Рішення

від 18.12.2006 по справі 4/412-06-10016

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/412-06-10016

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2006 р.Справа  № 4/412-06-10016

Позивач: ВАТ ”Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”  в особі Ізмаїльських електричних мереж

Відповідач: ПП «Тепло»

Про стягнення  28389,80 грн.

                                        Суддя      Літвінов С. В.

Представники:

Від позивача: Дубей Є.В.  по довіреностям        

Від відповідача: Бурмак А.П. по паспорту

Суть спору:           ВАТ „Одесаобленерго” в особі Північного району електричних мереж звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 28389,80 грн..

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить в позові про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини електричної енергії відмовити з підстав викладених у відзиві.

                    Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

          21.02.2002 року між ВАТ „Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж та відповідачем було укладено договір №599 про постачання електричної енергії, відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію відповідачу , а останній сплачувати її вартість.

Згідно з п. 8.7. строк дії договору сторонами встановлено до 31.12.2002 року та він вважається щорічно продовженим, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявить про відмову від нього або перегляд його умов. Оскільки не одна з сторін не заявила про відмову від договору або перегляд його умов, то він є чинним по теперішній час.

Додатковою угодою до договору сторони узгодили обсяги постачання електричної енергії на кожний місяць  наступного року, зокрема на березень 2005 року –61тис. кВт/год .

Так, фактично відповідачем було спожито в березні 2005р.-34880 кВт.г., що доводиться показниками приладів обліку останнього.

Відповідно до п.2 додаткової угоди до договору та п.5.3 Правил КЕЕ  за підсумками розрахункового періоду договірна (гранична) величина споживання електричної енергії коригується Постачальником електроенергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електроенергії, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення договірних величин, і доводиться письмовим повідомленням Споживачу в односторонньому порядку на протязі місяця після вручення йому рахунку на сплату за спожиту електроенергію. Це повідомлення є невід”ємною частиною договору і підлягає обов”язковому виконанню Споживачем.

В зв”язку з тим, що відповідач сплатив за спожиту електричну енергію за березень 2005р. не в повному обсязі йому була скоригована договірна величина споживання електричної енергії на березень 2005р. склала 4996квт\г., тому перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 29884кВт/г в сумі 28389,80грн..

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживач  сплачує постачальнику електричної енергії 5-кратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

 Отже, відповідно із умовами договору та додатками до нього споживачу нараховано п'ятикратну вартість спожитої у березень 2005р року електричної енергії у сумі 28389,80грн..

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі слідуючього:

Статтею 27 Закону України „Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Згідно ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику”  у випадку перевищення договірної величини електроенергії споживачі ( крім населення ) сплачують енергопостачальникам п”ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною електроенергії, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною електричної енергії.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст.26  Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що зазначається у ст.27 названого Закону, на думку суду, за своєю природою є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.

Виходячи з наведеного, згідно ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем сплачена повністю з невеликою затримкою.

Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави для нарахування п'ятикратної вартості за перевищення договірної величини електроенергії у ВАТ „ЕК Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договорами відповідачем та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору в частині стягнення санкцій за перевищення договірної величини електроенергії застосувати ст. 233 ГК України, зменшити розмір санкцій та стягнути з відповідача на користь позивача санкції у розмірі 8389,80грн..

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та викладені у судових засіданнях доводи сторін в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 8389,80грн..

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись  Законом України „Про електроенергетику”, ст. 233 ГК України,  ст. ст. . 44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суддя , -

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ПП «Тепло» ( Одеська область, м. Вилкове, вул. Сонячна, 6) код 31554757 на користь ВАТ “Одесаобленерго”  в особі Ізмаїльських електричних мереж (м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1) поточний рахунок зі спеціальним режимом № 26030333350028 Ізмаїльському відділенні ПІБ, МФО 328492, код 00132187  суму боргу  8389,80грн. за перевищення договірних величин, державне мито  85,17грн. та витрати  на ІТЗ судового процесу в розмірі 35,40 грн..

                  Рішення суду набирає законної сили після 10 денного строку

                                                         з дня його прийняття.

                               Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

              Суддя                                                                                       Літвінов С.В.