Постанова

від 04.09.2013 по справі 826/12449/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2013 року 14:52 № 826/12449/13-а

За позовомПриватного малого підприємства «Будтехнологія» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2013 № 000324/22-02, № 000323/22.2/30405073, № 000322/22.2/30405073

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Приватне мале підприємство «Будтехнологія» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Солом'янському Головного управління Міндоходів у м. Києві, далі - відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2013 № 000324/22-02, № 000323/22.2/30405073, № 000322/22.2/30405073, а також визнання протиправними відповідача щодо проведення перевірки.

Ухвалою суду від 04.09.2013 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій залишено без розгляду.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного малого підприємства «Будтехнологія» з питань правомірності дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Пальміра-С» за період з 01.11.2011 по 31.12.2011, ТОВ «Інвест Строй» за період з 01.06.2010 по 30.06.2010, ТОВ «Самбурс» з 31.03.2011 по 31.03.2011 (далі по тексту разом або кожен окремо: Контрагенти/Контрагент).

За наслідком перевірки було складено акт від 29.03.12 № 1016/22.2/30405073 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про наявність розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Пальміра-С», ТОВ «Інвест Строй», ТОВ «Самбурс». Поряд з цим на підставі службової записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва від 16.01.2012 року № 506/26-06/30 було зроблено висновок про наявність ознак фіктивності та відсутності реального характеру здійснення господарської діяльності ТОВ «Пальміра-С».

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2013р № 000324/22-02 (яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 24361 грн.), № 000323/22.2/30405073 (за основним платежем 452932грн., штрафні санкції - 113233 грн.), № 000322/22.2/30405073 (за основним платежем 346500грн., штрафними санкціями 86625 грн.).

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, далі - ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232, та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Приймаючи до уваги зазначене, оцінивши обставини, викладені у Акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, суд дійшов до висновку, що такі не стосуються позивача в рамках його взаємовідносин з ТОВ «Пальміра-С». Пояснення ОСОБА_1 стосуються взаємовідносин з ТОВ «Денза». Поряд з цим, суд взагалі не може прийняти покликання податкової служби на пояснення, відібрані оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Гамузою В.І. у ОСОБА_3, оскільки вказане не може бути належним доказом. Адже, по-перше, невідомі обставини його (пояснення) походження (відсутня чи наявна відповідна кримінальна справа, статус особи, яка надає такі пояснення, питання дотримання вимог закону у такій процедурі отримання зазначених відомостей та інш.), по-друге, такі обставини повинні бути перевірені і підтвердженні судом у належній процесуальній формі згідно відповідного виду судочинства.

Відомості податкової служби про відсутність документів у позивача щодо господарської діяльності з Контрагентом не є обґрунтованими в повній мірі для висновків про «безтоварний» характер господарських взаємовідносин з ТОВ «Пальміра-С», оскільки такі документи були вилучені старшим слідчим прокуратури Києво-Святошинського району Київської області В.В. Погорий, про що зазначено на четвертій сторінці Акту перевірки і підтверджується наданими позивачем Протоколом виїмки та огляду від 10 липня 2012 року та Протоколом виїмки від 31.05.2011року. Вказана обставина може бути розцінена як упередженість податкової служби відносно висновків в цій частині, що не відповідає вимогам п.4 ч.3. ст. 2 КАС України.

У відповідності до положень п.201.10 ст.201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Жодних інших належних і допустимих доказів «безтоварного» характеру операцій між позивачем і його Контрагентами (ТОВ «Пальміра-С», ТОВ «Інвест Строй», ТОВ «Самбурс»), в тому числі наявності зазначених вище обставин згідно вимог п.201.10 ст.201 ПКУ, відповідачем у Акті перевірки не зазначено і суду в судовому проваджені не надано.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку по неправомірність оскаржуваних рішень і наявності підстав для їх скасування, оскільки такі є очевидно необґрунтованими та безпідставними.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 24 квітня 2013 року № 000324/22-02, № 000323/22.2/30405073, № 000322/22.2/30405073.

Судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 окп. присудити на користь Приватного малого підприємства «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ 30405073) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (код ЄДРПОУ 38747190).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.09.2013 р.