Рішення

від 12.01.2009 по справі 16/184-3475

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2009 р.

Справа № 16/184-3475

Господарський суд Тернопільської

області

у складі               

Розглянув справу

за

позовом  Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 АДРЕСА_1, м. Харків       

до  Приватного підприємства "Кенді

Трейд" вул. Подільська, 1, м. Тернопіль        

За участю представників сторін:

Позивача: Нємикін А.Ю. - представник, довіреність №3797

від 03.12.08р.

Відповідача: Не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 25.12.2008 року розгляд

справи було відкладено на 12.01.2009 року на 11 год. 15 хв., у відповідності до

п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК

України.

     Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1, м. Харків звернулась до суду з позовом до

Приватного підприємства "Кенді Трейд" вул. Подільська, 1, м.

Тернопіль про cтягнення  12546 грн. 06

коп. суми основного боргу, 142 грн. 41 коп. - інфляційних нарахувань, 80 грн.

87 коп. - 3% річних, 647 грн. 15 коп. - пені, 134 грн. 16 коп. - державного

мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач в позовній заяві, підставою для звернення до

суду з позовом є невиконання відповідачем бездоговірних зобов'язань щодо оплати

за отриманий товар.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги

підтримав повністю.

    Відповідач в судове

засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого

представника, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на

позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського

процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про

порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні

господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в

засіданні. Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав,

а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній

матеріалами.

Представнику позивача в розпочатому судовому засіданні

25.12.2008р. було роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1

ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення

мирової угоди.

      Технічна фіксація

судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за

відсутності відповідного клопотання представника позивача.

    Розглянувши наявні

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві та як випливає з наявних

матеріалів справи позивачем було відвантажено відповідачу товар, що

підтверджується видатковими накладними:

-№258 від 31.03.2008р. на суму 2282 грн. 92 коп.;

-№309 від 14.04.2008р. на суму 337 грн. 92 коп.;

-№389 від 12.05.2008р. на суму 957 грн. 60 коп.;

-№469 від 03.06.2008р. на суму 436 грн. 56 коп.;

-№516 від 17.06.2008р. на суму 535 грн. 20 коп.;

-№555 від 01.07.2008р. на суму 2359 грн. 20 коп.;

-№601 від 15.07.2008р. на суму 2327 грн. 95 коп.;

-№654 від 28.07.2008р. на суму 4681 грн. 98 коп.;

-№675 від 04.08.2008р. на суму 3063 грн. 36 коп.;

-№727 від 18.08.2008р. на суму 1614 грн. 30 коп.;

-№760 від 26.08.2008р. на суму 5187 грн. 90 коп.;

-№809 від 08.09.2008р. на суму 7761 грн. 78 коп.;

-№844 від 15.09.2008р. на суму 1482 грн. 60 коп.;

-№К-0009251 від 01.10.2008р. на суму 3500 грн. 52 коп. - видаткова

накладна постачальнику (повернення), (належним чином засвідчені копії

видаткових накладних та видаткової накладної постачальнику (повернення)

знаходяться в матеріалах справи). 

Як зазначив позивач в позовній заяві та представник позивача в

судових засіданнях, відповідач свій обов'язок по оплаті за поставлений товар

належним чином не виконував, провівши часткову проплату, і допустив

заборгованість, яка станом на 25.11.2008р. становить 12546 грн. 06 коп.

     У відповідності до

частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,

виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Статтею 526 частина 1

Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а

саме  зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк

(термін) виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений

моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у

будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від

дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із

договору або актів цивільного законодавства.

    Як вбачається із

матеріалів справи, між сторонами не був встановлений строк виконання

зобов'язання щодо оплати за поставлений товар. В зв'язку із чим  позивач надіслав відповідачу претензію № без

номера від 21 жовтня 2007 року з вимогою добровільно виконати свої зобов'язання

у частині сплати основної суми боргу та штрафних санкцій, передбачених чинним

законодавством України. Однак, на день розгляду справи відповідач не надав суду

будь-яких даних, які б свідчили про 

сплату заборгованості.

    Таким чином, суд,

дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника

позивача, задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь

позивача 12546 грн. 06 коп. заборгованості по оплаті за

поставлений товар як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що

доведені матеріалами справи. 

    Позивачем нарахована

відповідачу пеня за несвоєчасну оплату поставленої йому продукції у розмірі 647

грн. 15 коп. В даному випадку зобов'язання носить бездоговірний характер, а

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами

регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів

щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1

Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється

за згодою сторін”.  А згідно статті 3

вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня. А тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення

пені в розмірі 647 грн. 15 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлені та

такі, що суперечать чинному законодавству. 

    Крім того, позивач

просить суд стягнути з відповідача 142 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань та

80 грн. 87 коп. - 3% річних.

  Згідно пункту 2 статті 625

Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом. Суд, з врахуванням норм чинного

законодавства та здійснивши перерахунок, виходячи з моменту пред'явлення

претензії відповідачу - 24.10.2008р. (квитанція пошти №6267 від 24.10.2008р.)

та з врахуванням ч.2 ст.530 ЦК України (7-ми денний строк від дня пред'явлення

вимоги) та з врахуванням поштового пробігу, задовольняє позовні вимоги щодо

стягнення з відповідача на користь позивача лише в частині 93 грн. 55

коп. -інфляційних нарахувань та 22 грн. - 3%

річних (період нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних - з 04.11.2008р.

по 25.11.2008р.), як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

В частині позовних вимог щодо стягнення 48 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань

та 58 грн. 87 коп. 3% річних слід відмовити як необґрунтовано заявлені.

    При таких обставинах та

відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509,526,625 Цивільного

кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 12546 грн. 06 коп.

- боргу, 93 грн. 55 коп. -інфляційних нарахувань та 22

грн. - 3% річних підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені,

неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

      Державне мито та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності

до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на

відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

      Керуючись ст.ст.

43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Кенді Трейд" вул.

Подільська, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 35157728, на користь Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1, м. Харків, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1-12546 грн. 06 коп. боргу, 22 грн. - 3% річних., 93 грн. 55 коп. -

інфляційних нарахувань та 126 грн. 61 державного мита та 111 грн. 36 коп. -

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення

сплачених судових витрат.

          Видати наказ.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 647 грн. 15 коп. пені,

48 грн. 86 коп. інфляційних нарахувань, 58 грн. 87 коп. 3% річних відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам по справі.

        Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його прийняття (підписання).

      На рішення суду, яке

не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а

прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття

(підписання) рішення  через місцевий

господарський суд.

         Рішення

підписано: "14" січня 2009 року

Суддя