Рішення

від 11.09.2013 по справі 910/15650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15650/13 11.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» стягнення заборгованості в розмірі 39 753 гривні 43 копійки

Представники:

від Позивача: Сокур С.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 39 753 гривні 43 копійки.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 14 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» укладено Договір № 14.12, відповідно до якого Відповідач прийняв на себе обов'язок виконати роботи по друку календарів квартальних тиражем у кількості 7 000 примірників. На виконання положень Договору позивач здійснив попередню оплату вартості робіт в розмірі 100%, яка становила 71 400 гривень 00 копійок. 28 грудня 2012 року між Позивачем та Відповідачем підписано Додаток № 1 до Договору № 14.12, згідно якого обсяг друку тиражу календарів зменшився до 2 000, а вартість робіт - до 21 000 гривень 00 копійок. Пунктом 2 Додатку № 1 до Договору передбачалось, що Відповідач зобов'язувався повернути Позивачу надлишкову сплачену суму 28.02.2013 року. Розмір надлишково сплачених коштів становить 50 400 гривень 00 копійок. Так, впродовж березня-липня 2013 року Відповідачем було частково виконано зобов'язання з повернення надлишково отриманої суми та перераховано Позивачеві 11 000 гривень 00 копійок. Однак, станом на 12 серпня 2013 року сума неповернутих Відповідачем коштів складає 39 400 гривень 00 копійок. Крім того, враховуючи неповернення Відповідачем грошових коштів у встановлений строк, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» 626 гривень 43 копійки пені та 133 гривні 00 копійок 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15650/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Відповідача, копію довідки про відкриття рахунків Позивача та письмове підтвердження того, що в провадженні господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Також, 11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Клопотання, в якому зазначено, що у зв'язку із відрядженням відповідальної особи Відповідача до 23.09.2013 року, Відповідач просить Суд перенести засідання на будь-яку дату з 23.09.2013 року.

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд звертає увагу, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що Відповідач, як юридична особа, не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 11 вересня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» («Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» («Виконавець») укладено Договір № 14.12 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по друку календарів квартальних, на 3 пружини.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, тираж календарів складає 7 000 примірників.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість робіт за Договором складає 71 400 гривень 00 копійок.

Замовник здійснює 100% авансування робіт (пункт 4.1. Договору).

Як вбачається з Платіжних доручень № 53 від 18 грудня 2012 року та № 58 від 24 грудня 2012 року, Позивач перерахував на рахунок Відповідача 71 400 гривень 00 копійок.

28 грудня 2012 року між 14 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» («Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» («Виконавець») укладено Додаток № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року сторони домовились викласти пункт 1.2. Договору у такій редакції: «Тираж календарів - 2000 примірників» та пункт 3.1. Договору у такій редакції: «Вартість робіт за Договором складає 21 000 гривень 00 копійок».

Також, у Додатку № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року сторони визначили, що надлишкову сплачену суму Виконавець зобов'язаний перерахувати Замовнику до 28.02.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем, на виконання умов Додатку № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року, повернуто Позивачу 11 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що станом на 12 серпня 2013 року сума неповернутих Відповідачем коштів складає 39 400 гривень 00 копійок. Крім того, враховуючи неповернення Відповідачем грошових коштів у встановлений строк, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» 626 гривень 43 копійки пені та 133 гривні 00 копійок 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 14.12 та Додатку № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт оплати Позивачем 71 400 гривень 00 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Платіжними дорученнями № 53 від 18 грудня 2012 року та № 58 від 24 грудня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем, на виконання умов Додатку № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року, повернуто Позивачу 11 000 гривень 00 копійок.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Додатку № 1 до Договору № 14.12 від 14 грудня 2012 року, не повернув Позивачу 39 400 гривень 00 копійок.

Таким чином, Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» про стягнення 39 000 гривень 00 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 133 гривні 00 копійок 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 626 гривень 43 копійки пені підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що при проведенні математичного розрахунок позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» встановлено, що до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» підлягає 39 759 гривень 43 копійки (39 000 гривень 00 копійок сума основної заборгованості + 133 гривні 00 копійок 3% річних + 626 гривень 43 копійки пеня). Однак, як вбачається з позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел», останній просить стягнути з Відповідача 39 753 гривні 43 копійки.

Отже, враховуючи те, що Позивачем, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття рішення по справі не було подано Заяву про збільшення розміру позовних вимог, Суд приходить до висновку, що підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» 39 753 гривні 43 копійки.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 66, оф. 25, код ЄДРПОУ 37192303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» (03048, м. Київ, вулиця Ф. Ернста, 3-Б, код ЄДРПОУ 25292096) 39 753 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 43 копійки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Бізнес Комунікаційна Група» (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 66, оф. 25, код ЄДРПОУ 37192303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюгсел» (03048, м. Київ, вулиця Ф. Ернста, 3-Б, код ЄДРПОУ 25292096) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин