Рішення

від 17.09.2013 по справі 913/1995/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 вересня 2013 року Справа № 913/1995/13

Провадження №10пд/913/1995/13

За позовом Приватного підприємства "Схід-Транс-Алчевськ",

м. Алчевськ Луганської області

до відповідача Управління житлово-комунального господарства Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області

про визнання недійсним правочину з розірвання договору

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача - Нестеренко С.В., начальник відділу правового забезпечення, довіреність б/н від 15.07.2013;

від відповідача - Мелентьев Д.Ю. (повноваження представника належним чином не підтверджені, довіреність № б/н від 05.09.2013 підписана керівником, але не посвідчена печаткою юридичної особи).

Суть спору: (з урахуванням уточнення від 08.08.2013) заявлено вимогу про визнання недійсним правочину з розірвання Договору від 09.03.2011 №8/11 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської ради та Приватним підприємством "Схід-Транс-Алчевськ".

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської Ради (Відповідач чи Організатор) та Приватним підприємством «Схід-Транс-Алчевськ» (Позивачем чи Перевізником) 09.03.2011 був укладений Договір № 8/11 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування (згідно графіку руху (з 5-00 до 24-00) та регулярністю перевезень не нижче 95%) №19 "вул. Сарматська - прокат ВАТ "АМК" (два транспортних засоби) на період з 09.03.2011 по 08.03.2016 автомобільним транспортом марки ПАЗ 4234, державний номер ВВ 3381 АА та автомобільним транспортом марки БОГДАН А09201, державний номер ВВ 3495 АА з додатковими угодами, якими змінювались автотранспортні засоби.

18.06.2013 Позивач отримав від Відповідача претензію № 773 від 18.06.2013, якою повідомлялось про наявність порушень п.п. 1.3.16. Договору, та інші порушення, які були викладені в претензіях № 227 від 14.02.2013 та 214 від 06.03.2013, та зазначалось про одностороннє припинення договірних відносин та недійсність договору з 21.06.2013.

Позивач звернувся з позовом з посиланням на ст. ст. 11, 202, 203, 215, 628, 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, та вважає, що розірвання Договору виразилось у направленні претензії № 773 від 18.06.2013, але Відповідачем не дотримано умові фіксації порушень та умови розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідач проти позову заперечує у відзиві на позов від 06.08.2013 №1017 та просить відмовити у його задоволенні, оскільки за умовами п. 1.3.16. Договору на протязі 6 місяців після укладення договору необхідно встановити в автобусах систему GPS, забезпечити її працездатність для вирішення питання диспетчерського контролю та управління перевезенням пасажирів за допомогою автоматизованої системи. Позивачем встановлено систему GPS після спливу 6 місяців після укладення договору, та в подальшому Відповідачем направлялись претензії з вимогами усунуту порушення.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської Ради (Відповідачем - Організатором) та Приватним підприємством «Схід-Транс-Алчевськ» (Позивачем чи Перевізником) 09.03.2011 був укладений Договір № 8/11 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування (надалі - Договір) (згідно графіку руху (з 5-00 до 24-00) та регулярністю перевезень не нижче 95%) №19 "вул. Сарматська - прокат ВАТ "АМК" (два транспортних засоби) на період з 09.03.2011 по 08.03.2016 автомобільним транспортом марки ПАЗ 4234, державний номер ВВ 3381 АА та автомобільним транспортом марки БОГДАН А09201, державний номер ВВ 3495 АА .

Відповідно до п.п. 1.2.1. п. 1.2. Договору Організатор має право здійснювати контроль за регулярністю руху автотранспортних засобів, рівнем культури обслуговування пасажирів, виконанням умов цього Договору та правил надання послуг пасажирським автотранспортом із залученням відповідних служб, які мають право державного контролю на автомобільному транспорті.

Пунктом п. 1.3. Договору передбачені обов'язки Перевізника, зокрема згідно п.п. 1.3.16. п. 1.3. Договору Перевізник зобов'язаний після укладення договору протягом 6 місяців встановити в автобусах (основних та резервних) систему GPS, забезпечити її працездатність для вирішення питання диспетчерського контролю та управління перевезенням пасажирів за допомогою автоматизованої системи GPS.

Згідно п. 3.2. Договору сторони домовились, що Договір може бути розірвано за згодою сторін, а відповідно до п. 3.3. Договір може бути розірвано Організатором в односторонньому порядку при невиконанні Перевізником зобов'язань, передбачених п. 1.3. цього Договору, а також у випадках, які перелічені відповідно в п.п. 3.3.1. - 3.3.18 Договору, зокрема:

п.п. 3.3.18. - Договір може бути розірвано за ініціативою Організатора, якщо Перевізник не забезпечить роботу GPS, розміщеного в автобусах в автобусах (основних та резервних) для здійснення функцій організації і управління рухом та підготовки інформації про роботу автобусів на маршруті загального користування в строки, вказані в п.п. 1.3.16 Договору. .

Відповідно до п.п. 3.4. Договору виявлені Організатором під час перевірок порушення Перевізником умов Договору і законодавства про автомобільний транспорт оформлюються відповідним актом. Не пізніше 3 робочих днів з дня виявлення порушення Організатор направляє (видає) Перевізнику копію акту про виявлені порушення.

Відповідно до п. 3.5. Договору сторона, яка є ініціатором розірвання договору, попереджає другу сторону про прийняте рішення не менш ніж за 15 днів.

25.06.2013 (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення) позивачем отримана претензія № 733 від 18.06.2013, у якій зазначено про виявлені відповідачем порушення під час виконання договору, про припинення договірних відносин з позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 3.3.18 договору. Відповідач у претензії зазначив про недійсність договору на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування від 09.03.2011 № 8/11 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування з 21.06.2013.

Дослідивши обставини справи суд дійшов таких висновків:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має прав на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України є визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 202 ЦК України право чином є дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За доводами Позивача право чин з розірвання Договору від 09.03.2011 № 8/11 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства Алчевської міської ради та Приватним підприємством "Схід-Транс-Алчевськ", виразився у направленні Відповідачем претензії № 773 від 18.06.2013.

Проте доводи Позивача про вчинення Відповідачем правочину з розірвання вказаного Договору спростовуються матеріалами справи.

Загальна норма щодо розірвання договорів встановлена ст. 651 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Ст. 188 ГК України також передбачено, що зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено право органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування достроково розірвати договір з автомобільним перевізником в разі порушення ним умов договору чи дозволу. При цьому в даній нормі не вказано про право на одностороннє розірвання такого договору, отже при вирішення даного спору необхідно керуватись умовами Договору.

Як вбачається з Договору ним передбачено право Відповідача на одностороннє розірвання Договору за наявності певних порушень Позивача як Перевізника, і в певному порядку.

Як зазначено вище, Відповідач направив Позивачу претензію № 733 від 18.06.2013, у якій зазначено про виявлені відповідачем порушення під час виконання договору, про припинення договірних відносин з позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 3.3.18 договору. Відповідач у претензії зазначив про недійсність договору від 09.03.2011 № 8/11 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування з 21.06.2013. Тобто, відповідач претензією № 773 від 18.06.2013 повідомляє позивача про недійсність договору з 21.06.2013, а не про розірвання договору в односторонньому порядку, як це передбачено умовами договору. Питання визнання недійсним правочину відповідно норм ст. 215 ЦК України віднесено до компетенції суду.

Отже, суд дійшов висновку про те, що претензія № 773 від 18.06.2013 не є повідомленням про розірвання договору у розумінні п. 3.5. договору.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що на момент звернення позивача з позовом та на момент прийняття рішення по справі правочин з розірвання Договору № 8/11 від 09.03.2011 на перевезення пасажирів по міському автомобільному маршруту загального користування не вчинено в у встановленому порядку, та відповідно цей Договір не є розірваним.

З огляду на вказане позивач не довів наявність підстав для задоволення позову. Позовні вимоги визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 20.09.2013.

Суддя Т.М. Мінська