Рішення

від 17.09.2013 по справі 909/959/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. Справа № 909/959/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фізичної особи-підприємця Олійника Андрія Степановича, вул. Військових Ветеранів, 12 оф. 29, м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс" вул. Військових Ветеранів, 10,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення 70491,83 грн.

за участю представників сторін:

Від відповідача: Постоловська М-Б. Т, довіреність б/н від 03.09.13,

Від позивача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець Олійник Андрій Степанович звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс" про стягнення 70491,83грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору на обслуговування програмного продукту №122/7 від 03.07.12 та обґрунтовано положеннями ст.174 Господарського та 526, 610, 629, 901, 903 Цивільного кодексів України. В судове засідання позивач не з"явився, однак подав суду клопотання вх.№14445/13 від 13.09.13 щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судовому засіданні 17.10.13 подав суду відзив на позов вх.№14578/13 від 17.09.13 та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

03.07.12 між фізичною особою-підприємцем Олійником Андрієм Степановичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Медекс" укладено договір на обслуговування програмного продукту №122/7.

За умовами даного договору замовник (відповідач) зобов"язався доручити, а виконавець(позивач), в свою чергу, - прийняти на себе зобов"язання по інформаційному обслуговуванню та технологічному супроводу програмного продукту.

Згідно п.3.1 даного договору замовник зобов"язався своєчасно оплачувати виконавцю роботи в розмірі та терміни, що передбачені п.4 договору ( в термін до п"яти днів з дня виставлення та підписання сторонами акту виконаних робіт).

Актами здачі-прийняття робіт №АС-09/0001 від 17.09.12 та №АС-09/0002 від 30.09.12, підписаними відповідачем без жодних зауважень та заперечень, підтверджується факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг на загальну суму 68500,00грн.

В порушення прийнятих на себе зобов"язань відповідач не сплатив позивачу вартість наданих послуг на суму 68500,00грн.

Крім того, у зв"язку з порушенням відповідачем договірних зобов"язань, на підставі та у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано 1855,11 грн. 3% річних та 136,72грн. інфляційних нарахувань.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення зобов"язань, є , зокрема, договір. Аналогічні приписи закріплено і в ст.174 Господарського кодексу України: господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оскільки договір на обслуговування програмного продукту №122/7 від 03.07.12 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 ЦК України.

За змістом ч.1ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст.903 ЦК України).

В силу статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведені правові норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (п. 2 ст. 614 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

З огляду на викладене та встановлення судом факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимога позивача про стягнення з відповідача 68500,00грн. основного боргу, 1855,11 грн. 3% річних та 136,72грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Керуючись ст.8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця Олійника Андрія Степановича до товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс" про стягнення 70491,83грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс"(вул.Військових Ветеранів,10, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20548257) на користь фізичної особи-підприємця Олійника Андрія Степановича (вул.Військових Ветеранів,12, офіс29, м.Івано-Франківськ, ідент. код 2767501290) 68500,00 (шістдесят вісім тисяч п"ятсот гривень) основного боргу, 1855,11(одну тисячу вісімсот п"ятдесят п"ять гривень одинадцять копійок) 3% річних, 136,72 (сто тридцять шість гривень сімдесят дві копійки) інфляційних нарахувань та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.09.13

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"