Рішення

від 12.09.2013 по справі 905/3374/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2013 Справа № 905/3374/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаКомунального підприємства "Саночистка" Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінтерторг" простягнення 142 184,80 грн. за участю представників:

від позивачане з'явились від відповідача від третьої особиЖиленко С.А. - представник за довіреністю не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Комунального підприємства "Саночистка" суми заборгованості за позадоговірну поставку паливно-мастильних матеріалів в період з липня по жовтень 2011 року з АЗС "Східна Україна" у розмірі 142 184,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що отриманий від позивача товар (паливно-мастильні матеріали) на підставі видаткових накладних № 6 від 29.07.2011, № 5 від 31.08.2011, № 9 від 30.09.2011, № 6 від 25.10.2011 відповідач не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 142 184,80 грн. за поставлений товар, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договірних відносин між КП "Саночистка" та ФОП ОСОБА_1 у період здійснення спірних поставок не існувало, а отримання товару відбувалося на підставі договору про закупівлю товарів №165 від 15.07.2011, укладеного між КП "Саночистка" та ТОВ "Техінтерторг". При цьому саме ТОВ "Техінтерторг" виступало постачальником спірного товару, і заборгованості перед останнім відповідач не має. В судових засіданнях представник відповідача та присутні в судовому засіданні 15.08.2013 працівники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що паливно-мастильні матеріали отримувались відповідачем на автозаправній станції позивача на підставі договору зберігання та видачі ПММ від 15.07.2011.

Представники третьої особи в судові засідання не з'явились, письмових пояснень по суті справи не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

Згідно видаткових накладних № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37 426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) поставив Комунальному підприємству "Саночистка" (відповідач) паливно-мастильні матеріали, зокрема, бензин А-76, бензин А-92, дизельне паливо (далі - товар) на загальну суму 142 184,80 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підтвердження наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем позивачем надано видаткові накладні № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37 426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн., в яких міститься підпис керівника відповідача ОСОБА_5 та печатка підприємства відповідача про отримання товару (оригінали накладних містяться в матеріалах справи), належним чином засвідчені копії талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів, виданих відповідачем, підписаних начальником КП "Саночистка" ОСОБА_5 та засвідчених штампом відповідача, відомості про отримання палива відповідачем, які містять підписи водіїв та номери автомобілів, яким було здійснено відпуск ПММ, а також акт звірки по відпуску і отриманню ПММ між позивачем та відповідачем за період з 15.07.2011 по 29.07.2011 (оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні).

Повноваження особи, що отримувала товар за видатковими накладними, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, підтверджуються належним чином засвідченою копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2011, а також наказами про призначення начальника КП "Саночистка" та про звільнення з посади начальника КП "Саночистка" ОСОБА_5 Вказана особа перебувала на посаді начальника КП "Саночистка" з 04.04.2011 по 17.04.2012, тобто в тому числі в період здійснення спірних поставок.

Відповідачем не заперечується факт підписання керівником відповідача ОСОБА_5 вказаних видаткових накладних та проставлення на них печатки підприємства.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки по відпуску і отриманню ПММ між позивачем та відповідачем за період з 15.07.2011 по 29.07.2011, який також підписано начальником КП "Саночистка" ОСОБА_5, в якому відповідач підтвердив отримання від позивача за період з 15.07.2011 по 25.10.2011 бензину А-76 у кількості 5 775 літрів, бензину А-92 у кількості 505 літрів та дизельного палива у кількості 8 445 літрів.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт вчинення сторонами правочину та здійснення поставки позивачем і отримання відповідачем товару за видатковими накладними № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36433,25 грн., а всього на суму 142 184,80 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку із невиконання зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 29.10.2012, в якій просив перерахувати заборгованість у розмірі 142 184,80 грн.

Направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до цінного листа від 30.11.2012 та чеком поштової установи № 4187 від 30.11.2012, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Листом № 708 від 06.12.2012 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вказаної вимоги.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача стосовно того, що у період з 15.07.2011 по 25.10.2011 діяв договір про закупівлю товарів № 165 від 15.07.2011, укладений між позивачем та ТОВ "Техінтерторг", спірне паливо було отримано відповідачем на виконання умов договору між КП "Саночистка" та ТОВ "Техінтерторг", а ФОП ОСОБА_1 та КП "Саночистка" не укладали жодних договорів та не здійснювали між собою позадоговоріних правочинів, судом не приймаються з огляду на наступне.

Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідачем надано суду видаткові накладні № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37 426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн., в яких зазначено, що умовою видачі товару за ними є договір збереження та видачі ПММ № б/н від 15.07.2011.

Однак, відповідач не є стороною договору збереження та видачі ПММ від 15.07.2011, а вказаний договір був укладений між позивачем (зберігач) та ТОВ "Техінтерторг" (володілець). Предметом договору зберігання та видачі ПММ від 15.07.2011 є зобов'язання зберігача щодо збереження ПММ за найменуванням, якістю, строком збереження та іншими умовами договору, а володілець взяв на себе зобов'язання прийняти цей товар назад.

Жодних умов щодо того, що зберігач (позивач) має право чи зобов'язаний передавати прийнятий на збереження товар третім особам вказаний договір не містить.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що третьою особою передавався позивачу товар на зберігання згідно договору зберігання та видачі ПММ від 15.07.2011.

Відповідач посилається на те, що між КП "Саночистка" та ТОВ "Техінтерторг" укладено договір про закупівлю товарів № 165 від 15.07.2011, і саме за цим договором здійснювалися спірні поставки, а позивач фактично виступав лише зберігачем товару, що поставлявся за вказаним договором шляхом відпуску палива на АЗС позивача. На підтвердження здійснення поставок за договором № 165 від 15.07.2011 відповідачем надано засвідчені копії накладних № РН-0000039 від 29.07.2011, № РН-0000038 від 31.08.2011, № РН-0000034 від 30.09.2011, № РН-0000027 від 25.10.2011.

Проте, наявність вказаного договору про закупівлю не унеможливлює укладення відповідачем інших договорів, вчинення правочинів щодо поставки та отримання палива від інших осіб у період з 15.07.2011 по 25.10.2011.

Відповідачем не доведено, яким чином наявність договору зберігання б/н від 15.07.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Техінтерторг", а також договору про закупівлю товару № 165 від 15.07.2011, укладеного між КП "Саночистка" та ТОВ "Техінтерторг", стосується спірних поставок чи свідчить про неможливість вчинення правочину між відповідачем та позивачем щодо поставки товару.

Накладні № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., №5 від 31.08.2011 на суму 37426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., №6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн., на які, позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не містять посилань на будь-які договори, а отже є підтвердженням здійснення поставок товару без укладання договору, іншого відповідачем не доведено.

При цьому, в судових засіданнях представник відповідача та присутні в судовому засіданні 15.08.2013 працівники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечували проти факту отримання у період з 15.07.2011 по 25.10.2011 спірного палива саме у позивача.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання з оплати отриманого від позивача за видатковими накладними товару та на вимогу позивача не сплатив кошти у розмірі 142 184,80 грн., суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 142 184,80 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Саночистка" (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул. Театральна, 26, ідентифікаційний код 33974620, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 142 184 (сто сорок дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 2 843 (дві тисячі вісімсот сорок три) грн. 70 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 17.09.2013.

Суддя М.В. Сажнева