Рішення

від 10.09.2013 по справі 915/820/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 915/820/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк Т.А., довіреність №02/04-СФГ від 26.03.2013р.

від відповідача: Кравченко Ю.А., довіреність №260/1800/7-8/13 від 18.03.2013р.

від третьої особи (Відділу Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області): Новак-Павлова Л.В., начальник

від третьої особи (Доманівського районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції): не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Селянського (фермерського) господарства «Михайло» (56419, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с. Богданівка, вул. Івана Франка, 10, код ЄДРПОУ 31299216)

до відповідача: Головного управління Держземагенства у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 34, код ЄДРПОУ 38312932)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Відділ Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області (56400, Миколаївська область, Доманівський р-н, смт. Доманівка, вул. Радянської Армії, 18, код ЄДРПОУ 38357530)

2. Доманівське районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції (56401, Миколаївська область, Доманівський р-н, смт. Доманівка, вул. Леніна, 21-А)

про: визнання права постійного користування земельною ділянкою, -

Суть спору: Селянське (фермерське) господарство «Михайло» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відділу Держкомагенства у Доманівському районі Миколаївської області про визнання за Селянським (фермерським) господарством «Михайло» права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, розміром 50 (п'ятдесят) га, наданою для ведення фермерського господарства Наточію Олександру Михайловичу за Державним актом на право постійного користування землею серії І-МК №003915 від 29.07.1997 року.

Позовні вимоги СФГ «Михайло» мотивовані невизнанням відповідачем за позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою та вимаганням повернення Державного акту на право постійного користування землею та укладення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 28.05.2013р. здійснено заміну первісного відповідача - Відділу Держкомагентства у Доманівському районі Миколаївської області на належного відповідача - Відділ Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області.

Ухвалою суду від 02.07.2013р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача: Головне управління Держземагенства у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 20.08.2013р. задоволено клопотання сторін, продовжено строк вирішення спору по справі до 17.09.2013р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Доманівське районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції та здійснено заміну процесуального статусу Відділу Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

На виконання вимог ухвал суду сторонами та третіми особами надані витребувані судом документи.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Окрім того, у судовому засіданні 20.08.2013р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України для забезпечення захисту прав і законних інтересів позивача та визнання за СФГ «Михайло» права володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, розміром 50 га, наданою для ведення фермерського господарства Наточію Олександру Михайловичу за Державним актом на право постійного користування землею серії МК №003915 від 29.07.1997р.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 31.07.2013р. за вх.№15026/13.

Третя особа (Відділ Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області) проти задоволення позову також заперечила та просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у наданих до суду запереченнях на позовну заяву за вх.№10763/13 від 03.06.2013р.

Третя особа (Доманівське районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції) у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.08.2013р.

09.09.2013р. за вх.№17479/13 від Реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції до суду надійшли письмові пояснення та заява про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи, яке у судовому засіданні судом було задоволено.

У судовому засіданні 06.08.2013р. оголошувалась перерва до 20.08.2013р. о 14:15.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Державним актом Доманівської районної державної адміністрації на право постійного користування землею від 29.07.1997р. серії І-МК №003915 громадянину України Наточію Олександру Михайловичу була надана у постійне користування земельна ділянка площею 50 (п'ятдесят) га для ведення селянського (фермерського) господарства.

24.05.2001р. було зареєстровано юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство «Михайло», засновником та головою якого став Наточій Олександр Михайлович.

19.04.2002р. голова Селянського (фермерського) господарства «Михайло» Наточій Олександр Михайлович помер.

Після смерті Наточія Олександра Михайловича головою Селянського (фермерського) господарства «Михайло» обрано його сина - Наточія Олександра Олександровича.

З метою вирішення питання та роз'яснень щодо правомірності користування визначеною земельною ділянкою СФГ «Михайло», яке було поставлено під сумнів місцевими органами державної влади, позивач 26.03.2013р. звернувся до Відділу Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області (нині повноваження передані Відділу Держземагентства у Доманівському районі Миколаївської області) з листом, в якому просив останнього надати роз'яснення щодо вимог Відділу Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області про повернення державного акту на право постійного користування землею та укладення договору оренди земельної ділянки чи визнати за СФГ «Михайло» право постійного користування земельною ділянкою.

У відповідь у листі від 16.04.2013р. №11-22-3 Відділ Держкомзему у Доманівському районі Миколаївської області зазначив, що Державний акт на право постійного користування землею серії І-МК №003915 втратив чинність зі смертю Наточія Олександра Михайловича, а переоформлення в даний час земельної ділянки у постійне користування в порядку успадкування законодавчо не передбачено, тому використання СФГ «Михайло» земельної ділянки на умовах постійного користування є незаконним. Водночас для узаконення права використання вказаної земельної ділянки СФГ «Михайло» необхідно звернутись до територіального органу Держземагенства - Головного управління Держземагенства у Миколаївській області з клопотанням про включення до переліку земельних ділянок, право на які виставлятимуться на земельні торги (аукціони) з зазначенням цільового призначення (ведення фермерського господарства) та в подальшому прийняти участь у земельних торгах на можливість викупити право оренди вказаної земельної ділянки.

В подальшому таку саму позицію Відділ Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області виклав й у своїх запереченнях на позовну заяву за вх.№10763/13 від 03.06.2013р. та підтримував у судових засіданнях по справі.

Позивач не погодився з такою позицією Відділу Держземагенства у Доманівському районі Миколаївської області, що і стало підставою для звернення його до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно з Положенням про Головне управління Держземагентства у Миколаївській області, затвердженого наказом Держземагентства України від 11.09.2012р. №422 із змінами, внесеними наказом Держземагентства України від 01.03.2013р. №89, розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності в межах Миколаївської області здійснює Головне управління Держземагенства у Миколаївській області, яке було залучено господарським судом до участі у справі в якості відповідача.

У листі, надісланому позивачу за вих.№5-1401-13 від 13.06.2013р., та у листі, наданому до суду за вх.№12178/13, відповідач вказує на те, що до 26.03.2013р. за даними державного земельного кадастру по формі 6-зем державної статистичної звітності вказана земельна ділянка значилась у користуванні СФГ «Михайло», засновником якого був Наточій О.М. З 26.03.2013р., після повідомлення про смерть гр. Наточія О.М. листом голови СФГ Наточія О.О., який надійшов до Відділу Держземагентства 26.03.2013р., користування спірною земельною ділянкою припинено на підставі п.4 ст. 25 ЦК України, у зв'язку зі смертю фізичної особи Наточія О.М. Згідно даних державного земельного кадастру по формі 6-зем державної статистичної звітності з 26.03.2013р. вказана земельна ділянка перебуває у землях державної власності, які не надані у власність та користування (запасу).

Відповідач вказує на те, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Спірна земельна ділянка була надана громадянину Наточію О.М. у постійне користування. У зв'язку зі змінами в законодавстві, не передбачено надання земель державної та комунальної власності в постійне користування юридичним та фізичним особам, а передбачено надання відповідних земельних ділянок у власність або в користування. Громадянин Наточій О.М. своєчасно не скористався своїм правом на переоформлення наданої йому земельної ділянки на право власності або право користування (оренди), у зв'язку з чим виданий йому Державний акт на право постійного користування землею втратив чинність у зв'язку зі смертю землекористувача. Законодавством не передбачено успадкування права постійного користування земельною ділянкою.

В процесі розгляду справи СФГ «Михайло» було заявлено клопотання, згідно з яким останнє просить суд для забезпечення захисту його прав та законних інтересів вийти за межі позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України та визнати за СФГ «Михайло» право володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, розміром 50 га, наданою для ведення фермерського господарства Наточію Олександру Михайловичу за Державним актом на право постійного користування землею серії МК №003915 від 29.07.1997р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991р. №2010-ХІІ, з наступними змінами і доповненнями (в редакції, що діяла в момент створення СФГ «Михайло») селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

За ч.2 ст. 4 вказаного закону у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

У відповідності до ст. 9 вказаного закону після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

В матеріалах справи наявний Державний акт на постійне користування землею від 29.07.1997р. серії І-МК №003915, виданий громадянину України Наточію Олександру Михайловичу, за яким право постійного користування земельною ділянкою площею 50 га для ведення селянського (фермерського) господарства належало громадянину України Наточію Олександру Михайловичу.

Після смерті Наточія Олександра Михайловича 19.04.2002р. головою Селянського (фермерського) господарства «Михайло» обрано його сина - Наточія Олександра Олександровича та позивач продовжує користуватися земельною ділянкою і по теперішній час.

Між тим, на момент смерті Наточія Олександра Михайловича 19.04.2002р. вже діяв чинний Земельний кодекс України, статтею 92 якого (в редакції, що діяла на момент смерті Наточія О.М.) встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності , без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності .

Натомість набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність та надання їх у користування.

Відповідно до ст. 93 ЗК України (в редакції, що діяла на момент смерті Наточія О.М.) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що законодавчо не передбачено можливості визнання за СФГ «Михайло» права постійного користування земельною ділянкою, оскільки позивач не відноситься до підприємств, установ та організацій, що належать до державної або комунальної власності, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог СФГ «Михайло».

Водночас господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про вихід за межі позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України та визнання за СФГ «Михайло» права володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, розміром 50 га, наданою для ведення фермерського господарства Наточію Олександру Михайловичу за Державним актом на право постійного користування землею серії МК №003915 від 29.07.1997р., з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач просить суд визнати за СФГ «Михайло» право постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, розміром 50 (п'ятдесят) га, наданою для ведення фермерського господарства Наточію Олександру Михайловичу за Державним актом на право постійного користування землею серії І-МК №003915 від 29.07.1997 року.

Позовні вимоги СФГ «Михайло» під час розгляду справи залишались незмінними, заяв позивача про зміну предмету позову матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач не скористався передбаченим ст. 22 ГПК України правом на зміну предмету позову до початку розгляду господарським судом справи по суті.

За таких обставин, оскільки господарський суд не вправі змінювати предмет позову, що згідно зі ст. 22 ГПК України є виключним правом позивача, та розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем, в даному випадку відсутні підстави для застосування господарським судом п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, а отже клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 06.04.2011р. у справі №2/471, від 05.07.2007р. у справі №31/97, від 20.11.2012р. у справі №17/5007/42/12, від 17.05.2011р. у справі №40/448, від 21.09.2010р. у справі №К30/269-09, від 20.09.2012р. у справі №20-4/025-03.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на наведене та враховуючи, що фактів, які могли б бути підставою для визнання за СФГ «Михайло» права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Богданівської сільської ради, розміром 50 (п'ятдесят) га, наданою для ведення фермерського господарства Наточію Олександру Михайловичу за Державним актом на право постійного користування землею серії І-МК №003915 від 29.07.1997 року, при розгляді даної справи не встановлено, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Іншого позивачем не доведено.

За таких обставин позовні вимоги СФГ «Михайло» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства «Михайло» відмовити.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 16 вересня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська