Рішення

від 22.11.2006 по справі 9/289-06-8546

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/289-06-8546

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2006 р.Справа  № 9/289-06-8546

За позовом: Відділу освіти Приморської  районної адміністрації Одеської міської ради

До відповідачів: МПП „Енергобаланс”

Про розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення   

                                                                                                                      Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Горголюк-Місюра О.С. дов. №952 від 22.06.2006р.

Від відповідачів: Пономаренко Д.В. дов. №б/н від 18.09.2006р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач Відділ освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до відповідача Малого приватного підприємства „Енергобаланс” з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1384,21 грн., заборгованості по комунальним послугам в сумі 237,58 грн., про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №04113 від 20.12.2004р. та зобов'язання відповідача звільнити приміщення дошкільного навчального закладу №39, загальною площею 521,00 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса пров. Цегельний, 4..

Відповідач МПП „Енергобаланс”  позов не визнає.

У судовому засіданні оголошувалась перерва  з 04.10.2006 р. по 19.10.2006 р., 10.11.2006р. по 22.11.2006р., в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2004р. між відділом освіти Приморської районної  адміністрації Одеської міської ради та МПП „Енергобаланс” був укладений договір оренди нежитлового приміщення №04113, згідно умов якого МПП „Енергобаланс” передано в оренду приміщення у дошкільному навчальному закладі №39, загальною площею 521,00 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса пров. Цегельний, 4.

Зазначені приміщення надавалися  МПП „Енергобаланс” під розміщення приватного дитячого навчального закладу.

Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою  позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити оренду плату та кошти за комунальні послуги.

Станом на 01.06.2006 р. заборгованість МПП “Енергобаланс” по орендній платі складає 1096,25 грн., а по комунальним послугам 237,58 грн.

Таким чином, МПП „Енергобаланс” не виконав умови договору, що є підставою для його розірвання, стягнення боргу за оренду приміщення та комунальні послуги.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України „Про дошкільну освіту” статус комунального має дошкільний навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.

Також, згідно ч. 6 ст. 16 Закону України „Про дошкільну освіту” засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Згідно ст.. 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності.     

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передачі майна у найом (оренду) має власник майна, або особа, якій належать майнові права.

Позивач стверджує, що використання МПП „Енергобаланс” не житлових приміщень, загальною площею 521,00 кв.м, в приміщенні дитячого садку №39, розташованого за адресою: м. Одеса пров. Цегельний, 4, порушує ст. 16 Закону України „Про дошкільну освіту”.

Таким чином, на думку позивача, договір, укладений між відділом освіти Приморської районної адміністрації  Одеської міської ради та МПП „Енергобаланс” підлягає розірванню, а МПП „Енергобаланс”  виселенню.

Відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Так, відповідач стверджує, що посилання позивача на те, що МПП „Енергобаланс” не вносить оренду плату не відповідає дійсності. Крім того,  в матеріалах справи відсутні будь-які докази існування заборгованості відповідача перед позивачем.

У зв'язку з тим, що борг по орендній платі відсутній, на думку відповідача, посилання відділу освіти Приморської районної адміністрації на невиконання МПП „Енергобаланс” п. 4.2 договору є безпідставними, а тому вимоги щодо розірвання договору оренди №04113 від 20.12.2004р. та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1384,21 грн., заборгованості по комунальним послугам в сумі 237,58 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо доводу позивача про те, що договір є недійсним,  а як наслідок його недійсність є підставою для розірвання, відповідач зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Розірвання  договору припиняє договірні зобов'язання сторін, які існували до розірвання такого договору, тобто створює певні юридичні наслідки ( ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України). У зв'язку з чим посилання позивача на недійсність договору як на підставу його розірвання є юридично не вірним та таким, що  не відповідає положенням цивільного законодавства України.   

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх  з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи ті обставини, що доводом позивача, покладеним в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди нежитлового приміщення №04113 від 20.12.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем, є існування заборгованості по сплаті орендної плати та заборгованості по комунальним платежам, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Позивачем не доведено жодних підстав для розірвання договору.

В свою чергу, відповідачем надані докази своєчасної оплати орендної плати та комунальних послуг, що спростовують доводи позивача.

Так, відповідачем надані копії квитанцій про сплату як орендної плати так і комунальних платежів.

Згідно Закону України “Про оренду державного та комунального майна” покликаного забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються цим Законом.

Згідно ст.26 цього Закону одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди, банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В свою чергу, правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти визначаються Законом України “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001р. №2628-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями).

У відповідності до ч. 4 ст. 61 Закону України “Про освіту” від 23.05.1991р. №1060-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) додатковими джерелами фінансування навчальних закладів освіти, у тому числі, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Згідно п. 1.1 договору оренди нежитлового приміщення №04113 від 20.12.2004р., предметом договору є використання приміщення  під розташування приватного дитячого навчального закладу.

За результатами розгляду матеріалів справи господарським судом було встановлено, що мета договору оренди нежитлового приміщення №04113 від 20.12.2004р., укладеного між відділом освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та МПП „Енергобаланс”, не входить всупереч з цілями та задачами освітянської діяльності, державною політикою в галузі освіти та не суперечить ст.16 Закону України “Про дошкільну освіту”, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для розірвання вказаного  договору.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що договір оренди нежитлового приміщення №04113 від 20.12.2004р. відповідає вимогам законодавства України та підстави для його розірвання відсутні.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи зазначене, за відсутністю передбачених чинним законодавством України підстав для розірвання договору оренди нежитлового приміщення №04113 від 20.12.2004р., суд доходить висновку щодо безпідставності та неправомірності заявленого відділом освіти Приморської районної адміністрації позову, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення підписано 14 грудня 2006 р.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.