Ухвала

від 10.09.2013 по справі 826/5093/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5093/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2013 року №0001112220 та №0001122220, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2013 року №0001112220 та №0001122220, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.02.2013 року № 0001112220 та № 0001122220, прийняті Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року - без змін, з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" не доведено товарності своєї господарської операції (договір про транспортне обслуговування), оскільки позивачем не наданого до суду необхідних первинних документів, натомість матеріали справи містять Акти перевірки від 17.09.2012 року та від 21.09.2012 року про результати перевірки ТОВ "Айсберг Пром" (контрагент позивача) за квітень 2012, за травень - червень 2012 р. в яких встановлено відсутність у контрагента позивача матеріально - технічного ресурсу, кадрів для виконання укладеного договору, надані під час судового розгляду справи товарно - транспортні накладні, не можуть підтверджувати фактичне виконання зобов'язання по договору, оскільки позивач їх не надав контролюючому органу до перевірки, окрім того. останні не супроводжуються подорожніми листами, які є невід'ємними від перевезення документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст капітал» зареєстровано Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 20.04.2010 року № 10671020000015280.

На підставі наказу від 09.01.2013 року № 41 щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 10.01.2013 року № 446/10/22-211, посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Траст Капітал" (код з ЄДР 37035091; адреса: 02160, м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 8-А) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ "Айсберг-Пром" (код з ЄДР 38037429; адреса на час розгляду справи: 25006, м. Кіровоград, Ленінський район, вул. А. Тарковського, 59/105, офіс 6) за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 15.01.2013 року № 70/22-222-37035091, в якому встановлено порушення позивачем:

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 36 495,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року на суму 36 495,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 34 758,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року у сумі 15 926,00 грн., та за травень 2012 року у сумі 18 832,00.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0001112220, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток " на 36495 грн. за основним платежем та на 9124 грн. за штрафними санкціями;

- № 0001122220, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість " на 34 758 грн. за основним платежем та на 8690 грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи вказані рішення протиправними позивач оскаржив їх до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Разом з тим, в ході проведення перевірки позивача, контролюючим органом було встановлено наступне.

01.04.2012 року між ТОВ «Транс Капітал» - позивач (експедитор) та ТОВ "Айсберг - Пром" (перевізник, в особі директора Бомби С.І.) підписано договір на транспортне обслуговування від 01.04.2012 р. № 04/12. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію адреса: м. Кіровоград, вул. Зінченка, 2/А кв.9. На час складання Акту за контрагентом зафіксовано стан "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей".

Контрагентом, як встановлено під час перевірки, виписано рахунки-фактури, а саме: від 19.04.2012 р., від 28.04.2012 р. на оплату послуг з автомобільного вантажного транспорту відповідно на суми: 41833,33 грн. без ПДВ, ПДВ - 8366,67 грн. та на 37793,54 грн. без ПДВ, ПДВ - 7558,71 грн.

Окрім того, контрагентом виписано рахунки від 22.05.2012 р., від 24.05.2012 р. та від 29.05.2012 р. на оплату послуг автомобільного вантажного транспорту відповідно на суми: 40689,58 грн. без ПДВ 8137,92 грн., на 40512,88 грн. без ПДВ 8102,58 грн. та на 12958,33 грн. без ПДВ, ПДВ 2591,67 грн.

Всього, як встановлено під час перевірки виписано рахунків на суму 173787,66 грн. без ПДВ, ПДВ - 34757,55 грн.

На ті самі суми та на ті самі дати, між сторонами операцій були підписані акти виконаних робіт та складено податкові накладні: № 359 від 19.04.2012 року, № 360 від 28.04.2012 року № 699 від 22.05.2012 року, № 700 від 24.05.2012 року та № 701 від 29.05.2012 року.

Крім того, на ті самі дати, що і рахунки та акти, а також на визначені в них суми проведено розрахунки.

Наявність зазначених документів, їх зміст сторонами не заперечується та визнається, копії зазначених документів залучено до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідачем наголошується на наявність Актів від 17.09.2012 р. та від 21.09.2012 р. про результати перевірки ТОВ "Айсберг Пром" за квітень 2012, за травень - червень 2012 р.

У першому акті зазначається про надходження акту про неможливість проведення зустрічної звірки по ТОВ "Бау Тек" (код 35263871) в якому, у свою чергу, зазначається про не підтвердження податкових зобов'язань зазначеної особи у зв'язку з ненаданням (відсутністю) у зазначеного підприємства підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань. В ході аналізу податкової звітності відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, що є необхідним для здійснення фінансово-господарської діяльності. Враховуючи наведене, як зазначено в акті перевірки, можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларації та відсутністю будь-яких нарахувань у декларації з податку на прибуток. Фактично, як зазначається ДПІ, у ТОВ "Бау Тек" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання. Виходячи з наведеного, як зазначено ДПІ, зазначене товариство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Також в Акті перевірки зазначається, що згідно з актом від 21.09.2012 р. (відносно відомостей про контрагентів третьої особи) на запит Кременчуцької ОДПІ про надання інформації ТОВ "Еля Агроекспорт" не надано документів по взаємовідносинами з ТОВ "Конус Плюс". З урахуванням наведеного зазначається, що підприємством відображено в податковій звітності з вищевказаними суб'єктами без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Господарські операції між ТОВ "Айсберг Пром" та контрагентами постачальниками, як зазначає ДПІ, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, яке є необхідним для здійснення господарської діяльності.

На підставі вищевказаного, відповідачем зроблено висновок щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ "Айсберг Пром" господарських операцій через відсутність матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю, зокрема, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення об'єктів оподаткування, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання зобов'язань. З урахуванням наведеного, ДПІ зазначається про безпідставність формування податкового кредиту згідно первинних документів та податкових накладних, виписаних ТОВ Айсберг - Пром" за період з 01.04.2012 р. по 31.07.2012 р.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов договору на транспортне обслуговування, укладеного між позивачем та його контрагентом, передбачено для цілей його виконання складання узгодженого сторонами "Замовлення на перевезення " (п. 2.1.1.) із зазначенням: пункту навантаження, дати та часу прибуття в пункт навантаження, пункту розвантаження, контактних осіб та їх телефонів, назви та характеристик вантажу, об'єму та ваги вантажу, вартості перевезення.

При цьому, експедитором (позивачем) забезпечується оформлення товарно-супровідних документів (ТТН ), організація вантажно-розвантажувальних робіт, оформлення документів на приймання документів до перевезення та їх здачу.

З договору вбачається, що перевезення супроводжуються оформленням подорожніх листів.

При цьому, перевізник (третя особа, контрагент позивача) здійснює направлення позивачу підтвердженого перевізником Замовлення на перевезення із зазначенням водія та державного номеру автомобіля, а також направляє позивачу автомобілі у належному стані. Крім того, перевізник забезпечує наявність у водії належним чином оформлених документів.

З метою встановлення реальності укладеного договору, судом першої інстанції (як і відповідачем) витребовувались у ТОВ «Транс Капітал» документи, які є необхідними виходячи із характеру спірних правовідносин, а саме: товарно - транспортні накладні, подорожні листи, замовлення на перевезення (наявність яких передбачено самим договором), проте позивачем таких документів не надано.

Товарно - транспортні накладні були надані ТОВ «Транс Капітал» під час судового розгляду у суді першої інстанції, проте, відповідно до п. 44.6 ПК України, ці документи вважаються такими, що були відсутні у платника податків на час складення податкової звітності , що вказує на не підтвердження виконання спірних операцій документами, які виходячи із специфіки обумовлених операцій, повинні були підтверджувати їх фактичне виконання.

Надання цих документів згодом , у т.ч. під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час складання звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що надані до суду товарно - транспортні накладні не супроводжувались подорожніми листами, які є невід'ємними від перевезення документами, під час розгляду справи не надано доказів належності третій особі зазначених в них транспортних засобів або їх оренди останнім, в ТТН не заповнені обов'язкові графи, які передбачають вчинення дозвільних написів (дозволів), зазначення відомостей про вантажовідправника, про номер подорожнього листа, який супроводжував ТТН, про реквізити довіреностей та щодо ідентифікації осіб, що підписували ці ТТН, що в сукупності не дає підстав для врахування цих документів як юридично значимих на підтвердження фактичного виконання спірних операцій.

Окрім того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що відсутність у контрагента зареєстрованих за ним транспортних засобів, наявність яких в останнього обумовлюється характером спірних операцій з перевезення. При цьому, під час розгляду справи не надано і доказів залучення контрагентом транспортних засобів у інших осіб (на умовах підряду або оренди), хоча ці відомості витребовувались у третьої особи відповідно до ухвали суду від 12.04.2013 р.

Позивачем також не надано обумовлених договором замовлень на перевезення, не наведено відомостей щодо конкретних місць відвантаження та конкретних місць доставки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Капітал" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.