Рішення

від 11.09.2013 по справі 918/1049/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2013 р. Справа № 918/1049/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія"

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності

За участі представників:

від позивача: Саєнко В.В. довіреність №4123/1від 13.05.2013 року;

від відповідача: Циркунов В.В. довіреність від 23.07.2013 року;

від третьої особи: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.07.2013 року порушено провадження у справі № 918/1049/13, розгляд якої призначено на 26 липня 2013 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія".

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року позивач підтримав позов та наполягав на його задоволенні з підстав зазначених в позовній заяві. Відповідач визнав позовні вимоги.

Третя особа в судове засідання не забезпечила явки свого повноважного представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суду не повідомила.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" (Позичальник) було укладено "Договір зростання" Договір про надання овердрафту № 84/11-ОВ (далі - Договір зростання, а.с. 10-12), на підставі якого позичальнику з боку Банку було відкрито кредитну лінію.

Згідно з п. 1.1. Договору зростання, Банк зобов'язаний надати Позичальнику овердрафт на умовах цього Договору (далі - Овердрафт), а Позичальник зобов'язаний повернути Банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування Овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору зростання, ліміт Овердрафту за цим Договором складає 500 000,00 грн.

У відповідності до п. 1.3. Договору зростання, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 23 (двадцять три) проценти річних.

Термін користування Овердрафтом закінчується 21 квітня 2012 року включно (п.1.4. Договору зростання).

23 квітня 2012 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 01 до "Договору зростання" Договору про надання овердрафту № 84/11-ОВ від 22.04.2011 року (а. с. 13), згідно з умовами якої було встановлено графік надання ліміту Овердрафту, плату за користування Овердрафтом у розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів річних, термін користування Овердрафтом до 19 жовтня 2012 року включно.

Пунктом 2.1. Договору зростання сторони погодили, що належне виконання позичальником зобов'язань по цьому Договору забезпечується іпотекою нежитлових приміщень, які належать майновому поручителю.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за названим Договором та надання грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія". Доказів протилежного сторонами та третьою особою суду не надано.

В забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за Договором зростання, між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА" (Іпотекодавець), яке виступає майновим поручителем по зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" 23 серпня 2011 року було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О., та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 829(далі - Іпотечний договір, а. с. 15-17).

Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору, Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, надалі - Предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху №№ XVI-XXIII, в літері А №5, загальною площею 80,00 кв.м., нежитлові приміщення цокольного поверху є вбудованими приміщеннями в багатоквартирному житловому будинку по вул. Є. Коновальця,38 в місті Рівне.

Оскільки Третьою особою умови Договору зростання своєчасно не були виконані, 06.02.2013 року Банк направив Позичальнику та особі, що виступила майновим поручителем, вимогу за вих. № 962 від 07.02.2013 року про усунення порушень по "Договору зростання" Договору про надання овердрафту № 84/11-ОВ від 22.04.2011 року та погашення заборгованості по сумі овердрафту та заборгованості по відсоткам, та попередив Позичальника та Іпотекодавця про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі незадоволення вимоги про погашення заборгованості (а.с. 21-22).

В добровільному порядку Вимога жодною із зобов'язаних осіб виконана не була.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням третьою особою грошового зобов'язання за Договором зростання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для звернення в рахунок погашення наведеної заборгованості стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом визнання за Банком права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами та третіми особами виникли на підставі Кредитного договору та Договору іпотеки, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст.173,174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання Позичальником грошових зобов'язань по сплаті процентів за користування овердрафтом та поверненню кредитних коштів, а тому Банк правомірно звернувся до Позичальника та третьої особи з вимогами повернути непогашену суму наданих коштів.

Пунктом 7.1. Договору зростання передбачено, що Позичальник повинен повернути Банку основну суму боргу за Овердрафтом, що обліковується за Поточним рахунком, не пізніше строку (терміну) вказаного п. 1.4. цього Договору.

На підставі Додаткової угоди до Договору зростання, термін користування Овердрафтом закінчується 19 жовтня 2012 року включно.

Отже, строк виконання зобов'язань настав 19 жовтня 2012 року та в силу положень ст. 1052 Цивільного кодексу України з вказаної дати у Позичальника та Поручителя виникли зобов'язання по достроковому поверненню на користь Банку боргу за Овердрафтом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у третьої особи на момент звернення з позовом до суду грошового зобов'язання по поверненню на користь позивача суми неповерненого кредиту у розмірі 407 519,58 грн. та сплаті процентів у розмірі 83 592,25 грн. на підставі Договору овердрафту.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за Кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА" було укладено Іпотечний договір.

За Іпотечним договором Відповідач передав в іпотеку Позивачу у якості забезпечення виконання зобов'язань Третьої особи за Договором про надання овердрафту, нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху №№ XVI-XXIII, в літері А №5, загальною площею 80,00 кв.м., нежитлові приміщення цокольного поверху є вбудованими приміщеннями в багатоквартирному житловому будинку по вул. Є. Коновальця,38 в місті Рівне., які належать Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 009886, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 11.11.2011 року на підставі розпорядження міського голови від 19.03.2008 року на підставі Розпорядження міського голови від 26.11.2007 року, зареєстрованого КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" та присвоєно реєстраційний номер майна: 22548978; відомості про нерухоме майно внесено до Реєстру прав власності на нерухоме майно 04.08.2011 року, реєстраційний номер: 30588385, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.1.5 Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку (терміну) виконання зобов'язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язань Позичальника з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування настав 19.10.2012 р., однак вимоги Банку про сплату зазначених коштів ані відповідачем, ані третьою особою задоволені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Тобто, передбачений наведеними нормами договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі №3-139гс11, а тому в силу ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для врахування судами при вирішенні подібних спорів.

У відповідності до п. 7.1 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані Іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляться недостовірними та /або недійсними, у випадку не виконання та/або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та за цим договором, а також у інших випадках, передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.

Згідно пункту 7.4 Іпотечного договору, сторони договору домовились про те, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно, згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя в позасудовому порядку, на підставі цього договору, зокрема шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя відповідно до наведених умов. У випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодавець підписанням цього Іпотечного договору підтверджує свою згоду на передачу у власність Іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, якого обирає Іпотекодержатель для здійснення такої оцінки. Підписанням цього договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на прийняття Іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя (придбання предмету іпотеки у власність) у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства України.

За змістом ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, складеного 23.07.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Манускрипт" (сертифікат №14378/13, виданий ФДМУ 22.02.2013 р.), ринкова вартість предмету іпотеки за Договором іпотеки (нежитлові приміщення цокольного поверху №№ XVI-XXIII, загальною площею 80,00 кв.м., за адресою Рівненська обл., м. Рівне, вул. Коновальця Є., буд.38) станом на 23.07.2013 року становить 295 920,00 грн., що не перевищує встановленої судом заборгованості Позичальника перед Банком за Договором овердрафту (491 111,83 грн.).

Таким чином, вимоги Банку про звернення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" за Договором овердрафту у розмірі 491 111,83 грн. стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, ринкова вартість якого станом на момент прийняття рішення у справі становить 295 920,00 грн., шляхом визнання права власності на таке майно за Банком є правомірними та обґрунтованими.

Відповідачем по справі вимоги визнаються в повному обсязі з урахуванням вартості предмету іпотеки, яка визначена згідно із Звітом про незалежну оцінку майна.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, а відтак позов підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості в сумі 491 111 (чотириста дев'яносто одна тисяча сто одинадцять) гривень 83 копійки, за "Договором зростання" Договором про надання овердрафту №84/11-ОВ від 22.04.2011 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія", у тому числі: сума неповернутого кредиту 407 519 (чотириста сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 58 копійок; сума процентів 83 592 (вісімдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто дві) гривні 25 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення цокольного поверху №№ XVI-XXIII, в літері А №5, загальною площею 80,00 кв.м.; нежитлові приміщення є вбудованими приміщеннями в багатоквартирному житловому будинку, що розташований за адресою:, м. Рівне, вул. Коновальця Є. (вул. Юр'єва), буд.38, які належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 009886, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради 19.03.2008 року на підставі Розпорядження міського голови від 26.11.2007 року,зареєстрованого Комунальним підприємством "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" та присвоєно реєстраційний номер майна: 22548978, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА" (03304, м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 41, код ЄДРПОУ 33192954), шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, ідентифікаційний код 34817907).

3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, ідентифікаційний код 34817907) право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху №№ XVI-XXIII, в літері А №5, загальною площею 80,00 кв.м.; нежитлові приміщення є вбудованими приміщеннями в багатоквартирному житловому будинку, що розташований за адресою: м. Рівне, вул. Коновальця Є. (вул. Юр'єва), буд.38.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "ВИСОКА ВЕЖА" (03304, м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 41, код ЄДРПОУ 33192954) в доход Державного бюджету України 15 740 грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "16" вересня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.