Рішення

від 16.09.2013 по справі 910/12719/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12719/13 16.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Технології Будівництва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ІЗОБІТ"

про стягнення 63649,68 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Сухих К.І. за довіреністю № б/н від 26.09.2012 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Технології Будівництва" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ІЗОБІТ" про стягнення 63649,68 грн. на підставі Договору субпідряду № 22/08/12 від 22.08.2012 р., з яких: 60000,00 грн. основного боргу та 3649,68 грн. пені за період з 06.02.2013 р. по 03.07.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору субпідряду № 22/08/12 від 22.08.2012 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені наведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/12719/13 та призначено розгляд справи на 22.07.2013 р. о 10:10 год.

В судове засідання, призначене на 22.07.2013 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.07.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 08.07.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 22.07.2013 р., представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яким просив суд долучити до матеріалів справи оригінали фіскального чеку № 5848 від 03.07.2013 р. та опису вкладення у цінний лист від 03.07.2013 р. на підтвердження направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу; оригінали фіскального чеку № 7601 від 16.07.2013 р. та опису вкладення у цінний лист від 16.07.2013 р. на підтвердження направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків; письмові пояснення щодо умов договору субпідряду № 22/08/12 від 22.08.2012 р.; лист № 13/1907-01/И від 19.07.2013 р. про відсутність аналогічного спору; довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно відповідача та виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.07.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 22.07.2013 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене і передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 05.09.2013 р. о 15:30 год.

04.09.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло електронне повідомлення, відповідно до якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи, оскільки представники відповідача знаходяться у відрядженні з 04.09.2013 р. по 12.09.2013 р.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.07.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.09.2013 р. розглядалося клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. відкладено розгляд справи на 16.09.2013 р. о 12:10 год.

13.09.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого повідомив суд про сплату відповідачем частини боргу в сумі 1300,00 грн., що підтвердив банківськими виписками за 21.08.2013 р., за 23.08.2013 р. та за 03.09.2013 р. Крім того, відповідно до умов пунктів 6.4, 9.6 Договору субпідряду № 22/08/12 від 22.08.2012 р. та з урахуванням підписаних відповідачем 31.01.2013 р. акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 р., позивач визначив початок періоду прострочення відповідачем оплати виконаних за вказаними актом та довідкою робіт, а рівно початку періоду нарахування пені, з 08.02.2013 р. З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з відповідача 58700,00 грн. основного боргу та 4402,50 грн. пені за період з 08.02.2013 р. по 13.09.2013 р., а всього 63102,50 грн.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013 р., з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.09.2013 р., не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про порушення провадження у справі та про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0215204606257, № 0215204642954, 0215204619847, наявними в матеріалах справи.

Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 16.09.2013 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.09.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2013 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 16.09.2013 р. здійснювався розгляд клопотання про зменшення позовних вимог, поданого через відділ діловодства суду 13.09.2013 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до поданого позивачем клопотання про зменшення позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги в частині основного боргу фактично зменшені позивачем та визначені в сумі 58700,00 грн., тоді як позовні вимоги про стягнення пені фактично збільшені позивачем та визначені в сумі 4402,50 грн., загальна ж ціна позову зменшена позивачем та визначена в сумі 63102,50 грн.

Таким чином, виходячи зі змісту поданих позивачем позовної заяви та клопотання про зменшення позовних вимог, суд розцінює вказане клопотання в цілому як зменшення позовних вимог та приймає їх до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідному клопотанні, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 63102,50 грн., з яких: 58700,00 грн. основного боргу та 4402,50 грн. пені за період з 08.02.2013 р. по 13.09.2013 р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.09.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК ІЗОБІТ" (Підрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Технології Будівництва" (Субпідрядник, позивач) було укладено Договір субпідряду № 22/08/12 (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1.7 п. 1.1. ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Договору Субпідрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектно-кошторисної документації, умов договору, завдання підрядника і діючих будівельних норм і правил та в обумовлений Договором строк виконати оздоблювальні роботи сходових маршів (надалі - Роботи) на Об'єкті "Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК "Олімпійський" та будівництво офісно-ділового центру "Троїцький" з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами на вул. Великій Васильківській, 53-55 у Печерському районі м. Києва (І черга)".

Згідно п. 4.1 ст. 4 Договору Договірна ціна Робіт з будівництва Об'єкта складається з вартості Робіт і матеріалів, які визначені на підставі Кошторису на виконання робіт - додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Договору сторони визначили, що Договірна ціна складає 559 628,21 грн., в тому числі ПДВ 93 271,37 грн., включаючи вартість необхідних для виконання робіт матеріалів.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Договору сторони узгодили, що оплата за цим Договором проводиться шляхом перерахування Підрядником (відповідачем) відповідної частини Договірної ціни в українських гривнях на поточний рахунок Субпідрядника (позивача), зазначений у реквізитах у Договорі або у відповідному рахунку на сплату відповідної частини Договірної ціни.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Договору передбачено, що розрахунки за виконані Роботи здійснюються у відповідності до умов Договору шляхом сплати авансового платежу та перерахування проміжних платежів за виконані Роботи.

Згідно п. 6.3 ст. 6 Договору, після завершення Робіт Субпідрядник готує два примірники Актів виконаних робіт та відповідних Довідок про вартість робіт, підписує та скріплює своєю печаткою документи і надсилає їх Підряднику.

Підрядник (відповідач) протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання документів, згідно п. 6.3 зобов'язаний прийняти й оплатити виконані належним чином Роботи з будівництва Об'єкту, підписати такі документи, та повернути Субпідряднику (позивачу) один примірник (п. 6.4 ст. 6 Договору).

При цьому відповідно до п.п. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Договору Підрядник (відповідач) був зобов'язаний забезпечити фінансування Робіт шляхом проведення розрахунків з Субпідрядником (позивачем) на умовах, зазначених в статті 6 Договору.

Згідно п. 9.6 ст. 9 Договору, в разі якщо Підрядник (відповідач) не проводить платежі, як це визначено в ст. 6 Договору, Підрядник виплачує Субпідряднику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день перевищення терміну.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Договору він є чинним з дати його належного підписання Сторонами і до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Позивач зазначив, що на виконання п. 2.1 Договору виконав оздоблювальні роботи сходових маршів на Об'єкті "Благоустрій, реконструкція Троїцької площі перед НСК "Олімпійський" та будівництво офісно-ділового центру "Троїцький" з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами на вул. Великій Васильківській, 53-55 у Печерському районі м. Києва (І черга).

Загальна вартість робіт, що фактично були виконані на підставі Договору позивачем та прийняті відповідачем, склала 195670,74 грн. , що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2012 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 132 482,57 грн., а також Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 р. на суму 63 188,17 грн.

Втім, як стверджує позивач, в порушення п. 6.4 Договору відповідач, станом на час розгляду спору по суті, оплатив виконані позивачем роботи лише частково в загальній сумі 136970,74 грн. , що підтверджується банківськими виписками за 23.08.2012 р. на суму 25000,00 грн., за 30.08.2012 р. на суму 40000,00 грн. за 21.09.2012 р. на суму 35000,00 грн., за 18.01.2013 р. на суму 16000,00 грн., за 26.03.2013 р. на суму 16482,57 грн., за 18.06.2013 р. на суму 3188,17 грн., за 21.08.2013 р. на суму 1000,00 грн., за 23.08.2013 р. на суму 200,00 грн. та за 03.09.2013 р. на суму 100,00 грн.

Виходячи з наведеного, відповідач погасив заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2012 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, тоді як виконані позивачем роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року залишились не оплаченими в сумі 58700,00 грн.

Отже, за даними позивача, станом на час розгляду спору по суті заборгованість відповідача по оплаті робіт за Договором становить 58700,00 грн. (основний борг):

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2012 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2012 року (форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року (форма № КБ-3), Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року (форма № КБ-3) підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав роботи на загальну суму 195670,74 грн.

При цьому вищенаведені акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 за жовтень 2012 р. та січень 2013 р., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 6.4 ст. 6 Договору передбачено, що відповідач протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання документів, згідно п. 6.3, зобов'язаний прийняти й оплатити виконані належним чином Роботи з будівництва Об'єкту, підписати такі документи, та повернути позивачу один примірник.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання документів згідно п. 6.3 Договору, т.т. двох примірників Актів виконаних робіт та відповідних Довідок про вартість робіт, підписати ці документи та повернути один примірник позивачу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав від позивача вищенаведені акти форми № КБ-2в і довідки форми № КБ-3 за жовтень 2012 р. та січень 2013 р., про що фактично свідчить дата їх підписання з боку відповідача 17.10.2012 р. та 31.01.2013 р. відповідно.

Отже, враховуючи умови п. 6.4 ст. 6 Договору, відповідач мав повністю оплатити виконані позивачем роботи за спірними актами № КБ-2в і довідками форми № КБ-3 за жовтень 2012 р. та січень 2013 р. протягом 5 (п'яти) робочих днів після 17.10.2012 р. та після 31.01.2013 р. відповідно.

Натомість судом встановлено, що станом на час розгляду спору по суті відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи на підставі актів форми № КБ-2в і довідок форми № КБ-3 за жовтень 2012 р. та січень 2013 р. в загальній сумі 136970,74 грн. , що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками банківськими виписками за 23.08.2012 р., 30.08.2012 р., 21.09.2012 р., 18.01.2013 р., 26.03.2013 р., 18.06.2013 р., 21.08.2013 р., 23.08.2013 р., 03.09.2013 р.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що станом на час розгляду спору по суті залишаються не оплаченими на суму 58700,00 грн. виконані позивачем роботи за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року (195670,74 грн. - 136970,74 грн. = 58700,00 грн.). Таким чином, основний борг відповідача за Договором станом на час розгляду спору по суті становить 58700,00 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідач в судові засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 58700,00 грн. повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року, позивач звернувся до суду з вимогою (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 4402,50 грн. пені за період з 08.02.2013 р. по 13.09.2013 р.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Положеннями статті 216, частини першої статті 218 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (частина перша статті 230 ГК України).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Умовами Договору, зокрема п. 9.6 ст. 9, передбачено, що в разі якщо відповідач не проводить платежі, як це визначено в ст. 6 Договору, він виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день перевищення терміну.

Нарахування штрафних санкцій (пені) відповідно до п. 9.6 ст. 9 Договору фактично здійснено позивачем за період з 08.02.2013 р. по 13.09.2013 р (218 днів) .

Як було встановлено судом з урахуванням умов п. 6.4 ст. 6 Договору, відповідач мав повністю оплатити виконані позивачем роботи, зокрема, за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року, які були підписані відповідачем 31.01.2013 р., протягом 5 (п'яти) робочих днів після 31.01.2013 р., а отже до 07.02.2013 р. включно. Таким чином, з 08.02.2013 р. слід обраховувати початок періоду прострочки відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за наведеними актом та довідкою.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з визначеною позивачем датою (08.02.2013 р.) настання прострочки виконання зобов'язання по оплаті виконаних ним робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2013 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2013 року.

В той же час, позивач здійснив розрахунок пені за 218 днів (за період з 08.02.2013 р. по 13.09.2013 р.), що не відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання повинно припинятиься через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 4389,04 грн. за період з 08.02.2013 р. по 08.08.2013 р. (182 дні ) відповідно до п. 9.6. ст. 9 Договору, приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та враховуючи діючу на спірний період облікову ставку Національного банку України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 60000.00 08.02.2013 - 09.06.2013 122 7.5000 % 0.041 %* 3008.22 60000.00 10.06.2013 - 08.08.2013 60 7.0000 % 0.038 %* 1380.82 3008,22 грн. + 1380,82 грн. = 4389,04 грн.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати пені в сумі 13,46 грн. (447149,27 грн. - 4389,04 грн. = 13,46 грн.) належить відмовити на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, частиною 2 статті 49 ГПК України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1720,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 216, 217, 218, 230, 232 ГК України, ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 626, 837, 838, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ІЗОБІТ" (02151, м. Київ, Дніпровська набережна, 1-А, офіс 150; ідентифікаційний код 37202960), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Технології Будівництва" (02068, м. Київ, проспект Григоренка Петра, буд. 20, кв. 134; ідентифікаційний код 35838247) 58700,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 4389,04 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 04 коп.) пені, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2013 р.

Суддя Гумега О.В.