Рішення

від 12.09.2013 по справі 905/5693/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 Справа № 905/5693/13 Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі с.з. Костіній Я.О., розглянувши матеріали

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Эффект" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5463,62 грн. Представники сторін: від позивача: від відповідача: не з'явився не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5463,62 грн , у тому числі суму основного боргу у розмірі 3414, 76 грн, штрафу у розмірі 2048,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №3182 від 01.12.2012 в частині своєчасної та повної сплати поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 3414,76грн., на яку позивачем нараховані штрафні санкції.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №3182 від 01.12.2012; видаткової накладної №АЛ-8543 від 29.12.2012; видаткової накладної №СЛ-685 від 05.01.2013; видаткової накладної №СЛ-2380 від 12.01.2013.

12.09.2013 позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без представника позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Эффект", як постачальником (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №3182 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати товар в асортименті, кількості та за ціною, визначеними у накладних, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником за попередньою заявою покупця, в якій визначається детальний асортимент та кількість товару, термін постачання партії та загальна вартість партії товару.

Відповідно до п. 4.1 договору грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок постачальника в національній валюті України наступним чином, зокрема за іншу групу товарів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після підписання накладних.

Пунктом 6.1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний передати покупцю товар належної якості в асортименті та кількості згідно письмового замовлення покупця, виходячи з наявності вказаного товару на складі постачальника у момент відвантаження.

Покупець зобов'язаний оплатити куплений товар, в строк встановлений п. 4.1 договору (п. 6.2.3 договору).

Договір №3182 від 01.12.2012 підписаний сторонами, скріплений їх печатками та містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3464,76грн., що підтверджується видатковими накладними: №АЛ-8543 від 29.12.2012 на загальну суму 2534,53грн.; №СЛ-685 від 05.01.2013 на загальну суму 779,84грн.; №СЛ-2380 від 12.01.2013 на загальну суму 150,39грн., які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Поставлений згідно вищезазначених видаткових накладних товар на підставі генеральної довіреності до договору поставки №3182 від 01.12.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні докази в підтвердження поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 3464,76грн.

Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, у своїх поясненнях зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату товару на суму 50,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 3414,76грн.

Відповідач розмір заборгованості не спростував, жодних доказів на підтвердження оплати вартості товару не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, вартість товару отриманого по видатковим накладним протягом 30 календарних днів не оплатив.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем оплачена частково, станом на теперішній час заборгованість становить 3414,76грн., доказів зворотнього сторонами не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 3414, 76грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.3 договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 60% від заборгованості, а саме 2048,86грн.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку, коли несплата товару більше ніж 30 днів, встановленого п. 4.1 договору, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми боргу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За правовою природою заявлена до стягнення сума у розмірі 2048,86грн. є штрафом, умови п. 7.3 договору не суперечать чинному законодавству України, оскільки граничний розмір відповідальності у вигляді штрафу за прострочку платежу законодавством не встановлений, у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 2048,86грн. доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Эффект" (83004, м.Донецьк, вул.Собінова, 2-б, ЄДРПОУ 22016013) суму основного боргу у розмірі 3414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 76 коп., штраф у розмірі 2048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 86 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 16.09.2013.