Рішення

від 10.09.2013 по справі 922/2745/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/2745/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова до Колективного підприємства "Будівельно-монтажного управління "Лозовагазсервіс", м. Лозова про стягнення коштів в розмірі 10812,51 грн. за участю :

Представник позивача - Чумак Ю.О. дов. №1315 від 30.05.2013р.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Колективного підприємства "Будівельно-монтажного управління "Лозовагазсервіс" про стягнення основної заборгованості у розмірі 9991,51грн., пені у розмірі 440,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 116,32грн. та 3% річних у розмірі 264,22 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення №112 від 01.08.2010р.

Через канцелярію суду 06.09.13р. від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви (вх.№32508) з розрахунком заборгованості та документи для їх долучення до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. с. 16).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між комунальним підприємством "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області ("Лозоваводоканал") - позивач та Колективним підприємством "Будівельно-монтажним управлінням "Лозовагазсервіс" (Субабонент) - відповідач 01.08.2010р. укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №112, далі - Договір, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати відповідача, який приєднаний до мереж АТЛ 16309 КП "Комжитло" (Абонент) за узгодженням з Абонентом питною водою, що відповідає ДОСТ 2874-82 "Вода питна" або дозволу Держстандарту України і Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, також приймати від нього стічні води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Спірні відносини регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), Цивільним кодексом України (п. 1.2 Договору).

Згідно пунктів 5.6 та 5.7 Договору рахунки за воду і скидання стічних вод до мережі водовідведення виписуються позивачем з останнього дня поточного місяця по друге число наступного місяця і представляються відповідачу. Розрахунок за спожиту воду та скид стічних вод відповідачем повинен бути здійснений в трьохдобовий строк з моменту пред'явлення рахунку.

В зв'язку з тим, що на території КП БМУ «Лозовагазсервіс» знаходився житловий будинок, який був власністю підприємства і перебував у нього на балансі, послуги з водопостачання та водовідведення споживачам - мешканцям вказаного житлового будинку надавались відповідачем. Для нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення на підставі Договору позивач щомісячно формував два рахунки; № 112 (об'єми послуг наданих КП БМУ «Лозовагазсервіс» і їх вартість) і № 110 (об'єми послуг наданих населенню і їх вартість). Відповідно для розрахунків з відповідачем позивач застосовував тарифи встановлені для категорії «інші споживачі» з 01.08.2010 р. по 01.06.2011 р. водопостачання - 7,62 гри. за 1 м. куб. і водовідведення - 6,91 грн. за 1 м. куб. і для категорії «населення»: з 01.08.2010 р. по 01.06.2011 р. водопостачання - 5,08 грн. за 1 м. куб., водовідведення - 5,83 грн. за 1 м. куб., затверджені рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 25.09.2009 р. № 1077, для категорії «інші споживачі» з 01.06.2011 р. по 01.03.2013 р. водопостачання 11,17 грн. за 1 м. куб., водовідведення - 11,58 грн. за 1 м. куб. і для категорії «населення» з 01.06.2011 р. по 01.03.2013 р. водопостачання - 8,10 грн. за 1 м. куб і водовідведення - 8,05 гри. за 1 м. куб., затверджені рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 30.05.2011 р. № 366. Про зміну тарифів відповідачу було направлено відповідного листа № 2005 від 03.06.2011 р.

Згідно рішення Лозівської міської ради Харківської області від 28.12.2012 р. № 816 житловий будинок від КП БМУ «Лозовагазсервіс» 18.02.2013 р. було прийнято до комунальної власності.

Відповідно до листа КП БМУ «Лозовагазсервіс» № 5 від 12.03.2013 р. Договір було розірвано.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, та у період з 01.08.2010 р. по 13.03.2013 р. здійснив відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію. Копії рахунків та докази їх надіслання відповідачу у відповідності до п. 5.6 Договору містяться у матеріалах справи (а.с. 42-144).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті наданих послуг виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача за надані йому послуги за період з 01.08.2010 р. по 13.03.2013 становить 9991,51 грн..

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 9991,51 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 440,46 грн., інфляційні втрати в розмірі 116,32 грн. та 3% річних у розмірі 264,22 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Сторонами в п. 5.12. Договору визначено, що відповідач у випадку порушення термінів оплати виплачує позивачу пеню в розмірі 5%, але не більше облікової ставки НБУ за кожну добу прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у розмірі та у строк, встановлений Договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 440,46 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 116,32 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 264,22 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 65, ст.ст.82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "Будівельно-монтажне управління "Лозовагазсервіс" (64606, Харківська обл., місто Лозова, вул. Лозовського, буд.80-А, код ЄДРПОУ 31180418) на користь Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (64606, Харківська область, місто Лозова, вулиця Степова, 3, код ЄДРПОУ 33373500) 9991,51 грн. основного боргу, 264,22грн. - 3% річних, 116,32 грн. інфляційних втрат, 440,46 грн. пені та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.