Рішення

від 24.11.2006 по справі 11/360-06-10042

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/360-06-10042

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2006 р.Справа  № 11/360-06-10042

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”.  

До відповідачів:  1)   Одеської залізниці;

                          2)    Державного підприємства „Донбасантрацит”.

про стягнення 1051,56 грн.   

                                                                                                   Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Гуцалюк Д.В. (за довіреністю);

від відповідачів: 1) Одеської залізниці –Кірічек С.В. (за довіреністю);

                        2) ДП „Донбасантрацит” –не з'явився.  

СУТЬ СПОРУ: 26.09.2006 р. за вх. № 12135 ВАТ „Вінницяоблпаливо” (далі –Позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та ДП „Домбасантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 1051,56 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 07.11.2006 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідачів вартість нестачі вантажу у розмірі 846,19 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (18.10.2006 р. вх. № 23030).

Відповідач (ДП „Домбасантрацит”) належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судові засідання 18.10.2006 р., 10.11.2006 р. та 24.11.2006 р. не з'явився, представників не направив, надав відзив на позов (вх. № 26097 від 20.11.2006 р.), в якому проти позову заперечує.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив:

ДП „Донбасантрацит” по залізничній накладній № 51613743 від 02.03.2006 р., в напіввагоні № 66376849 відвантажило на адресу ВАТ „Вінницяоблпаливо” вугілля марки Антрацит АМ у кількості 67000 кг.

За вимогою одержувача вантажу на станції призначення проведено переважування вагону на 150 т. вагах, в результаті якого виявлено нестачу вантажу у розмірі 4,1 т., про що складено комерційний акт серії БЖ № 309415/1 від 08.03.2006 р.

Згідно рахунку постачальника № 74-1 від 31.03.2006 р. вартість однієї тони вугілля АМ у напіввагоні № 66376849 складає 220,83 грн. без ПДВ (265 грн. з ПДВ).

Позивачем розраховано розмір збитків від недостачі, з урахуванням 1 % норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) та провізної плати у розмірі 176,91 грн., сума яких склала 1051,56 грн.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.10.2006 р. вх. № 23030, та зазначає, що навантаження здійснювалось силами відправника вантажу, ним же визначена і маса вантажу, без участі представника залізниці, навантаження нижче бортів. Вагон прибув у справному стані, без ознак втрати вантажу.

Також Відповідач зазначив, що для вантажів навантажених у вологому стані норма нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) складає 2 %.

Відповідач (ДП „Домбасантрацит”) належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання 18.10.2006 р., 10.11.2006 р. та 24.11.2006 р. не з'явився, представників не направив, 20.11.2006 р. за вх. № 26097 надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що проти позовних вимог заперечує посилаючись на ст.ст. 110, 125 Статуту Залізниць України, та просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд при вирішенні спору, пов'язаного із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагоні відкритого типу, виходить з того, що п. “а” ст. 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутністю ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Частиною 2 ст. 32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Крім того згідно до ст. 129 Статуту Залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За даними комерційного акту серії БЖ № 309415/1 від 08.03.2006 р. вантаж надійшов у технічно справному вагоні. Люки і двері щільно прилягають до рами вагону, слідів втрати або течі вантажу не виявлено, маркіровка відсутня. Завантаження рівномірне без виїмок і поглиблень, нижче за рівень бортів на 550 мм.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 п. 5, п. 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542 перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо недодержання відправником вантажу – ДП „Домбасантрацит” вимог ст.ст. 27, 32 Статуту залізниць України, Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що матеріали справи не свідчать про вину Одеської залізниці щодо недостачі вугілля згідно комерційного акту серії БЖ № 309415/1 від 08.03.2006 р., тому відповідно до ст.ст. 27, 32, 111 Статуту залізниць України відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відправника вантажу –ДП „Домбасантрацит”.

Уточнений розрахунок збитків від нестачі вантажу, здійснено Позивачем неправильно. Зазначений розрахунок суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивачем здійснено розрахунок розміру недостачі з урахуванням норми недостачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 2% та зазначено вартість вугілля 255 грн. з ПДВ, проте в судовому засіданні від 24.11.2006 р. Позивач надав пояснення, що вартість вугілля згідно додаткового узгодження № 16 до договору № 1.21 від 15.02.2006 р., а також рахунку № 74-1 від 31.03.2006 р. –складає 265 грн. з ПДВ.

Відповідно до розрахунку суду збитки від нестачі складають: 4100 кг –1340 кг (2% від 67000 кг) = 2760 кг х 0,265 грн. = 731,40.

В частині стягнення з відправника вантажу збитків, пов'язаних із сплатою провізної плати у більшому розмірі, слід відмовити, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи стягнення з відправника вантажу збитків, пов'язаних з провізної платою, Позивач посилаючись на ст.ст. 193, 216, 217, 224, 225, 314, 315 Господарського кодексу України та на ст. 526, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 224 Господарського кодексу України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).   

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 ЦК України).

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано доказів існування договірних відносин по поставці вугілля у напіввагоні № 66376849 між ДП „Домбасантрацит” та ВАТ „Вінницяоблпаливо”. Більш того наявні матеріали справи, а саме договір № 1-21 від 15.02.2005 р. та додаткове узгодження № 16 до нього, а також рахунок № 74-1 від 31.03.2006 р. свідчать про те, що поставка вугілля у напіввагоні № 66376849 була здійснена ПП „Розма Плюс”. Провізна плата у розмірі 2880,00 грн. без ПДВ за вантаж вугілля у кількості 67000 кг. у напіввагоні № 66376849 сплачена саме ПП „Розма Плюс”.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача в частині стягнення з  відправника вантажу ДП „Донбасантрацит” збитків завданих ВАТ „Винницяоблпаливо”, у зв'язку із сплатою останнім провізної плати у більшому розмірі, ніж ту, яку він мав сплатити за фактичну кількість отриманого вантажу, задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та недоведені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок ДП „Донбасантрацит”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донбасантрацит” (94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, п/р 2600730120636 в АК ПІБ м. Красний Луч, МФО 304375, код 32446546) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, п/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код 01880670) –731,40 грн. збитків від нестачі вантажу; 102 грн. –держмита; 118 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3. Одеську залізницю –звільнити від відповідальності.

4. В решті позову –відмовити.

          Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                         Власова С.Г.  

Рішення підписано 27.11.2006 р. в порядку ст. 85 ГПК.