Рішення

від 18.09.2013 по справі 910/14898/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14898/13 18.09.13

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна стоматологічна клініка»

про стягнення 13 535,33 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Тарапон С.С. представник за довіреністю № 196-107/КР від 03.01.13 р.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 18.09.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про стягнення 13 535,33 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна стоматологічна клініка».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.02.2013 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна стоматологічна клініка» (відповідачем) було укладено договір № 151/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва. За доводами позивача, відповідачем не виконуються договірні зобов'язання щодо вчасності та повноти оплати за тимчасове користування рекламних засобів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період з березня по червень 2013 року в розмірі 11 378,16 грн. У зв'язку з прострочення виконання договірних зобов'язань позивач також нарахував відповідачу пеню у розмірі 372 грн, 3% річних у розмірі 147,69 грн та штраф у розмірі 1 949,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14898/13 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 18.09.2013.

У судове засідання, призначене на 18.09.13 представник позивача з'явився, подав суду докази на виконання вимог ухвали суду та додаткові докази по справі, зокрема зазначив, що відповідачем погашено основну суму боргу та просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції та понесені судові витрати .

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання вдруге, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04210110114238.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

25 лютого 2013 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна стоматологічна клініка» (розповсюджувач, відповідач) було укладено Договір № 151/12 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), дозволу (-іл) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого (-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, а розповсюджувач зобов'язується користуватись наданим йому правом тимчасового користування у відповідності до умов цього договору, порядку, інших норм чинного законодавства України, що встановлюють вимоги до розміщення РЗ, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Відповідно до п. 5.2.3 договору відповідач зобов'язується не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Згідно з п. 6.8 договору плата за право тимчасового користування нараховується позивачем щомісячно та перераховується відповідачем не пізніше 25 числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок позивача, в розмірах, зазначених позивачем в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати за право тимчасового користування.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками з моменту реєстрації робочим органом та діє протягом дії пріоритету та/або дозволу.

Позивачем до матеріалів справи надані копії рахунків за період з березня по червень 2013 року на загальну суму 11 378,16 грн., які відповідачем не оплачені у повному обсязі.

Як визначено частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У судовому засіданні 18.09.13 представником позивача було надано докази сплати відповідачем основної суми боргу у розмірі 11 378,16 грн (належним чином завірена копія витягу з банківського рахунку позивача № 2600.3.002.029541 від 09.08.2013 р.)

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 11 378,16 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 372,83 грн., 15 % річних у розмірі 1 706,72 грн., 3% річних у розмірі 77,62 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 6.8. Договору є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. Договору за несвоєчасну та /або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) Розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з п. 7.3 договору крім штрафних санкцій, підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення пені, 3% річних та штрафу.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, 3% річних та штрафу, який наданий в додатках до позовної заяви, тому вимоги про стягнення пені в розмірі 372,83 грн. 3% річних у розмірі 77,62 грн та штрафу у розмірі 1 706,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи ту обставину, що часткову сплату заборгованості було здійснено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Згідно ч. 2 статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11 378,16 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна стоматологічна клініка» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 12-Г,, літ. А, ідентифікаційний код 37688165) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (04070 м. Київ, Боричів узвіз, 8, ідентифікаційний код 26199714) пеню у розмірі 372 (триста сімдесят дві) грн. 83 коп.; 15 відсотків річних штрафу у розмірі 1 706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 77 (сімдесят сім) грн. 62 коп., та судовий збір в сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.