Постанова

від 13.11.2006 по справі 15/343-06-9355а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/343-06-9355А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "13" листопада 2006 р. Справа  № 15/343-06-9355А

11 год. 04 хв.                                                                                   м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –                           Кутателадзе В.О.;

від відповідача –                       Кузнєцов В.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 04.09.2006 р. № 0000562301/3.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неправомірність визначення відповідачем позивачу штрафних санкцій в розмірі 2 958 077,00 грн. у зв'язку з відсутністю порушення ним вимог п. 6.2.1. п. 6.1, п. 6.2, п. 6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р., а також неправомірність зменшення бюджетного  відшкодування  за лютий 2006 р. на  суму  2 274 210,00 грн. і за березень 2006 р. на суму 683 867,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14 вересня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/343-06-9355А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28 вересня 2006 р. у справі № 15/343-06-9355А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду на 16 жовтня 2006 р.

Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, в яких посилається на правомірне зменшення бюджетного відшкодування  у зв'язку з наявністю порушення позивачем вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 17.05.2006 р. по 30.05.2006 р. на підставі направлення від 17.05.2006 р. № 111/23 згідно ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. працівниками Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (код ЄДРПОУ 22447500) з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок у банку за лютий 2006 року та березень 2006 року.

За результатами перевірки було складено акт від 05.06.2006 р. № 784/23-22447500 „Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з ІІ „Трансінвестсервіс” (22447500) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок у банку за лютий 2006 року та березень 2006 року”, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562301/0 від 08.06.2006 р. щодо зменшення нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 958 077,00 грн. з податку на додану вартість у зв'язку з порушенням п. 6.1, п.п. 6.2.1 п. 6.2, п.6.5 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”.   

Позивач оскаржив зазначене вище повідомлення-рішення № 0000562301/0 до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області. За результатами розгляду скарги ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято рішення про результати розгляду первинної  скарги від 04.07.2006 р. № 4558/10/23-086/с, яким повідомлення-рішення про № 0000562301/0 від 08.06.2006 р. залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Також ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562301/1 від 03.07.2006 р.

ТОВ з ІІ „Трансінвестсервіс” звернулось з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації в Одеській області на податкове повідомлення-рішення № 0000562301/1 від 03.07.2006 р. Рішенням ДПА в Одеській області від 26.07.2006 р. № 18748/25-0007 про результати розгляду повторної скарги скаргу ТОВ з ІІ „Трансінвестсервіс” залишено без задоволення. За результатами розгляду повторної скарги ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2006 р. № 0000562301/2.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення від 31.07.2006 р. до Державної податкової адміністрації України. Так, рішенням ДПА України від 01.09.2006 р. № 9703/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення від 08.06.2006 р. № 0000562301/0, від 03.07.2006 р. № 0000562301/1 і від 31.07.2006 р. № 0000562301/2 ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області залишені без змін, а скаргу позивача –без задоволення. На підставі рішення ДПА України ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області 04.09.2006 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562301/3, що оскаржується позивачем.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000562301/3 від 04.09.2006 р. прийнято ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області в порушення норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 19.12.2002 р. між позивачем та фірмою „Leamar Anstalt”, Ліхтенштейн, був укладений договір № УМЛ-49-2 на перевалку та послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов'язання по перевалці, зберіганню та експедируванню вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті  згідно  з Додатками, які є невід'ємною частиною даного договору. 30.12.2004 р. та 30.12.2005 р. сторонами було укладено додаткові угоди щодо продовження строку дії Договору № УМЛ-49-2 від 19.12.2002 р.  

31.03.2003 р. між позивачем та фірмою „Сargotrans International Ltd” (Великобританія) був укладений договір № UML-310303 про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по зберіганню, перевалці та експедируванню зернових вантажів.

На виконання зазначених договорів позивачем у лютому, березні 2006 року на території були виконані (надані) роботи (послуги) по організації вантажно-розвантажувальних робіт, здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувалися за межі митної території України.

За виконані послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт, за здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів позивач виставив контрагентам для здійснення оплати вартості наданих послуг (робіт) інвойси та склав Відомості по накопиченню судової партії при навантаженні на судна з зазначенням в них ПДВ за ставкою 0%.

Згідно п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено об'єкт оподаткування ПДВ.

В п. 6.2 ст. 6 того ж Закону зазначено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Згідно п. 1.14 ст. 1 вищевказаного Закону супутні послуги –послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Вищевикладене та надані позивачем до суду договори, інвойси, довідки, коносаменти,  розрахунки  митної  вартості, ВМД, акти  здачі - приймання  робіт свідчать, що витрати по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню включаються в митну вартість товарів, а послуги, які надав позивач (підприємство) контрагентам (нерезидентам) за вказаними договорами, є послугами, супутніми експорту товарів, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.

Зазначене спростовує твердження відповідача, наведені в акті перевірки та запереченнях на позов, оскільки не свідчить про завищення позивачем бюджетного відшкодування по ПДВ за липень-жовтень 2005 р., а також про заниження позивачем податкового зобов'язання по ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області судового збору у розмірі 85 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 розділу 7 (Прикінцеві та перехідні положення) Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору –судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується в порядку, встановленому законодавством для державного мита. При цьому розмір судового збору визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статі 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Отже, позивач повинен був при звернені до суду сплатити судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

2.          СКАСУВАТИ податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтерновському районі Одеської області № 0000562301/3 від 04.09.2006 р  

3.          СТЯГНУТИ з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50; код ЄДРПОУ 22447500; п/р 26004315997 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209) судовий збір в розмірі 3/три/грн. 40 коп.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

     Повний текст постанови складено 14.12.2006 р.

               Суддя                                                                                 Петров В.С.