засіданні, неналежне оформлення податкових накладних продавцем, на підставі яких виникає податковий кредит у позивача, оскільки, вони складені з порушенням законодавства, не дає права останньому на достовірне формування податкової звітності з огляду на системний аналіз доказів операцій, що не відбулися саме з вказаним контрагентом (перевезення, оплата послуг поставки).

Суд наголошує на тому, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу(201.6).

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (201.10).

Суд зазначає, що основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання визначені Господарським кодексом України 16 січня 2003 року №436-IV (надалі за текстом - Кодекс №436-IV).

За змістом ст. 3 Кодексу №436-IV під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Нормою ст. 55 Кодексу №436-IV визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Стаття 13 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV визначає межі здійснення цивільних прав: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Судом досліджено довідку ДПІ у м. Черкасах від 23.02.2012 №277/23-4/36861172 «Про результати проведення зустрічної звірки Приватного підприємства ПП «Шлях-2»щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями та платниками податків - постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період за період з 01.10.2010 по 30.06.2011» за висновками якої не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ПП «Шлях-2» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для звірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. «...Згідно пояснень директора ПП «Шлях-2» Мактовського В.М. - підприємство є посередником, але підтверджуючих документів придбання ТМЦ, які в подальшому реалізовані підприємствам - покупцям до звірки не надано.

На направлений запит від 25.05.2010 №13472/26-3412 комунальному підприємству «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» отримано відповідь (лист від 14.06.10 №1163), згідно якої нерухоме майно за ПП «Шлях-2» не зареєстровано.

Фактично з використаних під час звірки документів та згідно податкової звітності у ПП «Шлях-2» встановлено відсутність трудових ресурсів, техніки, обладнання. Операції ПП «Шлях-2» не можуть бути підтверджені з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Отже суд дійшов висновку, що за період з 01.10.2010 по 30.06.2011 посадова особа ПП «Шлях - 2» не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також суд вказує на те, що в ході проведення звірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ПП «Шлях-2» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для звірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Враховуючи відсутність фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Шлях-2» з підприємством-постачальниками, відсутність реальності поставок товарів на адресу ПП «Шлях-2», податкові накладні, виписані ПП «Шлях-2» в подальшому підприємствам-покупцям за відповідними фінансово-господарськими операціями мають ознаки первинних документів таких, що не відповідають чинному законодавству, а тому податкові накладні та накладні , складені та видані з порушенням податкового законодавства України, не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування підприємствами-покупцями

В контексті зазначеного суд зазначає, що ПП «Шлях-2» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Отже , ПП «Шлях-2» не здійснювало господарської діяльності підприємства, в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Кодексу №2755-VI.

Законом №996-ХІІ метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (сертифікатів відповідності, довіреностей, достовірних платіжних документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано на підтвердження правомірності відображених операцій, то суд вважає прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.12.2012 №0006262301, №000006262301, №0006252301 правомірними з огляду на доведеність обставин використання в податковому обліку позивача недостовірної інформації, невідповідності здійснених і оформлених операцій та фактів порушень, відображених в акті перевірки. З огляду на викладені вище обставини відповідачем правомірно визначено податкові зобов'язання позивача, отже суд не знаходить підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, отже позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 вересня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.09.2013
Оприлюднено20.09.2013
Номер документу33560148
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —823/1312/13-а

Ухвала від 27.08.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

Ухвала від 20.06.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

Ухвала від 25.04.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

Ухвала від 11.12.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бистрик Г.М.

Ухвала від 09.10.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Бистрик Г.М.

Постанова від 10.09.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

Ухвала від 20.06.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

Ухвала від 07.05.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

Ухвала від 15.04.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.В. Гаращенко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні