Рішення
від 18.12.2008 по справі 40/272-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"18"

грудня 2008 р.                                                           

Справа № 40/272-08

вх. № 9230/4-40

 

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Михальчук А.І., дов. № 5883 від 17.12.2008 року  відповідача - Стицюк І.П., дов. від

17.12.2008 року

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, м. Харків 

до  Товариства з

обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства

"СФЕРА", м. Харків  

про стягнення 181129,25 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача

заборгованості у розмірі 181129,25 грн., з яких 167900,00 грн. заборгованості

за несплачений товар, 13229,25 грн. пені за весь час прострочення зобов`язання,

1811,29 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені

позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених

позовних вимог не заперечує.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті

75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників

сторін, судом встановлено наступне.

01 січня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1та

Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничим підприємством

“СФЕРА” було укладено договір купівлі-продажу № 01/01-ПР-11С, відповідно до

умов якого позивач прийняв на себе обов`язок передати у власність відповідача

цукор, (далі за текстом - Товар), а відповідач зобов`язаний був прийняти та

сплатити за Товар грошові кошти на умовах Договору.

          Відповідно до

пункту 8.3 Договору строк дії Договору Сторонами встановлено по 11 грудня 2008

року включно.

          Відповідно до

статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона

(продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти

майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець

зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 691 та частин 1, 2 статті 692

Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний у повному обсязі оплатити

товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття.

          Відповідно до

пунктів 2.1, 2.2 Договору кількість і ціна Товару вказуватиметься в накладних,

які є невід`ємною частиною Договору, а загальна вартість за договором

визначається розміром грошових коштів, вказаних у всіх накладних. 

          Відповідно до

пункту 4.1.1 Договору розрахунки між Позивачем (Продавцем за Договором) та

Відповідачем (Покупцем за Договором) здійснюються протягом 3 (трьох)

банківських днів з моменту поставки товару на склад Відповідача на підставі

рахунку-фактури.

Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України продавець

зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором

купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 3.4 Договору (в редакції додаткової угоди № 1

до Договору, укладеної між позивачем та відповідачем 09 січня 2008 року) для

отримання чергової партії Товару відповідач направляє лист позивачеві з

проханням поставити Товар та в цьому листі зазначатиметься необхідна

Відповідачеві кількість Товару, яку позивач зобов`язаний надати у власність

відповідачеві в триденний строк з моменту отримання такого листа.

Виконуючи свої зобов`язання за Договором, позивач на підставі:

1) видаткової накладної № РН-0000319 від 23 червня 2008 року

передав Товар Відповідачеві та надав рахунок-фактуру СФ-0000259 від 23 червня

2008 року для оплати отриманого Товару відповідно до умов Договору, тобто в

триденний строк;

2) видаткової накладної № РН-0000347 від 11 липня 2008 року

передав Товар Відповідачеві та надав рахунок-фактуру № СФ-0000285 від 11 липня

2008 року для оплати отриманого Товару відповідно до умов Договору, тобто в

триденний строк.

3) видаткової накладної № РН-0000420 від 29 серпня 2008 року

передав Товар Відповідачеві та надав рахунок-фактуру № СФ-0000357  від 29 серпня 2008 року для оплати отриманого

Товару відповідно до умов Договору, тобто в триденний строк.

4) видаткової накладної № РН-0000635 від 08 грудня 2008 року

передав Товар та надав рахунок-фактуру № СФ-0000564 від 08 грудня 2008 року для

оплати отриманого Товару відповідно до умов Договору, тобто в триденний строк.

          Однак, відповідач

сплатив лише частину грошових коштів за рахунком-фактури СФ-0000259 від 23

червня 2008 року, а відносно рахунків-фактури № СФ-0000285 від 11 липня 2008

року, № СФ-0000357  від 29 серпня 2008

року, № СФ-0000564 від 08 грудня 2008 року - відповідачем були порушені умови

Договору відносно оплати отриманого Товару.

          25 липня 2008 року

позивач направляв на адресу відповідача, а відповідач 25 липня 2008 року

отримав вимогу про виконання відповідачем невиконаного та простроченого

грошового зобов`язання та вимагав сплатити заборгованість. Але заборгованість

не була погашена, в зв`язку з чим 30 вересня 2008 року позивач направляв на

адресу відповідача повторну вимогу про сплату заборгованості, яка також

залишилася не задоволеною.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у

разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та

сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Відповідно до

статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно пункту 6.1 Договору за порушення строків оплати за Товар

Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 0,1% від вартості отриманого Товару

та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від

суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Строк дії Договору закінчився 11 грудня 2008 року, а відповідач

взяті на себе обов`язки за Договором не виконав.

Станом на 12 грудня 2008 року заборгованість відповідача перед

позивачем за Договором становить 181129,25 гривень, з них заборгованість за

несплачений Товар - 167900,00 гривень, пеня за весь час прострочення

зобов`язання - 13229,25 гривень.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським  визнається 

зобов'язання,  що виникає  між суб'єктом 

господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав, передбачених цим 

Кодексом,  в силу  якого 

один суб'єкт  (зобов'язана

сторона, у тому числі боржник) 

зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи

управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити  гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,а інший суб'єкт

(управнена сторона,  у тому числі

кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними  видами     господарських зобов'язань є

майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

          Стаття 175 Господарського

кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються

цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських  відносин при здійсненні господарської

діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську

дію на користь другої сторони або 

утриматися  від певної дії, а

управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку.

          Майнові

зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,  регулюються Цивільним кодексом України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України

майново-господарські  зобов'язання, які

виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами  господарювання і негосподарюючими суб'єктами

- юридичними особами на підставі господарських 

договорів,   є  господарсько-договірними зобов'язаннями.

          Господарські

договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним  кодексом України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих

видів договорів.

          Стаття 509

Цивільного кодексу України вказує, що зобов'язанням є правовідносини, в якому

одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої сторони (кредитора)

визначені дії. Зобов'язання виникають відповідно до підстав, зазначених у ст.

11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає,

що підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

          Відповідно до

статті  526 Цивільного кодексу України

зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та

вимогами цього Кодексу.

          Відповідно до

статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом

зобов'язання  (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є

обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що

підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального

кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на

інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення

позовних вимог, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  статтями 173, 175, 179 Господарського кодексу

України, статтями 11, 509, 526, 610, 633, 625, 655, 662, 663, 691, 692

Цивільного кодексу України,  статтями 1,

4, 12, 33, 43, 47, 49, 75,  82-85  Господарського процесуального кодексу

України, -  

 

ВИРІШИВ:

 

Позовні вимоги задовольнити.

 

 

 

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю

торгівельно-виробничого підприємства “СФЕРА” (61001, м. Харків, вул.

Плеханівська, буд. 92-А, поточний рахунок 260008002001 в ХФ АТ

"Укрінбанк", код банку 351243, код ЄДРПОУ 30357459, ІНН 303574520326,

номер свідоцтва 29002471) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(61016,

м. Харків,АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_1 в Акціонерно-комерційному банку

"Золоті ворта", код банку 351931, код НОМЕР_2, номер свідоцтва

НОМЕР_3) - 167900,00 грн. заборгованості за несплачений товар, 13229,25 грн.

пені за весь час прострочення зобов`язання, 1811,29 грн. державного мита та 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 

Повний текст рішення підписаний 19.12.2008 року

 

Суддя                                                                                           

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення18.12.2008
Оприлюднено16.04.2009
Номер документу3356897
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —40/272-08

Рішення від 18.12.2008

Господарське

Господарський суд Харківської області

Хотенець П.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні