Постанова

від 12.12.2006 по справі 25/412-06-10639#

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/412-06-10639#

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" грудня 2006 р.Справа  № 25/412-06-10639#

За позовом: Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Одеса

до відповідача:  СЗАТ „Агрофирма ім. С.Лазо”, Одеська область, Тарутинський район, с. Надрічне

про стягнення 16662,79грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В  судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Одинцова Л.М., довіреність № 04-1/456 від 28.12.05р.

Від відповідача: Волошина Л.В., довіреність № 177/07-17 від 02.02.06р.

В судовому засіданні  від 12.12.06р. приймали участь представники:

Від позивача: Одинцова Л.М., довіреність № 04-1/456 від 28.12.05р.

Від відповідача: Волошина Л.В., довіреність № 177/07-17 від 02.02.06р.

Суть спору: про стягнення  з СЗАТ „Агрофирма ім. С.Лазо” адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів  у 2005р.  в сумі 15804,60грн. та пені  за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських  санкцій в сумі 858,19грн.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду супровідним листом від 03.11.06р. вх. № 24529 витребувані документи,

Представник відповідача проти позову заперечує,  надав суду відзив на позов від 30.10.06р. вх. № 24025, в якому зазначає, що ним було здійснено всі передбачені законодавством заходи для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги  про стягнення з СЗАТ „Агрофирма ім. С.Лазо” адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів  у 2005р.  в сумі 15804,60грн. та пені  за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських  санкцій в сумі 858,19грн.  вважає  безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 18 Закону України „Про основи соціальної  захищеності інвалідів в Україні”  обов'язок по забезпеченню працевлаштування інвалідів покладено на державну службу зайнятості, а не на  підприємства, установи та організації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Згідно поданого СЗАТ „Агрофирма ім. С.Лазо” до Одеського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів звіту  про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства складає 348 чоловік,  норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 14 чоловік, фактично було працевлаштовано 10 інвалідів за 2005 р.

Звідси, кількість незайнятих робочих місць для інвалідів  на підприємстві становить 4 місця, за не створення яких позивачем нараховано   адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів  у 2005р.  в сумі 15804,60грн. та пеню  за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських  санкцій в сумі 858,19грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” від 21 березня 1991 року  №  875-XII  для   підприємств   (об'єднань),   установ   і організацій  незалежно  від  форми  власності   і   господарювання встановлюється    норматив    робочих   місць   для   забезпечення працевлаштування  інвалідів  у  розмірі  чотирьох  відсотків   від середньооблікової   чисельності   штатних  працівників  облікового складу  за  рік,  а  якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця. Підприємства, установи,    організації,  у тому  числі підприємства,  організації  громадських організацій   інвалідів, фізичні   особи,  які  використовують  найману  працю,  самостійно розраховують  кількість робочих   місць  для   працевлаштування інвалідів  відповідно до нормативу,  встановленого частиною першою цієї  статті,  і  забезпечують  працевлаштування  інвалідів.   При розрахунках   кількість   робочих  місць  округлюється  до  цілого значення.

        Частинами 1, 2 ст.20 вищезазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичні    особи,    які    використовують   найману   працю,   де середньооблікова   чисельність   працюючих  інвалідів  менша,  ніж установленого  нормативом,  передбаченим  статтею  19  цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  адміністративно-господарські   санкції,   сума   яких визначається  в  розмірі  середньої  річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  установі,  організації,  у тому числі підприємстві,   організації  громадських  організацій  інвалідів, фізичної  особи,  яка  використовує найману працю, за кожне робоче місце,  призначене  для  працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом...

Пунктом 5 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування  інвалідів”, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314 передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві  органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Робоче  місце  інваліда  вважається  створеним,  якщо воно відповідає  встановленим  вимогам  робочого  місця  для  інвалідів відповідної    нозології,    атестоване    спеціальною    комісією підприємства     за    участю    представників    МСЕК,    органів Держнаглядохоронпраці,   громадських   організацій   інвалідів,  і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда ( п. 3 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування  інвалідів”, затверджене Постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314).

Із змісту ст. 18 „Про основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні”  від 21 березня 1991 року  N 875-XII вбачається, що обов'язок займатись пошуком інвалідів для працевлаштування покладено на Державну службу зайнятості.

Даний припис  знаходить своє відображення у п. 10 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, яким передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх розбіжностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

На виконання вищевикладених вимог законодавства позивачем були здійсненні  заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а саме внесено зміни та доповнення до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом, атестаційною комісією  за участю спеціаліста УПСЗН  проведено  атестацію та визначено робочі місця, де можливе працевлаштування інвалідів, подано  Одеському обласному  відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіти за серпень-грудень 2005р. з наявністю вакансій для інвалідів,  повідомлено Тарутинський центр зайнятості про  вільні вакансії робочих місць для інвалідів, що підтверджується доданими до матеріалів справи листом Управління праці та соціального захисту населення Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 1874 від 21.09.05р., листом Тарутинського центру зайнятості від 26.07.06р. № 556,  змістом колективного договору, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Тарутинської райдержадміністрації.

Статтею 218 Господарського Кодексу  України передбачено, що  підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушеня...

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем були проведені всі передбачені законодавством  заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів  на підприємстві,   у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог щодо  стягнення з СЗАТ „Агрофирма ім. С.Лазо”  адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р.  в сумі 15804,60грн. та пені  за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських  санкцій в сумі 858,19грн.

         Згідно ч. 1 ст.69 КАСУ доказами   в   адміністративному  судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін,  третіх  осіб  та  їхніх  представників, показань   свідків,   письмових   і   речових  доказів,  висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАСУ передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному,повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд  вважає заявлені позивачем позовні вимоги необгрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволені в повному обсязі.

      Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                          ВИРІШИВ:

1.Відмовити в задоволені позову повністю.

   Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

   Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.      

Суддя                                                                                 ######## #.#.