Постанова

від 23.08.2013 по справі 819/1890/13-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1890/13-a

23 серпня 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

представників позивача Лучківа В.Т., Батьковця Ю.М., Бобелюк О.В.

представника відповідача Креховця В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Лановецького міжрайонного управління водного господарства до Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції про скасування п. 3, 4 вимоги від 27.06.2013 №19-19-13-14/637, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Лановецьке міжрайонне управління водного господарства (надалі - позивач, Лановецьке МУВГ, Управління) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції (надалі - відповідач, Кременецька МДФІ) про визнання незаконними пунктів 3, 4 вимоги Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції від 27.06.2013 року №19-19-13-14/637 «Про усунення виявлених недоліків ревізії фінансово-господарської діяльності Лановецького міжрайонного управління водного господарства».

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Кременецькою МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Лановецького міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 01.01.2013 року. За результатами ревізії складено акт від 30.05.2013 року №19-22/53, яким встановлено порушення вимог законодавства, зокрема: порушення вимог ст.3.1.18 ДБН Д.1.1.-1-2000 затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 року №174, а саме проведено зайвих виплат бюджетних коштів, внаслідок завищення вартості ремонтно - будівельних робіт на загальну суму 25090,15 грн. та включення недостовірних даних до бюджетних запитів на 2012 рік в частині планування коштів загального фонду на витрати, які повинні здійснюватись за рахунок коштів, що надійшли до спеціального фонду, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних асигнувань загального фонду кошторису на суму 33940 грн.

Позивач вважає, що йому протиправно та необґрунтовано було пред'явлені вимоги №19-19-13-14/637 від 27.06.2013 року, пунктами 3, 4 які зобов'язують усунути виявлені ревізією порушення, а саме перерахувати до Державного бюджету України завищену вартість виконаних робіт на суму 25090,15 грн. та зайво заплановані кошти по загальному фонду кошторису в сумі 33940 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що при виплаті заробітної плати із загального фонду кошторису Управління керувалось листом Міністерства фінансів України до Головного КРУ України №31-07320-16-9/22626 від 14.09.2011 року, на підставі якого, працівникам Лановецького МУВГ, які надавали платні послуги, державні функції виконано в повному обсязі та відповідно заробітна плата із загального фонду виплачена повністю.

Щодо пункту 4 пред'явленої вимоги, зазначив, що чинним законодавством, п.1 ст.3, п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», порушення яких констатує в даному випадку відповідач в акті перевірки, не заборонено включати в дохід від надання платних послуг, кошторисний прибуток, що відноситься до витрат які враховуються у вартості будівництва.

На підставі вище наведено позивач просить скасувати п. 3 та 4 вимоги Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції від 27.06.2013 року №19-19-13-14/637.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши письмові заперечення у яких відзначено, що деякими працівниками Лановецького МУВГ надавались платні послуги, в калькуляцію вартості яких входить і заробітна плата, кошти за надання платних послуг зараховуються до спеціального фонду, то відповідно і заробітну плату за робочий час затрачений на надання таких платних послуг працівникам слід було виплачувати за рахунок спеціального фонду.

Відмітили, що Лановецьке МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією та належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади та передбачає виконання позивачем безпосередніх функцій, в тому числі надання платних послуг. Проте, чинним законодавством не передбачено право на отримання прибутку неприбутковими організаціями, зокрема на отримання кошторисного прибутку при виконанні будівельних робіт.

Представник відповідача вважає, що оскаржені вимоги прийняті на підставі, у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства судом встановлені наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, Кременецькою МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Лановецького міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якої складено акт від 30.05.2013 року № 19-22/53 (а.с. 10-48).

Ревізією встановлено, протягом липня - грудня 2010 та 2011 Лановецьким МУВГ проводились роботи передбачені бюджетною програмою КПКВ 5001050 „Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами", зокрема в липні - грудні 2010 року виконано роботи по відновленню і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Вирля Кременецького району на загальну суму - 81806 гривень, та протягом липні - грудні 2010 та 2011 виконані роботи по розчистці русла р. Добринь і її притоків для покращення гідрологічного режиму і санітарного стану в межах Устечівської і Староолексинецької сільських рад Кременецького району на загальну суму - 386953 гривень.

Дані роботи проводилися у відповідності до контрактів від 18.06.2010 №1/10 та №2/10, укладених між Тернопільським обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарству «Тернопільводгосп» та Лановецьким МУВГ.

Протягом липня - грудня 2010, 2011 та 2012 років на виконання договорів по наданню платних послуг бюджетним установам, Лановецьким МУВГ виконано земляних робіт та надано транспортних послуг за рахунок коштів місцевого бюджету на суму 172611 гривень.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 18.04.2012 року №13, виданої Збаразькою МДПІ (а.с. 63), Лановецьке МУВГ включено в Реєстр неприбуткових організацій та установ.

Згідно акту ревізії, по 3 актах виконаних підрядних робіт по відновленню і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Вирля Кременецького району (ф.КБ-2в) та по 9 актах виконаних підрядних робіт по розчистці русла р. Добринь і її притоків для покращення гідрологічного режиму і санітарного стану в межах Устечівської і Староолексинецької сільських рад Кременецького району з освоєння бюджетних коштів при виконанні вказаних робіт, зокрема і при освоєнні коштів за вказаними програмами, Управлінням - підрядником був закладений кошторисний прибуток, що є порушенням вимог ст. 3.1.18 ДБН Д. 1.1.-1-2000 затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (з внесеними змінами), а також вимог вищезазначеного Закону (а.с. 46).

Як слідує з акту перкевірки, внаслідок безпідставного включення в акти виконаних робіт ф. КБ-2в кошторисного прибутку за липень - вересень 2010 року, серпень - грудень 2011 року Лановецьким МУВГ завищено вартість виконаних робіт по відновленню і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р.Вирля Кременецького району Тернопільської області та по розчистці русла р.Добринь і її притоків для покращення гідрологічного режиму і санітарного стану в межах Устечівської і Староолексинецької сільських рад Кременецького району на загальну суму 27266 грн., разом з ПДВ.

Аналогічні порушення, пов'язані з безпідставним включенням в акти виконаних робіт кошторисного прибутку, допущенні з освоєння коштів місцевого бюджету протягом липня - грудня 2010, 2011 та 2012 на виконання договорів по наданню платних послуг бюджетним установам. Внаслідок безпідставного включення по 30 актах виконаних робіт ф. КБ-2в кошторисного прибутку в липні - грудні 2010 року, за 2011 - 2012 роки Управлінням, завищено вартість виконаних робіт по наданню платних послуг бюджетним установам (виконання земляних робіт та надано транспортних послуг) на загальну суму 6674 гривень, разом з ПДВ.

Тобто, за рахунок безпідставного включення в акти виконаних робіт ф.КБ-2в кошторисного прибутку за 2010-2012 роки Управлінням завищено вартість виконаних меліоративних робіт на загальну суму 33940 грн. (а.с. 46-47).

Згідно акту ревізії, операцію з безпідставного включення в акти виконаних робіт ф.КБ-2в кошторисного прибутку в бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері №4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» за дебетом субрахунку 364.1 «Розрахунки з іншими дебіторами», та кредитом субрахунку 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» за 2010-2012 роки, що є порушенням п.1 ст.3 та п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звідність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закону №996-ХІV).

Тернопільським обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарству «Тернопільводгосп» за виконані роботи проведено повний розрахунок з Лановецьким МУВГ, кошти зараховано на спеціальний рахунок, за виключенням витрат Замовника на утримання служби, витрат на технічний нагляд та проведення тендерів. Таким чином, збитки державного бюджету склали 33940 грн.

Як вбачається з ревізії, за період з 01.07.2010 по 01.01.2013, згідно розрахунків, проведених на підставі даних про кількість проведених платних послуг, суми заробітної плати та суми нарахування на заробітну плату у складі калькуляції вартості витрат на проведення робіт, відповідно затверджених калькуляцій, незаконні видатки загального фонду на виплату заробітної плати та нарахувань на неї працівникам Лановецького МУВГ, які надавали платні послуги склали 25090,15 грн., в тому числі за КЕКВ 1111 «Заробітна плата» - 18417,96 грн. та за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» - 6672,19 грн.

Ревізією встановлено, що при наданні позивачем окремих платних послуг за рахунок коштів спеціального фонду, заробітна плата працівників, що були задіяні при виконанні зазначених послуг та нарахування на заробітну плату в ревізійному періоді планувались і проводились за рахунок коштів загального фонду кошторису, що суперечить ст.13 і ч.4 ст.23 Бюджетного Кодексу, п.23 та п.49 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (а.с. 43).

Лановецьким МУВГ включено недостовірні дані до бюджетних запитів на 2010-2012 роки в частині планування коштів загального фонду на витрати, які повинні здійснюватись за рахунок коштів, що надійшли до спеціального фонду, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних асигнувань загального фонду кошторису на суму 25090,15 грн. за 2010-2012 роки, чим нанесено збитків на зазначену суму (а.с. 43).

Так як, згідно звіту ф.№2-д, №2-м "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду" за 2010-2012 роки за КЕКВ 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" та КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" фактичні видатки відповідають касовим видаткам і бюджетним асигнуванням, затвердженим в кошторисі, отже зайво заплановані кошти використано в повній мірі.

На думку ДФІ, позивачем включено недостовірні дані до бюджетних запитів на 2010-2012 роки в частині планування коштів загального фонду на витрати, які повинні здійснюватись за рахунок коштів, що надійшли до спеціального фонду, що призвело до затвердження необгрунтованих бюджетних асигнувань загального фонду кошторису на суму 25090,15 грн., чим Управлінням нанесено державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на аналогічну суму.

Не погодившись із актом ревізії, позивачем було подано заперечення, у відповідності до якого 20 червня 2013 року Кременецькою МДФІ складено висновок на вказане заперечення до акта ревізії фінансово-господарської діяльності Лановецького міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 року по 01.01.2013 року, згідно якого зазначено, що висновки ревізора являються вірними.

У зв'язку з виявленим порушенням, позивачу були пред'явлені вимоги від 27.06.2013 року №19-19-13-14/637, пунктами 3 та 4 яких позивача зобов'язано усунути виявлені ревізією порушення, а саме: перерахувати до Державного бюджету України зайво заплановані кошти по загальному фонду кошторису в сумі 25090,15 грн. та завищену вартість виконаних робіт на суму 33940 грн.

При вирішенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Лановецьке міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів №92 від 27.02.2012 Лановецьке МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Згідно положень пп. а) пп. 7.11.1, 7.11.2, 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який частково втратив чинність у зв'язку із набуттям чинності Податковим кодексом України, і діяв в обревізований період - протягом 2010 року) дана стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є, зокрема, органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п. 10 ст. 157 Податкового кодексу України, так доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті "а" пункту 157.1 цієї статті, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб, який затверджено постановою КМ України №1379 від 29.07.1999 (в редакції постанови КМ України №1743 від 16.11.2002) та Перелік платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, який затверджено постановою КМ України №1101 від 26.10.2011 передбачають, що бюджетні установи та організації, які належать до сфери управління Державного комітету по водному господарству до яких, зокрема, належить і позивач, мають право надавати наступні види платних послуг: інженерні, гідрогеологічні, еколого-геологічні вишукування, проектні та топографо-геодезичні роботи, складання проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію невеликих об'єктів зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних споруд, ремонтних, проведення протиповеневих, культуртехнічних, планувальних та інших робіт; будівництво ставків та водойм, гідротехнічних і протиповеневих споруд, проведення днопоглиблювальних та піскоструминних робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до п.п. 7.11.8 п.7.11. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 157.10 Податкового кодексу України, а також п.п. 11, 12 Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб, затвердженого постановою КМ України від 29.07.1999 року № 1379, п.п. 9, 10 Переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, затвердженого постановою КМ України №1101 від 26.10.2011 - Лановецьке МУВГ, має право надавати платні послуги на замовлення юридичних та фізичних осіб, зокрема, по будівництву ставків та водойм, гідротехнічних і протиповеневих споруд, днопоглиблювальних та піскострумних робіт, з виконання земляних робіт, ремонтно-будівельних, протифільтраційних робіт тощо.

Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування встановлено Державними будівельними нормами України "Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000", затвердженими наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000 (в редакції, що діяла в обревізований період), які носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Пунктами 3.1.18, 3.1.18.3 ДБН Д.1.1-1-2000 визначено, що кошторисний прибуток - це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт. Кошторисний прибуток в кошторисній документації враховується при здійсненні будівництва підрядним способом в обов'язковому порядку.

Відповідно до п. 1.4.1 ДБН Д.1.1-1-2000 кошторисний прибуток входить до системи ціноутворення в будівництві і відноситься до витрат, які враховуються у вартості будівництва і визначається не за нормами, а розрахунково.

Пунктом 3.3.1 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України у відповідь на запит Тернопільського обласного управління водних ресурсів №436 від 26.04.2013 надано відповідь №8/9 - 145 -13 від 21.05.2013, в якій роз'яснило, що відповідно до п.3.3.1 ДБН Д.1.1-1-2000 договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

У разі, якщо в договірній ціні підрядника враховано кошторисний прибуток, обчислення вартості виконаних обсягів будівельних робіт здійснюється з урахуванням кошторисного прибутку, погодженого в договірній ціні (а.с. 83).

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що Лановецьке МУВГ мало право, як неприбуткова організація, надавати платні послуги по виконанню робіт по відновленню і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Вирля та розчистці русла р. Добринь і її притоків для покращення гідрологічного режиму і санітарного стану в межах Устечівської і Староолексинецької сільських рад Кременецького району з урахуванням положень ДБН Д.1.1-1-2000 щодо визначенні вартості будівельних робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.05.2013 у справі №К-19139/10.

Щодо правомірності п. 3 вимог ДФІ та виплати заробітної плати із загального фонду працівникам, які надавали окремі платні послуги по спеціальному фонду, суд відзначає наступне.

Статтею 13 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Частиною 4 статті 23 Бюджетного кодексу визначено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Згідно п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28 лютого 2002 р. № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Позивачем використання коштів спеціального фонду, які надійшли як плата за послуги здійснювались відповідно до п. 23 вказаного Порядку, за встановленими напрямками використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом та на проведення заходів пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені видатками загального фонду.

Як вбачається з акту ревізії, жодних фактів нецільового використання коштів спеціального фонду кошторису або їх використання з порушенням бюджетних призначень не встановлено.

Відповідно до переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 (втратила чинність 9 березня 2011 року, відповідні положення включені до Бюджетного кодексу України), надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто пов'язаних з виконанням основних функцій і завдань цих установ, використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням цих послуг. Такими витратами перш за все є забезпечення необхідними матеріалами, обладнанням, технікою, інвентарем, виготовленням бланків тощо.

Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства, видатки на заробітну плату обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм.

Тобто у разі коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу, і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.

При виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду (в разі неможливості виділити окремі структурні підрозділи для надання відповідних послуг), у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників.

При цьому при плануванні видатків на преміювання вищезазначених працівників мають бути враховані положення пункту 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ № 228, відповідно до яких видатки спеціального фонду плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Аналогічну позицію висловило і Міністерство фінансів України у своєму листі "Про надання роз'яснень" №31-07320-16-9/22626 від 14.09.2011.

Як слідує, з пояснень головного бухгалтера Лановецького МУВГ, платні послуги працівниками позивача надавалися в межах норм робочого часу, а при виплаті заробітної плати керувалися роз'ясненнями Мінфіну №31-07320-16-9/22626 від 14.09.2011.

На підставі викладено суд вважає, що при виплаті заробітної плати працівникам позивача за рахунок коштів загального фонду кошторису, Лановецьким МУВГ не було порушено вимог чинного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.

Визначаючись щодо правомірності прийняття оскаржених п. 3, 4 вимог листа Кременецької МДФІ №19-19-13-14/637 від 27.06.2013 року, відповідно до вимог ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийнятті з порушенням норм чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому з метою захисту цих прав суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись, ст.ст. 2, 70, 71, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункти 3, 4 вимог Кременецької міжрайонної державної фінансової інспекції, викладених в листі «Про усунення виявлених недоліків ревізії фінансово-господарської діяльності Лановецького міжрайонного управління водного господарства за період з 01.07.2010 по 01.01.2013» від 27.06.2013 року №19-19-13-14/637.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Лановецького міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 01035466) 590,30 гривні (п'ятсот дев'яносто гривень 30 копійок) сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова складена в повному обсязі та підписана 27 серпня 2013 року/

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.