Рішення

від 11.09.2013 по справі 910/15984/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15984/13 11.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» стягнення13 017 гривень 60 копійок

Представники:

від Позивача: Алексахін О.І. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 13 017 гривень 60 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» зобов'язалось здійснити Позивачу поставку листа металевого згідно рахунку-фактури № 0001008 від 27.03.2013 року. Позивач здійснив повну предоплату вказаної продукції в сумі 13 017 гривень 60 копійок, однак Відповідачем лист металевий не було поставлено. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача сплачені 13 017 гривень 60 копійок.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15984/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Відповідача, копію довідки про відкриття рахунків Позивача та письмове підтвердження того, що в провадженні господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору та оригінали платіжних доручень № 4989 та № 5004.

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29 серпня 2013 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 11 вересня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» укладено домовленість щодо поставки Позивачу листа металевого.

27 березня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» виставлено Позивачу Рахунок-фактуру № СФ-0001008 на суму 13 017 гривень 60 копійок.

Як вбачається з Платіжних доручень № 4989 від 05 квітня 2013 року та № 5004 від 10 квітня 2013 року, Позивач здійснив передплату згідно Рахунку-фактури № СФ-0001008 на суму 13 017 гривень 60 копійок

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем лист металевий не було поставлено Приватному акціонерному товариству «Миколаївське спеціалізоване управління № 139». Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Відповідача сплачені 13 017 гривень 60 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, Позивач уклавши із Відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті отримати та оплатити товар, а Відповідач - поставити товар.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт оплати Позивачем 13 017 гривень 60 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Платіжними дорученнями № 4989 від 05 квітня 2013 року та № 5004 від 10 квітня 2013 року.

Однак, належних та допустимих доказів поставлення Відповідачем Приватному акціонерному товариству «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» листа металевого до матеріалів справи не додано.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України не поставив Позивачу лист металевий на загальну суму 13 017 гривень 60 копійок.

Таким чином, Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» про стягнення 13 017 гривень 60 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» (02166, м. Київ, вулиця Курчатова, 15, код ЄДРПОУ 38293886) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» (54050, м. Миколаїв, вулиця Ольшанців, 74-А, код ЄДРПОУ 05477497) 13 017 (тринадцять тисяч сімнадцять) гривень 60 копійок .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт сталь» (02166, м. Київ, вулиця Курчатова, 15, код ЄДРПОУ 38293886) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївське спеціалізоване управління № 139» (54050, м. Миколаїв, вулиця Ольшанців, 74-А, код ЄДРПОУ 05477497) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин