Рішення

від 06.12.2006 по справі 11/267-06-7425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/267-06-7425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2006 р.Справа  № 11/267-06-7425

За позовом: Державного підприємство “Іллічівський морський торговельний порт”.

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ”.

про стягнення 2480,16 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Попова Н.О., Остапов В.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Деменко Н.Є., Шкуренко Л.В. (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

від позивача: Остапов В.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: 26.07.2006 р. за вх. № 9082 Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” (далі –Відповідач) 2480,16 грн. заборгованості по оплаті льодового збору.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 02.10.2006 р. за вх. № 21316 надав заперечення на відзив Відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, надав заперечення на позовну заяву                         (вх. № 17596 від 16.08.2006 р. та вх. № 20796 від 25.09.2006 р.) та доповнення до заперечень (вх. № 27442 від 04.12.2006 р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

У позовній заяві  Позивач  вказує ,що 08.09.2000 р. між сторонами був укладений договір № 115,  відповідно до умов якого Портом у лютому 2004 року, були надані платні послуги з організації й прийому від суден, які надходять до адреси Відповідача, імпортної макулатури яка міститься у пачках.

Посилаючись на ст. 85 КТМ України Позивач вказує, що у період перебування у морському порту судно повинно дотримуватися діючих законів й правил, які діють у порту. Відповідач повинен був оплачувати льодовий збір на протязі фактично об'явленої у встановленому порядку льодової кампанії. У випадках, коли не оголошена льодова кампанія, у зв'язку з відсутністю льоду на каналах й в акваторії порту, льодовий збір стягується з 1 лютого до 15 лютого з кожної тони вантажу, який завозиться чи вивозиться з порту морем. Рівень льодового збору встановлюється у залежності від класу вантажу, встановленого по точному найменуванню, вказаному у транспортних (супроводжувальних) документах.

Позивач зазначив, що для сплати льодового збору, виставив Відповідачу рахунки            № Э/42/6 від 25.06.2004 р. на суму 1762,70 грн., № Э/43/6 від 25.06.2004 р. на суму                717,46 грн., які до теперішнього часу Відповідачем не сплачені.

Згідно з розділом 2.4 Збірника тарифів на роботи та послуги, які надаються вантажовласникам морськими торговельними портами, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 р. № 392, узгодженими з Мінекономіки, Держстандартом, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.1995 р. (зі змінами й доповненнями), в редакції наказу Міністерства транспорту України №188 від 12.03.2003 р., встановлено порядок стягнення льодового збору. Ставки льодового збору встановлено за роботу криголамів, буксирів й інших плавзасобів, які забезпечують проходження суден каналами й акваторією порту. Згідно з п.2.4.2 розділу 2.4, вищевказаного Збірнику, льодовий збір стягується з вантажовласника з кожної тони вантажу або з кожного контейнеру, які ввозяться або вивозяться у/з порту. Віднесення вантажу до класу, при розрахунку льодового збору, проводиться по класифікації встановленої тарифної номенклатури для суховантажів (п.2.4.3).

Позивач вважає, що Відповідач своїми діями, а саме несплатою за виставленими портом рахунками, порушив вимоги ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться, ст. 525 ЦК України, яка не припускає одностороньої відмови від виконання зобов'язань, ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися у встановлений в зобов'язанні термін. Таке ставлення відповідача до виконання своїх договірних обов'язків спонукає порт звернутися до Господарського суду за захистом своїх інтересів.

Посилаючись на порушення Відповідачем умов Договору, а також приписів Діючого законодавства, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по оплаті льодового збору у розмірі 2480,16 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, надав заперечення на позовну заяву                         (вх. № 17596 від 16.08.2006 р. та вх. № 20796 від 25.09.2006 р.) та доповнення до заперечень (вх. № 27442 від 04.12.2006 р.) та вказує, що позовна заява безпідставна і подана з порушенням норм матеріального права, не відповідає фактичним обставинам та не підлягає задоволенню.

Відповідач вказує, що дійсно, 08.09.2000 р. між сторонами був укладений договір            № 115, відповідно до умов якого Порт, у порядку та на умовах цього договору за дорученням ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал” приймає на себе зобов'язання надати платні послуги з організації та прийому від суден ,, які надходять на адресу Відповідача, але твердження Позивача щодо виставлення рахунків № Э/42/6 від 25.06.2004 р. на суму 1762,7 грн., № Э/43/6 від 25.06.2004 р. на суму 717,46 грн. вважає необґрунтованим так як вказані  Позивачем рахунки взагалі  не виставлялися та не направлялися на адресу ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал”.

Також Відповідач вказує, що згідно Акту звірки взаємних розрахунків між Портом та ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал” від 19.07.2004 р., який був підписаний без заперечень головними бухгалтерами сторін, підтверджується відсутність заборгованості, у т.ч. по льодовому збору. Даний Акт містить додаток на 6-ти аркушах, в якому вказані всі номери та суми рахунків, які виставлялися Позивачем –ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал” за період з 29.12.2003 р. по 29.06.2004 р. В даному Акті звірки та в додатках не міститься жодних відомостей про Рахунки № Э/42/6 від 25.06.2004 р. на суму 1762,7 грн., № Э/43/6 від 25.06.2004 р. на суму 717,46 грн.

Відповідач вказує, що у процесі розгляду справи на адресу ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал” з боку Позивача було надіслано не рахунки, а платіжні-вимоги № Э/42/6 від 18.08.2006 р. на суму 1762,7 грн., № Т/43/6 від 18.08.2006 р. на суму 717,46 грн. до яких додано розрахунки без дати за № Э/42/6 на суму 1762,7 грн., № Т/43/6 на суму 717,46 грн. та вагонні і дорожні відомості.

Також у процесі розгляду справи на адресу ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал” з боку Позивача надано Акт звірки від 08.09.2006 p., який підписано з боку ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал” з запереченнями: „За 2004 рік заборгованості по льодовому збору нема, акти звірки станом на 01.01.05 г. підписані 24.01.2005 р.”.

Також Відповідач вказує, що ТОВ „Інтеркомерс-Мультімодал”, який виступає експедитором, не є платником льодового збору, який відповідно до п.2.4.2. п.2.4. розділу 2Б Збірника тарифів на роботи та послуги, які надаються вантажовласникам морськими портами України стягується з вантажовласників з кожної тони вантажу або з кожного контейнера, що завозяться в порт або вивозяться з порту.

З огляду на викладене Відповідач вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та просить суд відмовити Позивачу в задоволені позовних вимог.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 02.10.2006 р. за вх. № 21316 надав заперечення на відзив Відповідача, в яких зазначає, що Відповідач вказує у відзиві на те, що між ним та портом був підписаний акт звірки взаємних розрахунків від 19.07.2004, і це є достатньою підставою для того, щоб відмовити порту у задоволенні його законних інтересів. Відсутність зазначених у позові рахунків в акті звірки пов'язано лише з тим, що рахунки спочатку були виставлені неналежній особі, а саме ЗАТ "Укрферрі". Постановою Вищого господарського суду по справі № 23/27-05-812 було встановлено, що саме вантажовласник, представником якого є ТОВ "Інтеркомерс-Мультимодал", зобов'язаний сплачувати льодовий збір. Про дану постанову відповідач знав, оскільки був 3-ю особою в процесі, але платіжні вимоги доручення, які згідно п. 4.1 Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками   безготівкових   розрахунків, та були виставлені Відповідачу ще 05.07.2004 р., не оплатив.

Позивач також вказує, що твердження Відповідача про те що Відповідач взагалі рахунків для сплати льодового збору не отримував та про вимоги порту у 2004 році не знав, спростовуються поштовими повідомленнями №171 та №172 про направлення рахунків Відповідачу.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

З доданого позивачем  до позовної заяви копії договору  від 08.09.2000 р.  вбачається , що Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт” уклало з ТОВ „ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” (за договором –„Експедитор”) договір № 115,  відповідно до п.1.1 якого Портом прийняв на себе зобов'язання здійснювати внутріпортове експедування вантажів зернових культур, а не  платні послуги з організації й прийому від суден, які надходять до адреси Відповідача, імпортної макулатури яка міститься у пачках.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем надані суду платіжна вимога-доручення № Т/43/6 від 25.06.2004 р. на суму 717,46 грн. та розрахунок № Т/43/6, а не рахунок №Э/43/6 від 25.06.2004 р. на який посилається в позовній заяві Позивач.

Крім того, з наданих до зазначеного розрахунку Позивачем матеріалів (а.с.11-15) вбачається, що вантаж (соки, обладнання для целюлозно –паперової промисловості та папір) прямував у з/д вагонах, що також підтверджується вагонною відомістю № 12 (а.с.12).

Також  в обґрунтування позовних вимог Позивачем надані суду платіжна вимога-доручення № Э/42/6 від 25.06.2004 р. на суму 1762,70 грн. та розрахунок № Э/42/6, а не рахунок №Э/42/6 від 25.06.2004 р. на який посилається в позовній заяві Позивач. З наданих до зазначеного розрахунку Позивачем матеріалів (а.с.18-23) також вбачається, що вантаж (мазут, газ-аргон) прямував у з/д вагонах, що також підтверджується вагонними відомостями № 6 та № 8 (а.с.19,22).

За усіма вищевказаними перевезеннями, які відбувалися у лютому 2004 року, ТОВ „ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” є експедитором, а не вантажовласником,  що підтверджується документами на перевезення (накладні, дорожні відомості) які містяться в  матеріалах справи (а.с.13-15,20,21,23).

Згідно п. 2.4.2. Наказу Міністерства транспорту України № 392 від 31.10.1995 р. „Про затвердження Збірника тарифів на роботи та послуги, що надаються вантажовласникам морськими портами України” у редакції, що діяла станом на 01.03.2004 р. льодовий збір стягується з вантажовласника з кожної тони вантажу або з кожного контейнера, що завозиться або вивозиться в або із порту.

Пунктом 2.4.3. Збірнику тарифів  у редакції, що діяла станом на 01.03.2004 р.   передбачене, що віднесення вантажів до класів при розрахунку льодового збору проводиться за класифікацією встановленої тарифної номенклатури для суховантажів. При перевезенні наливних вантажів, а також автотехніки, яка навантажується (розвантажується) своїм ходом, льодовий збір стягується за XIV класом ЄТСНВ для суховантажів.

          Розрахунок та сплата льодового збору з вагонів, що вивозяться через поромні судна Збірником тарифів у редакції, що діяла станом на 01.03.2004 року, не передбачена.

          Таким чином, оскільки у лютому 2004 р. у поромному сполученні через „ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” відправлялися з Порту лише з/д вагони, що підтверджується документами на перевезення (дорожні відомості, накладні), наявні в матеріалах справи, льодовий збір за з/д вагони з ТОВ „ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” не повинен був стягуватись. Більш того, оскільки ТОВ „ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” фактично не є Вантажовласником та те, що рахунки Позивачем були виставлені  на підставі розрахунку льодового збору з кожної тонни вантажу, що містився у вагоні, у той час, як у поромному сполученні сам вагон є вантажем, а  у класифікації встановленої тарифної номенклатури для суховантажів  вантаж „вагон” не передбачений, та приймаючи до уваги те, що станом на 01.03.2004 р. розрахунок та сплата льодового збору з вагонів, що возяться через поромні судна Збірником тарифів та Договором № 115 від 08.09.00 р. не передбачена, рахунки, виставлено Позивачем неправомірно та оплаті  не підлягають.

Крім того, Позивач не надав доказів щодо відправлення Відповідачу саме рахунків №Э/42/6 від 25.06.2004 р. на суму 1762,70 грн., №Э/43/6 від 25.06.2004р. на суму 717,46 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на  порушення  Відповідачем договоіру № 115,  відповідно до умов якого Порт прийняв на себе зобов'язання здійснювати внутріпортове експедування вантажів зернових культур , а Відповідач за договором „Експедитор” прийняв на себе зобов'язання по обслуговуванню вантажу, який слідує залізничним транспортом до ст.Ілічівськ-порт Одеської залізниці для Елеватору та передає порту  доручення  по оформленню коносаментів. Сам договір та додатки до нього які надані Позивачем, не мають  ніякого відношення до документів на які посилається Позивач як на докази  порушення умов договору ,а саме  накладні, дорожні відомості та розрахунки Позивача в  яких зазначені такі вантажі як : обладнання, соки, папір, мазут, аргон .

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ” 2480,16 грн.  заборгованості по сплаті льодового збору задоволенню не підлягають, як необґрунтовані , недоведені та такі, що протирічать наявним матеріалам справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на позивач, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 08.12.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.