Рішення

від 19.09.2013 по справі 922/3171/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р.Справа № 922/3171/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, місто Харків, вулиця Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119; до об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09", 61106, м. Харків, проїзд Плитковий, 1, код ЄДРПОУ 36626024; про стягнення 36869, 93 грн. за участю представників:

позивача - Танчак Н.В., довіреність №38-2072/470 від 10.05.2012р.;

відповідача - не з"явився.

В розпочатому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" про стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань у сумі 36869,93грн.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №15004 від 01.10.2009р. в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за період з березня 2012 року по квітень 2013 року. В якості правових підстав позову вказує на приписи статей 161, 165, 525, 526, 625 ЦК України.

Відповідно до витягу від 30.07.2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/3171/13 призначено для розгляду судді Суярко Т.Д.

Відповідно до витягу від 22.08.2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/3171/13 призначено для розгляду судді Френдій Н.А., підстава повторного автоматичного розподілу: відпустка судді Суярко Т.Д.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 10.09.2013р. оголошено перерву до 19.09.2013р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідач за період з березня 2012 року по квітень 2013 року, в порушення п.п. 3.2.6., 6.4. договору, не оплачував послуги з постачання теплової енергії, в зв"язку з чим у останнього перед позивачем утворилася сума заборгованості у розмірі 36869,93грн., і до теперішнього часу заборгованість в сумі 29118,64грн. відповідачем не погашена.

Відповідач свого повноважного представника не направив, докази, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі та відзиву на позов, не надав, своїм конституційним правом на захист не скористався, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 22.08.2013р. відповідачу 02.09.2013р. та телефонограмою про оголошення перерви в судовому засіданні 10.09.2013р.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (теплопостачальна організація) та об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" (споживач) укладено договір №15004 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009р., згідно умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов"язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язаний оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості, вартість якої згідно з п. 3.2.6. договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року (п. 10.1. договору). Згідно з п. 10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано та матеріали надані до позовної заяви дають підстави дійти висновку про те, що вказаний договір є діючим до 31.12.2013 року.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору (арк.спр.13), у якому встановлено, що обсяги постачання теплової енергії - Q рік = 173,143 Гкал, за кожним видом і параметром теплоносія та орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент договору, становить 36461,02грн., ПДВ 7292,20грн., усього 43753,23грн. (п.5. додатку). Об"єкт теплоспоживання - гуртожиток - ОСББ "Східний-09", адреса об"єкту теплоспоживання: п-д Плитковий, 1.

Факт підключення та відключення споживача до джерела теплової енергії підтверджується актами №170/9196 від 09.04.2012р., №170/8037 від 17.10.2012р. та №170/44 від 14.04.2013р. (а.с.18-20).

Згідно з п. 6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Договором також передбачено (п. 6.2), що крім оплати теплової енергії за тарифом, споживач відшкодовує теплопостачальній організації витрати, пов"язані з неповерненням теплоносія (витоку), виходячи з планової собівартості одержаної води від постачання та її хімочищення, або знесолення, яка приймається як собівартість в середньому по всім джерелам теплової енергії теплопостачальної організації.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору визначено, що споживач за 3 дні до потачку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28 числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18 числа місяця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Як слідує з матеріалів справи, за період з грудня 2012 року по квітень 2013 року у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 30.07.2013р. (момент подання позову до суду) становить 36869,93 грн.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Проте, в порушення п.6.4. договору, відповідач вартість отриманої теплової енергії своєчасно та в повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за період з березня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 36869,93 грн.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивачів щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 36869,93 гривень нормативно та документально обґрунтованою, не спростованою відповідачем, та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору, у зв'язку із задоволення позову, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в силу вимог ч.4 ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Східний-09" (61106, м. Харків, проїзд Плитковий, 1, код ЄДРПОУ 36626024) на користь комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вулиця Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за неналежне виконання договірних обов'язків в сумі 36869,93грн. та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.09.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.