Постанова

від 16.09.2013 по справі 804/11521/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 р. Справа № 804/11521/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

19 серпня 2013 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.08.2013 р. №0003731703 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем 5 541 грн. 67 коп. та штрафної санкції 1 385 грн. 42 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що Новомосковською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за результатами якої складено Акт № від 08.08.2013 р. Позивач вважає, що Новомосковська ОДПІ в Акті перевірки прийшла до невірного висновку про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ГЛАС». Позивач зазначає, що нікчемність правочину може встановлюватися лише законом та в окремих випадках в судовому порядку, а правовідносини між ним та ТОВ «ГЛАС» були спрямовані на реальне настання правових наслідків та підтверджені первинними документами.

В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечення проти позову не надав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Новомосковською об'єднаю державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (НОМЕР_1) з питань правильності формування податкового кредиту за лютий 2012 року по взаємовідносинам з TOB «ГЛАС» (код ЄДРПОУ 35269599)

За результатами перевірки було складено Акт від 08.08.2013 року №308/173/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань правильності формування податкового кредиту за лютий 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Глас». Згідно висновку вказаного Акту позивачем було порушено п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 5 541 грн. 67 коп., в т.ч. лютий 2012 року - 5 541 грн.67 коп.

На підставі зазначеного Акту перевірки 22.08.2013 року Новомосковською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0003731703 про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 6 927 грн. 09 коп., в тому числі штрафна санкція 1 385 грн. 42 коп. Дане рішення позивач отримав 22.08.2013 р.

В Акті перевірки зазначено, що за результатами Акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №3386/226/35269599 від 19.10.2012 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «ГЛАС» (код ЄДРПОУ 35269599) щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період лютий 2012 року" встановлено, що провести зустрічну звірку підприємства TOB «ГЛАС» не вбачається можливим, оскільки зазначене підприємство відсутнє за податковою адресою, відсутні щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності ТОВ «Глас», а саме: відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, а отже наведене свідчить про нереальність «нікчемність» здійснення господарських відносин з позивачем у лютому 2012 року щодо придбання товарів на загальну суму 33 250 грн.00 коп., в т.ч. ПДВ 5 541 грн.67 коп.

Судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з TOB «ГЛАС» згідно видаткової накладної від 29.02.2012 р. №22922, згідно якої було придбано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 33 250 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ в розмірі 5 541 грн. 67 коп. В підтвердження цього позивач долучив до матеріалів справи податкові та видаткові накладні. Розрахунки між суб'єктами господарюванню проводились в безготівковій формі, в підтвердження цього є платіжні доручення на перерахування грошових коштів. Дані матеріальні цінності позивачем було повністю використано в процесі його господарської діяльності, а саме 27.01.2012 року позивачем було укладено договір №27/1 на виконання ремонтних робіт з підприємством TOB «АСТРУМ-М». Підтвердженням цього є наступні первинні документи: договір на виконання робіт, акт виконаних робіт, довідка про ціну виконаних робіт, податкова накладна. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів.

Згідно з п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 (далі - Порядок № 984 ) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В обґрунтування своїх висновків відповідач в акті перевірки посилається на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №3386/226/35269599 від 19.10.2012 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глас» (код ЄДРПОУ 35269599) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку, за період лютий 2012 року".

Оскільки висновки викладені в акті зроблені лише з акту перевірки TOB «Глас», без урахуванням первинної документації, суд вважає, що відповідач порушив вимоги п.6 Порядку № 984, в частині неврахування останнім інформації, викладеної в первинних документах.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність носить індивідуальний характер, тобто особа не може відповідати за правочини своїх контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Суд вважає, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Згідно ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Законом встановлена презумпція правомірності правочину.

В свою чергу, окрім акту перевірки контрагента, відповідачем не надано до суду будь-яких інших доказів, які б підтверджували встановлені ним обставини щодо підприємства-контрагента позивача, тоді як сам по собі акт перевірки не є доказом тих обставин, про які в ньому зазначено, а становить собою лише документ, який акумулює певну відому інформацію з приводу діяльності підприємства та не має преюдиціального значення.

В акті перевірки відповідач зробив висновок про відсутність у контрагента необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Чинним законодавством України взагалі не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, окрім тих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, у зв'язку з чим висновок відповідача щодо відсутності таких умов у контрагента позивача має оціночний характер, що базується на припущенні.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

З досліджених первинних документів суд робить висновок, що зміст укладеного позивачем з TOB «ГЛАС» договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Договір був спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: продавець за договором передав товар покупцю, а покупець приймав товар та здійснював його оплату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 1 ст. 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що первинні документи, які фіксують певні факти, можуть бути визнані недійсними лише в разі спростування фактичного здійснення господарських операцій. Первинні документи мають складатись під час здійснення господарської операції і відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п.п. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, передбачено що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, відповідач неправомірно дійшов висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, оскільки сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій суперечить даним первинних документів, наданих позивачем до перевірки, та його податкової звітності.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Суд вважає також за необхідне присудити з державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.08.2013 р. №0003731703.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 16 вересня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник