Рішення

від 09.09.2013 по справі 906/903/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" вересня 2013 р. Справа № 906/903/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л. - довіреність №2565-О від 16.08.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" (м.Олевськ)

про передачу майна в заклад та звернення стягнення на предмет застави.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - до 09.09.2013.

Позивач звернувся з позовом, згідно якого просить суд: - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 29629,35грн. вилучити у відповідача та передати в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" предмет застави (автомобіль Опель, модель: Астра OTGF69, тип Т3: легковий, № кузова/шасі: Y6D0TGF696X004836, реєстраційний номер: АМ2507АЕ), комплект ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля; - звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, а також наданням ПАТ "КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої повідомляє, що у розрахунку заборгованості було помилково визначено пеню в розмірі 13,75грн., оскільки станом на 31.07.2012р. вказана сума була погашена. Тому просить задовольнити позовні вимоги, зазначеним у позовній заяві способом, в частині погашення 21037,81грн. заборгованості по тілу кредиту та 8577,79грн. заборгованості по процентах. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 83-85). Вказане клопотання судом задоволено.

Заяву про зменшення позовних вимог судом прийнято до розгляду як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України. Спір вирішується в межах вказаної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою (а.с.49-50), суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи надані позивачем докази, відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

До того ж, 09.09.2013 закінчується продовжений згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2006р. між ПриватБанком (надалі - банк, позивач) в особі заступника директора по корпоративному бізнесу Філії "Житомирське регіональне відділення" ЗАТ КБ "ПриватБанк" та Приватним підприємством "Алексіс-Вікторія" (надалі - позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір №М-07-06 (далі - Кредитний договір з Додатком № 1 до нього (а.с. 28-30).

Згідно п.1.1 Статуту ПАТ КБ "Приватбанк", найменування банку було змінено із Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (а.с .11).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, банк при наявності вільних коштів зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 77490,00грн. (сімдесят тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.), не пізніше 5 днів з моменту підписання договору, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені даним договором терміни.

За умовами п. 1.2. Кредитного договору, кредит надається на придбання автомобіля Опель Астра.

Згідно п. 1.3. Кредитного договору, терміни повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту (Додаток №1 даного договору).

Позивач вказує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином та у повному обсязі, однак позичальник у визначений Кредитним Договором строк кредит у повному обсязі не повернув, внаслідок чого станом на 10.04.2013р. за останнім рахується заборгованість у розмірі 21037,81грн. по кредиту та 8577,79грн. боргу по процентам за користування кредитом.

Як вказує позивач, виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором забезпечувалось Договором застави автотранспорту №М-07-06 від 11.04.2006р. (надалі - Договір застави (а.с. 32-33)), укладеним між банком (заставодержатель) та позичальником (заставодавець).

У відповідності до п. 2 Договору застави, в забезпечення виконання заставодавцем (позичальником) зобов'язань за Кредитним договором, заставодавець надав в застову належний йому на праві власності легковий автомобіль ОпельАстра марки ОТGF69 вартістю 77490,00грн.

Враховуючи вищенаведене, посилаючись на ст.ст. 16, 526, 527, 530, 590, 1054 ЦК України, ст. ст.19, 20 Закону України "Про заставу", ст. ст. 25, 26, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.627, 629 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивача до суду є неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору №М-07-06 від 31.03.2006р. з додатком №1 до нього (а.с. 28-30).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з наданої до справи банківської виписки по рахунку (а.с. 37-38, 61, 87), на виконання умов Договору, банк надав відповідачу кредит в розмірі 77490,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до п. 4.1. Кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.3, 2.2.3, 2.4.1., даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 19,1 (Дев'ятнадцять цілих і одна десята) % річних.

Пунктом 4.2. Кредитного Договору визначено, що у відповідності зі ст. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні позичальником зобов'язань з погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3., 2.2.3., 2.3.2 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі: 38,2 (тридцять вісім цілих і дві десятих) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При встановленні банком в порядку, що передбачений п. 2.3.12 даного договору, зменшеної відсоткової ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної відсоткової ставки.

За п.4.3. Кредитного договору, сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1., 4.2. цього договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 20-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору, якщо інше не передбачено п. 7.3. даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими...

З банківських виписок (а.с. 61- 76, 87-99) вбачається, що на час звернення позивача до суду та розгляду справи в суді сума заборгованості за кредитом у розмірі 21037,81грн. залишилася непогашеною, сума заборгованості за нарахованими процентами за період користування кредитом склала 8577,79грн.

16.03.2013р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (а.с .39-41), яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

За ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 572 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Пунктом 11.8. Договору застави сторони передбачили, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов'язань за Кредитним договором, продавець зобов'язується передати майно заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами.

Вказане узгоджується з приписами ч.ч.2,3 ст.28 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003, згідно яких, якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

Водночас слід зазначити, що в силу ст. 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимога позивача про передачу в заклад ПАТ КБ "Приватбанк" предмета застави - автомобіля Опель, модель: Астра OTGF69, тип Т3: легковий, № кузова/шасі: Y6D0TGF696X004836, реєстраційний номер: АМ2507АЕ та комплекта ключів, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля є правомірною та обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про звернення стягнення на предмет застави, то згідно ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Положеннями статті 19 Закону України "Про заставу", які кореспондуються з приписами ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України, визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Так, як вбачається з п. 1 Договору застави автотранспорту №М-07-06 від 11.04.2006р. (а.с. 32-33), останній забезпечує виконання зобов'язань заставодавця/позичальника - ПП "Алексіс-Вікторія", що випливають з кредитного договору №М-07-06 від "31" березня 2006р. з: - повернення кредиту у сумі 77490,00грн. (сімдесят сім тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.) у термін до "20" березня 2013 року; - сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 19,1 (дев'ятнадцять цілих і одна десята) % річних, у терміни до 20-го числа кожного поточного місяця; - сплати відсотків за користування кредитом, у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 38,2 (тридцять вісім цілих і дві десятих) % річних від суми залишу непогашеної заборгованості у терміни до 20-го числа кожного поточного місяця; - сплати комісійної винагороди за відкриття позичкового рахунку в розмірі 50,00грн. (п'ятдесят гривень, 00 копійок); - сплати неустойки: - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, або прострочення термінів повернення кредиту, або комісійної винагороди за відкриття позичкового рахунку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки; - штрафу за нецільове використання кредитних коштів у розмірі 5% (п'ять) відсотків від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням.

За п. 9.7.1. Договору застави, заставодержатель має право, зокрема, з метою задоволення своїх вимог, звернути стягнення на майно у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно п. 15 Договору застави, звернення стягнення на майно здійснюється у випадках, передбачених п.п. 9.5, 9.7.1-9.7.3., 11.8.2 цього Договору відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу", яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч.3 ст. 24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

25.07.2012р. до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна було внесено запис про реєстрацію звернення стягнення на підставі Договору застави автотранспорта №М-07-069 від 11.04.2006р. (а.с. 34).

З огляду на зазначене, та беручи до уваги те, що відповідач належним чином та у визначені Кредитним договором строки не виконав взяті на себе грошові зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий кредит, позивач набув право на звернення стягнення на предмет застави, згідно договору застави автотранспорта №М-07-069 від 11.04.2006р., укладеного між сторонами у справі.

Відповідно до положень ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється, зокрема, за рішенням суду.

При цьому слід зазначити, що спеціальним законом, яким визначається правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.03р.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Приписами ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на п у б л і ч н и х т о р г а х у порядку в и к о н а в ч о г о провадження.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, що також відповідає приписам п. 16 Договору застави.

В даному випадку позивачем обрано спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (а не з прилюдних торгів, на яких обов'язково має бути зазначена початкова ціна предмета застави), тому початкова ціна предмета застави в рішенні не зазначається.

За вказаного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) шляхом вилучення у Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" (11002, Житомирська обл., Олевський р-н., м. Олевськ, вул. Чапаєва, буд. 116, код 33367366) належного йому на праві власності заставленого майна, а саме:

- автомобіль Опель, модель Астра ОТGF69, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D0ТGF696X004836, реєстраційний номер АМ2507АЕ;

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля Опель, модель Астра ОТGF69, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D0ТGF696X004836, реєстраційний номер АМ2507АЕ.

3. В рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" (11002, Житомирська обл., Олевський р-н., м. Олевськ, вул. Чапаєва, буд. 116, код 33367366) перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) за кредитним договором №М-07-06 від 21.03.2006р. в сумі 29615,60грн. з яких:

- 21037,81грн. - заборгованості за кредитом;

- 8577,79грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом,

звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки автомобіль Опель, модель Астра ОТGF69, тип ТЗ: легковий, № кузова/шасі: Y6D0ТGF696X004836, реєстраційний номер АМ2507АЕ, що належить на праві власності Приватному підприємству "Алексіс-Вікторія" (11002, Житомирська обл., Олевський р-н., м. Олевськ, вул. Чапаєва, буд. 116, код 33367366), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) з укладенням від імені заставодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Встановити право вищого пріоритету Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Алексіс-Вікторія" (11002, Житомирська обл., Олевський р-н., м. Олевськ, вул. Чапаєва, буд. 116, код 33367366)

на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570):

- 1720,50 грн. судового збору за вимогу майнового характеру;

- 1147,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.09.2013

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.).