Рішення

від 05.07.2013 по справі 490/4312/13-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/4312/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 липня 2013 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Тішко Д.А., при секретарі - Бурдинському С.І., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи Матвєєвої Надії Євгенівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про знесення об'єкту самочинного будівництва, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області, -

встановив:

В квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідача про знесення за його рахунок самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна, а саме рибацького будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,0799 га за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачу.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.10.2012 року є власником земельної ділянки на якій ОСОБА_2, без згоди позивача, здійснив самочинне будівництво рибацького будинку, у зв'язку з чим неодноразово з боку інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області (далі - інспекції ДАБК в Миколаївській області) притягався до адміністративної відповідальності. Посилаючись на ч.1 ст. 375, ст. 391 ЦК України просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив суду, що рибацький будинок, який було збудовано відповідачем має усі ознаки самочинного будівництва, а саме його було побудовано без будь-яких дозволів, земельна ділянка, на якій побудований об'єкт не належить відповідачу, будівництво порушує права позивача як землевласника.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову та пояснили суду, що будівництво спірного будинку розпочав батько відповідача ОСОБА_6, який був членом кооперативу «Нептун». З 1987 року по теперішній час членом цього кооперативу є позивач, який добудував зазначений рибацький будинок. При цьому, будівництво здійснювалося законно, так як відповідач отримав відповідний дозвіл кооперативу на його здійснення та систематично сплачував членські внески, які він вважав відповідною сплатою за землю. Починаючи з 1990 року відповідач неодноразово звертався до відповідних органів та служб з проханням виділити відповідну земельну ділянку для обслуговування зазначеного будинку, що було потрібне для подальшого оформлення права власності на будинок. Проте, у наданні земельної ділянки було відмовлено, у зв'язку з тим, що вона знаходиться в водоохоронній зоні р. Південний Буг. Наприкінці 2012 року ОСОБА_2 стало відомо, що рішенням Миколаївської міської ради №19/44 від 21.08.2012 р. земельна ділянка, на якій знаходиться спірний будинок була виділена ОСОБА_8, який 31.10.2012 р. продав її позивачу. Також зазначали, що судами розглядаються спори про визнання незаконним та скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у власність, визнання недійсними державного акту на землю та договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим на земельну ділянку позивача накладено арешт. Посилаючись на вищезазначені обставини, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні вимоги позову підтримала та пояснила, що на підставі направлення від 23.11.2012 р. інспекцією ДАБК в Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності в ході якої встановлено, що відповідачем було самовільно, власними силами, збудовано рибацький будинок. Будівельні роботи були виконані без відповідних документів, що дають право на їх виконання та без затвердження проектної документації. За встановленим фактом самовільного будівництва відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності та йому надавалися приписи про усунення порушень вимог містобудівної діяльності які до цього часу не виконані. На підставі зазначеного просила задовольнити позов ОСОБА_5

Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідка ОСОБА_8, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0799 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.10.2012 р. з ОСОБА_8 від імені якого діяв ОСОБА_9, та було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10, реєстровий №167. Право власності на земельну ділянку зареєстровано Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області 21.02.2013 р. №214831, що підтверджується витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №746114 від 25.02.2013 р.

Судом встановлено, що на земельній ділянці, яка належить позивачу, відповідачем було побудовано рибацький будинок що відповідно до технічного паспорту КП «ММБТІ» від 01.11.2012 р. складається з літ. А-2, площею забудови - 91,1 кв.м., загальною площею 148 кв.м., основною площею 71,9 кв.м.

Сторони не оспорюють та визнають зазначені обставини, у зв'язку з чим вони на підставі ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають. На підставі зазначеного, судом відповідна будівельно-технічна експертиза за клопотанням позивача не призначалася.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст. 20 ЦК України).

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та на підставі ст. 387 ЦК України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом встановлено, що будівництво рибацького будинку є самочинним, так як відповідно до змісту ст. 376 ЦК України таким вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Зазначене також підтверджується змістом письмових доказів: листа інспекції ДАБК в Миколаївській області №7/14-1653-13 від 11.04.2013 р., акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.11.2012 р., довідки КП «ММБТІ» №2-13588 від 02.11.2012 р., технічного паспорту КП «ММБТІ» від 01.11.2012 р.

Доводи відповідача про те, будівництво є законним, у зв'язку з тим, що він отримав дозвіл на будівництво від імені кооперативу «Нептун», членом якого він є, спростовується наступним.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" в редакції, чинній на момент здійснення будівництва відповідач не мав права на початок будівельних робіт без одержання дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБК). При цьому, судом встановлено, що такого дозволу на початок виконання будівельних робіт відповідач не одержував. Відповідно до п.4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273, в редакції, чинній на момент здійснення будівництва, встановлено перелік будівельних робіт на які не вимагається дозвіл. Будівництво здійсненого відповідачем об'єкту не входить до цього переліку, з чого випливає, що відповідач здійснював будівництво без необхідного дозволу ДАБК. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 96 КУпАП, на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення №1026 від 27.11.2012 р.; за порушення ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, на підставі постанов по справі про адміністративне правопорушення №1197 від 27.12.2012 р. та №93 від 01.03.2013 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України» містить роз'яснення, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК). Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК.

Пояснення свідка ОСОБА_8 зазначені висновку суду не спростовують.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, вимоги ОСОБА_5 про знесення за його рахунок самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна, а саме рибацького будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0,0799 га за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 114 грн. 70 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про знесення об'єкту самочинного будівництва - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно побудований рибацький будинок, що відповідно до технічного паспорту КП «ММБТІ» станом на 01.11.2012 р. складається з літ. А-2, площею забудови - 91,1 кв.м., загальною площею 148 кв.м., основною площею 71,9 кв.м., та розташований на земельній ділянці площею 0,0799 га, кадастровий номер 4810137200:01:009:0020 за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 114 грн. 70 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Центрального районного

суду м. Миколаєва Д.А. Тішко