Рішення

від 05.09.2013 по справі 910/11954/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11954/13 05.09.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нові продукти»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Талеко»

про стягнення 38840,02 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кучеренко С.С. (за дов.), Передрій Т.С. (за дов.)

від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» до товариства з обмеженою відповідальністю «Талеко» про стягнення 38840,02 грн. за контрактом № 10/2012 від 30.10.2012 р., з яких: 25000,02 грн. боргу, 13840,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару .

Ухвалою суду від 24.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11954/13, розгляд останньої призначено на 22.07.2013 р..

Ухвалою суду від 22.07.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 05.09.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.10.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Талеко» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (покупцем) укладено контракт № 10/2012 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець продає та доставляє на адресу покупця обладнання, запускає в експлуатацію обладнання, а покупець сплачує вартість обладнання і роботи по його запуску.

Опис технічні характеристики, вартість обладнання наведено у додатку 1 до Контракту.

Згідно з додатком № 1 до Контракту відповідач повинен поставити мембрани в кількості 12 штук на загальну суму 80000,04 грн.

Строк поставки обладнання становить 30 календарних днів з моменту отримання продавцем першого платежу (п. 3.2 Контракту).

Оплата здійснюється наступними чином: 40% від вартості контракту (32000,02 грн.) протягом 3 банківських днів з моменту підписання Контракту; 30 % (24000,01 грн.) - протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем обладнання; 30% (24000,01 грн.) - протягом 3 банківських днів з моменту підписання покупцем акту прийому-передачі виконаних робіт.

Виставлений відповідачем рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 30.10.2013 р. на суму 32000,02 грн. позивач оплатив платіжним дорученням № 2521 від 28.11.2012 р..

Відповідачем товар до 28.12.2012 р. не поставлено.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Продавець зобов'язаний передати товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України (ст. 663 ЦК України)..

Наслідком не передання продавцем, який одержав попередню оплату, товару у встановлений строк є право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Вимога позивача № 162 від 15.04.2013 р. про повернення 32000,02 грн. задоволена відповідачем частково на суму 7000,00 грн..

Станом на день розгляду справи відповідачем не повернуто 25000,02 грн..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 25000,02 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.1 Контракту, у разі, якщо обладнання не буде поставлено і запущено в експлуатацію у строки, зазначені у п. 3.2 Контракту, продавець зобов'язаний сплатити покупцю штраф за затримку у розмірі 0,1% від вартості контракту за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 13840,00 грн. договірної санкції.

Задовольняючи вказану вимогу позивача, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 4.1 Контракту, яка не суперечить висновкам законодавства.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Талеко» (01103, м. Київ, вул. Чеська, 10, код 38005545) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нові продукти» (01033, м. Київ, Спортивна площа, 3, код 33234957) 25000,02 грн. боргу, 13840,00 1720,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 17.09.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун